Сучасна світова економіка під впливом процесів глобалізації, які охопили практично усі країни, розвиваються динамічно. В умовах глобальної інтеграції неврахування країнами при розробці засад внутрішньої та зовнішньої політик сучасних трендів глобального розвитку призводить до поглиблення існуючих ризиків, втрати конкурентних позицій, створює численні виклики для економік, впливає на дотримання основних принципів сталого розвитку. Особливо гостро ці питання стоять в час або напередодні економічних криз, тому поділяємо думку, що управління та нагляд за глобальною економікою не відповідає в такі періоди степені зростання взаємопов’язаності економіки та фінансової системи [1, с. 175]. У забезпеченні економічної стабільності та національної безпеки важливе місце посідає митна складова.
Світові стандарти митної гармонізації активно використовуються країнами на практиці, проте вони різною мірою відкривають національні економіки та створюють сприятливі митні режими для переміщення товарів та предметів [2], використовують різні механізми гармонізації, і саме через такі відмінності у світі створюються території із сприятливими умовами для порушення митних правил та контрабанди товарів.
Україна позиціонує себе як країна із орієнтацією на європейські стандарти розвитку відповідно до Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» [3], проте у практичній площині існує низка проблем захисту та збалансованості митного простору при одночасній лібералізації умов торгівлі та спрощення процедур перетину митного кордону. Тим більше, за вимогами Європейського Союзу Україна суттєво лібералізувала свій митний тариф, змістивши акцент із фіскальної функції митної політики на регулюючу. Зазначимо, що такі зміни при багатьох позитивах, мають і суперечливі наслідки особливо в перші роки перехідного періоду. Якщо в частині тарифів існують відмінності активізації експорту та імпорту товарів, то щодо врегулювання питання застосування нетарифних бар’єрів, в тому числі гармонізації системи технічного регулювання України та ЄС, прогнози набагато оптимістичніші [4]
Серед найбільш актуальних проблем щодо зменшення ризиковості та забезпечення безпеки митого простору України є не тільки приховування від оподаткування товарів та предметів, а й незаконне переміщення тих, що можуть принести шкоду навколишньому середовищу, життю і здоров’ю людини, знищенню культурної спадщини. Так, в останні роки для України набуває значимості проблема контролю за переміщенням культурних цінностей, незаконна торгівля якими є одним із джерел фінансування міжнародної злочинної діяльності [5]. Оцінити масштаби участі Україні у глобальній незаконній торгівлі культурними цінностями неможливо, бо така система збору статистичної інформації відсутня. Питання безпеки митного простору України тісно пов’язані із незаконним переміщенням хімічних та вибухонебезпечних товарів (для зменшення ризиків від якого стало запровадження Програми «Глобальний щит» [6], транскордонним переміщенням небезпечних товарів та предметів, контрафактних пестицидів.
Порушення митних правил та контрабанда товарів залишається однією із суттєвих загроз для митного простору України, тим більше, що міжнародні злочинні угрупування використовують територію країни як транзитну. У 2016 р. митницями було виявлено 23235 порушень митних правил (на суму понад 2 млрд. грн.), розглянуто 12839 справ про порушення митних правил, за 7952 справами тимчасово вилучено предметів правопорушення загальною вартістю 627 млн. грн. [7]. Було виявлено 1122 випадків переміщення із порушеннями через митний кордон наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, 469 випадків переміщення зброї та боєприпасів.
Таким чином, головним завданнями для зменшення ризиковості митного простору України та забезпечення його безпеки залишаються: контроль за дотриманням митного законодавства при одночасному спрощенні митних процедур; розширення напрямів міжнародного митного співробітництва; створення ефективних митних лабораторій; впровадження інформаційних технологій в процеси митного огляду та контролю, сучасних технічних засобів огляду та ідентифікації товарів й предметів, підготовка фахівців, які б володіли необхідними для цього знаннями та навичками.
Список використаних джерел:
1. Спенс М. Следующая конвергенция: будущее экономического роста в мире, живущем на разных скоростях / М. Спенс; [пер. с англ. А. Калинина]; под ред. О. Филаточевой. – Москва : Изд-во Института Гайдара, 2013. – 336 с.
2. World Tariff Profiles [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/tariff_profiles16_e.pdf
3. Указ Президента України «Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020» від 12 січня 2015 р. № 5/2015 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5/2015
4. Впроваджуючи Угоду про асоціацію Україна-ЄС: перші уроки, наслідки, практики використання. Аналітична доповідь / За ред. Сушка О.В. – з К., 2016. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ieac.org.ua/public/item/download/5_822686b00a310834a68e77c8172f6319
5. Незаконний обіг культурних цінностей як джерело фінансування міжнародного тероризму/ Департамент спеціалізовано підготовки та кінологічного забезпечення. ДФС. – Хмельницький. – 2016. – Випуск 1.
6. Illicit Trade Report 2015. WCO [Electronic Resource]. – Mode of access: https://illicittrade.com/reports/downloads/OMD_ITR_Complete_LR_2016_12_04.pdf
7. Звіт про виконання Плану роботи Державної фіскальної служби України на 2016 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: sfs.gov.ua/data/files/199244.pdf
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter