Посередницькі моделі імпортування продовольчих товарів в Україну представлені біржами, ярмарками, аукціонами, торговими домами, дистриб'юторами, електронними торговими майданчиками, супермаркетами тощо.
Найбільш розповсюджена посередницька модель імпортування та продажу продовольства на території України наступна. В Україні працюють постійно діючі посередники (дистриб'ютори, торгові доми), які спеціалізуються на посередництві у певній сфері. Так, вони укладають контракти на посередництво або закупівлю продовольчих товарів із закордонними постачальниками. Зі свого боку постачальники можуть бути як виробниками певного товару, який продають, так і регіональними майстер посередниками. Майстер посередники - це компанії, що мають ексклюзивне право на продаж певної продукції виробника на певній території та мають право наймати власних посередників.
В українських торгових домів та дистриб'юторів вже є налагоджена система збуту. Працює складські та транспортна логістика, є контракти з роздрібними торговими підприємствами. Завдяки цьому вони ефективно здійснюють продаж товарів постачальника роздрібним компаніям. Вони можуть бути представлені у будь яких каналах збуту: як мережі супермаркетів, так і традиційні торгові точки, АЗК, кіоски , ХоРеКа, аптеки тощо.
При виборі товару для дистрибуції посередник (дистриб'ютор чи торговий дім) має обов'язково враховувати тривалість обороту товару на полиці. Важливо, щоб в його портфелі були продукти зі схожою оборотністю. Завдяки цьому посередник зможе якісно підтримувати товарні запаси в роздрібних торгових точках, адже вони потребуватимуть поповнення приблизно в один і той самий час. Це дозволить скоротити логістичні та транзакційні витрати посередника.
Якщо ж оборотність певного товару буде швидшою за решту, він закінчуватиметься раніше і потребуватиме частішого поповнення. Отже посередник муситиме для окремих товарів здійснювати додаткові поставки, що збільшить його затрати або продукт буде відсутній у роздрібних торгових точках регулярно між основними поставками, що неприпустимо ні для магазинів, ні для постачальника.
На оборотність товару впливають наступні фактори: строк придатності (вищий строк придатності забезпечує довшу тривалість обороту, адже продукцію можна завезти у більшій кількості і вона буде куплена кінцевими покупцями до закінчення строку придатності); ціна (чим дорожчий продукт, тим рідше його купують, що збільшує його строк обороту); ситуація купівлі (імпульсні продукти та продукти першої необхідності мають кращий відтік з полиці, ніж інші товари), наявність рекламної підтримки тощо.
Роздрібні торгові точки, в свою чергу, здійснюють продаж товару кінцевому покупцю. При тому вони можуть здійснити додаткову обробку продукції, наприклад, запакувати. У разі продажу через канал ХоРеКа або використання продукту супермаркетами в якості сировини для власного виробництва, продукт може бути суттєво зміненим, наприклад, приготований у страву. При цьому в останньому випадку роздрібні торгові точки здійснюють суттєве збільшення доданої вартості товару.
Менш розповсюдженою, втім дуже популярною в останні роки є модель власного імпорту продовольчих товарів роздрібними мережами. В даному випадку мережі напряму замовляють товари у виробників чи закордонних посередників. Цікаво, що в даному випадку торгова мережа може закуповувати не лише продукти, які вже є на ринку, а і замовляти товари під власною торговою маркою. Прикладами власних торгових марок з імпортною сировиною є De Luxe Foods & Goods Selected у АТБ, Премія та Рікі-Тікі у Сільпо, Aro та Horeca-Select у Metro Cash and Carry тощо.
Серед товарів власного імпорту мереж супермаркетів можуть бути продукти як стандартних рецептури, так і спеціально розроблених під замовника. Наприклад, мережа супермаркетів Сільпо (Фоззі груп) має власний імпорт у багатьох продовольчих категоріях. Сільпо замовляє деякі товарні позиції напряму у виробників з їх основного постійного асортименту. Зазвичай такими товарами є продукти з відомими брендами, які несуть додану цінність для покупця та дозволяють продати більше товару та/чи дорожче. До прикладів таких продуктів у Сільпо належать печиво таких торгових марок як Jules Destrooper (Бельгія), Merba (Нідерланди), Falcone (Італія), грецький йогурт Mevgal (Греція) тощо. Це печиво преміального сегменту з всесвітньо відомими брендами.
Іншою причиною закуповувати продукти з основного асортименту може бути співпраця не напряму з виробником, а через іноземних посередників. Крім того, у виробника бізнес процеси можуть не дозволяти диференціацію асортименту під клієнтів, адже це може вплинути на собівартість, знівелювавши позитивний ефект масштабу; спричинити пересорти тощо. Враховуючи, що супермаркети зазвичай позиціонують власний імпорт як товари високої якості за помірними цінами, то нижча ціна може бути важливішою за просування власного бренду. До прикладів товарів власного імпорту Сільпо з помірною ціною в категорії, втім під торговою маркою виробника належать сир моцарелла Jager (Німеччина), сир блю La Cabane (Франція) та ін.
В той же час Сільпо може замовити у іноземного виробника продукт за рецептурою з його асортименту, втім під одним з власних брендів Сільпо. Приклад - печиво Марія під брендом "Премія", виготовлене в Іспанії компанією Grupo Siro [ (1)]. При цьому від їх основного товару Maria Classico відрізняється лише дизайн упаковки та маса нетто. [ (2)]
Інший варіант взаємодії - Сільпо може замовити в іноземного виробника продукт з іншою рецептурою, масою нетто, форматом упаковки тощо тобто фактично абсолютно новий продукт. Прикладом може бути "Хрустке печиво з шоколадом та арахісом" ТМ Премія, виготовлене у Польщі на замовлення Фоззі фуд [(3)].
Варто зазначити, що частка власного імпорту супермаркетів у загальному обсязі імпортних товарів збільшується зі зростанням ринкової сили компанії. Чим вища концентрація роздрібної торгівлі, тим більші обсяги продажів у кожної роздрібної компанії. Коли декілька роздрібних мереж контролюють пропозицію на роздрібному ринку, кожна з них має достатньо великі обсяги продажів, щоб ефективно здійснювати власний імпорт. Це, в свою чергу, сприяє ефективності власного імпорту. І навпаки, коли на ринку діє велика кількість дрібних роздрібних продавців, з'являється потреба у додаткових посередниках (для прикладу, дистриб'юторах, торгових домах тощо), які можуть здійснювати централізоване постачання імпортного товару та забезпечувати ним велику кількість роздрібних компаній.
Важливим фактором при виборі посередницької моделі імпорту є специфіка товару. Так, товари з коротким строком придатності зазвичай імпортують централізовано через одного посередника. Наприклад, таким чином завозять фрукти. Це складний процес партнерства, тому з метою збільшення ефективності імпорту овочів та фруктів проводяться форуми і конференції, для прикладу, у грудні 2017р в Києві пройшла 14-та щорічна міжнародна практичні конференція "Овочі та фрукти України - 2017 : успіх у єдності" [ (4)]. Захід зібрав провідних ритейлерів, дистриб'юторів та іноземних постачальників.
В свою чергу товари з довгим строком придатності великі роздрібні мережі часто імпортують самостійно без посередників. Так, часто до асортименту власного імпорту входить чай, крупи, макаронні вироби, сухе печиво, цукерки тощо.
Також великий вплив відіграє спосіб та тривалість доставки продукту з іншої країни. Чим далі країна походження товару і чим довший час відбувається доставка, тим вигідніше робити централізовану поставку в країну. Так, наприклад, доставка вантажу морем з Чилі триває 45 днів, зі США - близько 42 днів, з ПАР - 40-50 днів [ (4)]. Набагато ефективніше одному посереднику замовити велику партію та забезпечити нею всі роздрібні магазини країни.
Інший важливий фактор при виборі моделі імпорту - це можливість диференціації продукту. Так, роздрібні мережі намагаються привернути покупців в тому числі унікальним асортиментом. Для цього застосовують власні торгові марки та рецептури продуктів. Мережі розраховують на те, що, якщо покупцеві подобається продукт, який є лише у них, вони зможуть певною мірою "прив'язати" покупця до власних магазинів. Якщо у компанії стратегічний акцент на диференціацію асортименту від конкурентів, вона найбільш імовірно буде здійснювати власний імпорт замість роботи через локальних посередників.
Якщо аналізувати роздрібних посередників, за даними міжнародного дослідницького агентства Nielsen, станом на 2017р. в Україні діє 22 основні мережі роздрібних магазинів, серед яких найбільшими є АТБ, Сільпо, Фуршет, Екомаркет, Ашан,Метро, Новус, Велика Кишеня. Загалом станом на кінець березня 2017р. до них належать 2148 торгових точок [ (6)]. Найбільше магазинів мають АТБ - 858, Фора (Фоззі груп) -239, Сільпо (Фоззі груп) -234. Формати магазинів розподіляються на гіпермаркети, супермаркети, мінімаркети та Cash and Carry. У 2016р. за товарооборотом у грошовому виразі лідерами стали АТБ - 58,5 млрд. грн., Фоззі груп - 55,2 млрд. грн. та Метро - 11,9 млрд. грн.[ (7)] .
Отже імпорт продовольчих товарів в Україну в основному відбувається за участі дистриб'юторів чи торгових домів та мереж роздрібних магазинів. У певних випадках роздрібні мережі здійснюють власний імпорт без залучення додаткових посередників. На вибір посередницької моделі імпорту впливає кон'юнктура ринку, особливості товару, умови доставки товару в країну, специфіка співпраці із закордонними постачальниками.
Список використаних джерел:
1. Печиво Марія Премія [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Fozzy group. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://fozzyshop.com.ua/pechene/31089-pechene-premiya-mariya-4824034036639.html.
2. Galletas [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Grupo Siro. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://www.gruposiro.com/es/compania/negocios/galletas.
3. Хрустке печиво ТМ Премія [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Fozzy group. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://fozzyshop.com.ua/pechene/31086-pechene-premiya-s-semechk-podsoln-arakhisom-i-shokoladom-4824024023908.html.
4. The 14th International Conference «Fruits & Vegetables of Ukraine-2017. Success in Unity» [Електронний ресурс] // Fruit-Inform. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://www.fruit-inform.com/en/conferences/fvu2017/forum.
5. Морські контейнерні перевезення [Електронний ресурс] // Кий Авіа Карго. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://www.cargo-ukraine.com/uk/mizhnarodni-perevezennya/morski-kontejnerni-perevezennya/.
6. Брик В. Новий індекс ключових мереж / Віталій Брик. // Nielsen. – 2017.
7. Нагорский В. Крупнейшие FMCG-сети Украины по товарообороту в 2016 году [Електронний ресурс] / В. Нагорский, Н. Маранчак // Ukrainian Retail association. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://rau.ua/news/krupnejshie-fmcg-2016/.
_______________________
Науковий керівник: Циганкова Т.М., доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної торгівлі Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter