У науковій літературі й дотепер відсутнє єдине поняття конкуренції, тому вчені і практики дотримуються одного з трьох підходів до трактування конкуренції: поведінкового, структурного, функціонального, теоретичне обґрунтування та практична адаптація яких поглиблюють сутність конкуренції як дуже тонкого (селективного) і гнучкого механізму [1]:
Поведінковий підхід, який розвивався у межах виявлення поведінкових особливостей суб’єктів господарювання, що вступають у боротьбу за платоспроможний попит. До пріоритетів даного підходу можна віднести:
-обґрунтування стратегії поведінки підприємства на ринку;
-вибір методів конкурентної боротьби;
-виявлення мотивів конкуренції (у т. ч. неекономічного характеру);
Структурна концепція, яка пояснює існування конкуренції за умови знеособлення ринкового механізму, яка залежить від кількості і масштабів діяльності учасників ринку. Основними пріоритетами даного підходу є:
-пошук нових ринкових можливостей;
-управління гнучкістю підприємств;
Функціональний підхід, при якому конкуренція розглядається як чинник економічного розвитку, і насамперед – як мотиватор інноваційної діяльності. До основних пріоритетів даного підходу можна віднести:
-формування інноваційного типу поведінки;
-зростання значущості ресурсного підходу в управлінні;
-мотивація інноваційної діяльності та креативність;
-формування і розвиток інноваційної інфраструктури;
-побудова стратегії конкуренції на інноваційній основі [1].
Практична реалізація будь–якого з вищеозначених підходів до конкурентного суперництва передбачає у якості основних чинників конкурентної переваги пропозицію нових інноваційних товарів і послуг, зниження витрат з існуючої та новоосвоєної номенклатури продукції та прискорення технологічного прогресу, рис.1
Рисунок 1 - Постійні ознаки конкуренції та умови її реалізації
Конкуренція обумовлює право кожного бізнес суб'єкта на реалізацію свого конкурентного потенціалу. В економічній науці сформувалося три типи конкурентної поведінки суб’єкта ринкових відносин при формуванні власного конкурентного потенціалу, а саме [2]:
-креативний, за яким підприємець здійснює заходи, спрямовані на створення нових елементів відносин, які забезпечували б перевагу над конкурентами. Головна ознака креативної конкуренції - це прагнення до зміни існуючої структури попиту та пропозиції;
-такий, що пристосовується, який полягає у врахуванні інноваційних змін в виробництві у конкурентів. Такий тип конкурентної поведінки застосовується тоді, коли підприємець не зовсім впевнений в своїх інноваційних можливостях і тому прагне до копіювання, іноді, навіть, до промислового шпигунства;
-такий, що забезпечує поведінку бізнес суб’єкта на ринку та гарантує забезпечення стабільності економічних показників на тривалу перспективу шляхом поліпшення якості продукції, зміни її асортименту, надання додаткових послуг, пов'язаних з гарантійним обслуговуванням. Цей тип поведінки застосовується тоді, коли підприємець не має можливості суттєво змінити виробничу і збутову програми і має слабкий інноваційний потенціал.
Ефективне пристосування до умов конкурентного середовища, збереження власних інтересів, перемога у конкурентній боротьбі, захоплення бізнес - суб’єктом вигідних конкурентних позицій та придбання бажаного конкурентного статусу передбачає застосування певної конкурентної стратегії як способу, через який бізнес – суб’єкт отримує стійкі конкурентні переваги шляхом конкурентної боротьби та задоволення потреб споживачів краще, ніж конкуренти.
Таким чином, кожному бізнес – суб’єкту доводиться вирішувати два принципові завдання: по-перше, визначити стратегію конкурентної боротьби і, по-друге, підпорядкувати всі сторони своєї детальності тим «правилам гри», які диктує обрана стратегія.
Явище конкуренції в сучасних бізнес умовах виступає одним із основоположних факторів прогресу та розвитку країни в цілому.
Література:
1)Поплавська Ж.В. Сучасні форми конкурентної взаємодії суб’єктів господарювання: монографія – Львів: ТОВ «Галицька видавнича спілка», 2019. 201 с.
2)Дослідження дефініції поняття «конкурентна позиція підприємства / Л. В. Соколова, Ю. А. Гінда // Математичні моделі та новітні технології управління економічними та технічними системами . Харків: ФОП Панов А. М, 2018. С. 35–41.
|