Одним із найважливіших факторів досягнення макроекономічної рівноваги будь-якої країни є ефективне управління зовнішньою заборгованістю. Специфіка процесу формування зовнішньої заборгованості та особливості її обслуговування мають значний вплив на фінансову систему, інвестиційний клімат, споживання та фіскальну політику. Вагомою і чи не основною причиною нагромадження зовнішньої заборгованості є поєднання неспроможності забезпечити рівновагу в доходах та витратах державного бюджету, а також недостатні можливості держави оперативно акумулювати достатній обсяг фінансових ресурсів за допомогою державних боргових цінних паперів. Як наслідок, уряд постає перед проблемою нестачі фінансових ресурсів для повноцінного використання інструментарію монетарної політики. Проте, зважаючи на інтенсивні глобалізаційні процеси, особливо за останні два десятиліття, міжнародний рух капіталу, особливо у формі кредитних ресурсів, надає можливість своєчасно здійснити необхідні фінансові вливання в економіку та запобігти виникненню ланцюжку небажаних наслідків, починаючи від спаду економічної активності та закінчуючи системною глибокою фінансово-економічною кризою.
Сучасники економічної науки вважають, що економічне зростання є запорукою успіху в ефективному управлінні заборгованістю, включаючи й зобов’язання перед нерезидентами. На думку П. Кругмана, необхідно підтримувати адекватний рівень економічного зростання для того, щоб заборгованість не переросла у реальну загрозу [1]. Вчений-економіст зазначає, що факт зростання державних боргів та провальних спроб зменшити показник співвідношення борг-ВВП не є показником низької успішності економічних політик урядів. Невпинні заклики до суворої економії ґрунтувалися на незнанні чи нівелюванні факту того, що політика суворої економії постійно застосовувалася у всьому світі [2]. Звіти МВФ неодноразово вказували на те, що реальні державні витрати знизилися як в країнах-боржниках, так і в економічно розвинутих країнах за період після 2008. У результаті, сувора економія базувалася на нерозумінні ролі, яку борг відіграє в економіці. Зважаючи на це, перевищення темпу приросту економічного зростання над темпом приросту заборгованості дозволяє нівелювати абсолютний обсяг заборгованості, навіть якщо він значно перевищує абсолютний обсяг ВВП. Зважаючи на те, що на даний час світова економіка перебуває у стадії пожвавлення економічного зростання, яке виразно характеризується збільшення дохідності фінансового сектору та скромне зростання цін на сировину, дані тенденції економічного пожвавлення не можуть не відображатися на динаміці заборгованості (див. Рис. 1.)
Рис. 1. Динаміка валового зовнішнього боргу країн «Великої сімки» у період 2005-2015 рр.
Джерело: складено автором на основі даних Світового банку [TheWorldBank]
Станом на кінець 2015 року, частка країн Великої сімки в обсязі зовнішнього боргу усіх розвинених країн світу складала 66%. У грошовому вираженні, зовнішньо-боргова позиція даних країн становила 42,5 трлн. дол. США, що на 3,7% менше ніж у 2014 році[3]. Три з семи країн-учасниць клубу G7, Франція, Великобританія та Німеччина скоротили величину зовнішнього боргу в середньому на 10% у період 2014-2015 рр., тоді як Італія продемонструвала дещо гірший результат, проте значущий як для періоду в один рік – 7,8%. Рівень зовнішнього боргу Японії помітно збільшився за аналогічний період – 8%, тоді як США та Італія продемонстрували доволі скромний, повзучий приріст зовнішньо-боргового навантаження – 2,6% та 1% відповідно [3].
Проте, не зважаючи на послаблення зовнішньо-боргового тягаря серед більшості учасників G7, дані країни-двигуни світової економіки стикаються з низкою проблем у світлі яких послаблення боргового тиску виглядає скоріш як відтермінування неминучих економічних проблем аніж їх вирішення. Країни «Великої сімки», не зважаючи на відновлення економічного зростання у посткризовий період, змушені невідкладно вирішувати проблему послаблення рівня продуктивності. Пожвавлення продуктивності опосередковано впливає на економіку даних країн у довгостроковій перспективі, так як високий рівень продуктивності є запорукою припливу капіталу, пожвавлення експорту та економічного зростання загалом. Досягнення вищеперечислених цілей є важливим завданням у світлі ефективної боргової політики країни.
Список використаних джерел:
1. Krugman P. End This Depression Now! / Paul Krugman. – New York: W.W. Norton & Company, 2012. – 259 с.
2. Krugman P. Nobody Understands Debt [Електроннийресурс] / Paul Krugman. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0CBwQFjAAahUKEwj0hJjz1 NvIAhVCiSwKHXlzCkw&url=http%3A%2F%2Fwww.nytimes.com%2F2015%2F02%2F09%2Fopi nion%2Fpaul-krugman-nobody-understands-debt.html&usg=AFQjCNEx3aE8Vo5FSwLeNdmNgMseMcVwkg&sig2=KxLc7V9OD77aJtqYbAcLvA
3. The World Bank. Quarterly External Debt Statistics SDDS (New) [Електроннийресурс] / The World Bank // The World Bank. – 2017. – Режимдоступудоресурсу: http://data.worldbank.org/data-catalog/quarterly-external-debt-statistics-ssds.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter