|
|
|
РОЛЬ НАУКИ І ОСВІТИ В ПЕРІОД КРИЗИ
| |
| 13.10.2011 12:15 |
|
Автор: Мостова Вікторія Сергіївна, студентка Державного вищого навчального закладу „Луганський коледж будівництва, економіки та права ”
|
|
[Секція 9. Економічна наука та освіта] |
Під час фінансово-економічних криз експерти, політики та суспільство має консолідуватися навколо того, як зробити, щоб економіка була більш конкурентоспроможною і посилити роль в цьому процесі освіти, науки та інновацій.
Є багато прикладів інших країн які змогли побудувати вдалу, оптимальну стратегію, на основі консолідованого, суспільного розуміння ролі науки і освіти в країні.
Слід зазначити, що на сьогодні ситуація в Україні ще більше загострилась в складних умовах, пов’язаних з наслідками фінансової та економічної кризи, а також демографічного спадку. Тому необхідно приділяти багато уваги фінансовому захисту науки та освіти.
Потребують невідкладного вирішення такі питання:
- запровадження науково обґрунтованого прогнозування розвитку ринку праці в Україні з урахуванням тенденцій розвитку економіки. Ліквідація перекосів у професійній підготовці трудових ресурсів та їх формуванні;
- процедура формування проекту державного замовлення на фахівців різних напрямів та спеціальностей повинна повністю залежати від вимог ринку праці.
Підвищення ролі науки у вирішенні і реалізації основних напрямів розвитку держави та подолання наслідків фінансово-економічної кризи бачиться у таких заходах як:
- прийняття рішення Уряду України щодо постійного збільшення бюджетного фінансування науки, замовлення та програмного цільового фінансування науки;
- формування державного замовлення та перегляд і скорочення кількості цільових програм з метою подальшої концентрації фінансових та матеріально-технічних ресурсів науки на вирішальних напрямах інноваційного розвитку та подоланні кризи;
- створення нових робочих місць шляхом ефективного стимулювання інноваційної політики, а саме - через державну підтримку технологічних парків;
- надання науковим установам права самостійно визначати напрямок використання коштів спеціального фонду;
- запровадження “дослідницького кредиту” у вигляді зменшення нарахованого податку на прибуток суб’єкту господарювання, який робить інвестиції в наукові дослідження;
- скасування тендерної процедури при закупівлі науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що пройшли конкурсний відбір згідно з порядком проведення конкурсів наукових проектів, а також унікального наукового обладнання, що не виробляється в Україні;
- недопущення під час формування Державного бюджету зменшення фінансування системи освіти;
- запровадження у повному обсязі законодавчо визначених гарантій педагогічним, науково-педагогічним працівникам щодо розмірів середніх посадових окладів на рівні середньої подвійної заробітної плати працівників промисловості;
- встановлення пенсійного забезпечення педагогічних працівників на рівні державних службовців;
- підвищення рівня стипендіального забезпечення відповідно до мінімального прожиткового мінімуму;
- надання педагогічним працівникам сільської місцевості та селищ міського типу і пенсіонерам з їх числа права на безоплатне користування житлом з опаленням та освітленням без обмежень у кількості використаних ресурсів;
- надання підприємцям права відраховувати на підготовку кадрів, підтримку навчальних закладів, оновлення матеріально-технічної бази у вигляді відсотків своїх доходів, що буде гарантувати їм податкові пільги;
- введення освітнього податку, наприклад, на спирт, на тютюн і так далі, (можливо - один відсоток з обороту), який буде спрямовуватись на розвиток навчальних закладів регіону, де зареєстровані ці суб’єкти підприємницької діяльності;
- створення чіткого механізму взаємодії центральних та регіональних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів при формуванні державного замовлення на підготовку робітничих кадрів з метою недопущення необґрунтованих витрат на підготовку незатребуваних ринком кваліфікованих робітників та збільшення кількості безробітних на ринку праці;
- запровадження сучасної методики розрахунку вартості підготовки кваліфікованих робітників у навчальних закладах з урахуванням складності, наукоємності та матеріалоємності професій, розроблення дієвого механізму багатоканального, різнорівневого фінансування та стимулювання навчальних закладів до залучення позабюджетних коштів, нарощування обсягів навчально-виробничої діяльності;
- створення правових та економічних засад стимулювання роботодавців до участі у розвитку вищих навчальних закладів;
- подальше удосконалення державних стандартів освіти;
- стимулювання державою видавців навчальної літератури щодо зменшення цін;
- збереження фінансування навчальних закладів з державного бюджету.
Треба зберегти норми у Законі України “Про вищу освіту”, яка стосується права вищого навчального закладу розпоряджатися коштами, заробленими шляхом надання платних освітніх, наукових та інших послуг відповідно до чинного законодавства. Це дасть можливість вищим навчальним закладам самостійно і оперативно розпоряджатися власними коштами, сприятиме поліпшенню їх діяльності, ефективному розвитку й підвищенню якості освіти.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter