|
|
|
ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА СІЛЬСЬКОГСОПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
| |
| 12.10.2011 19:43 |
|
Автор: Бондарчук Наталія Володимирівна, кандидат економічних наук, професор кафедри обліку і аудиту Дніпропетровського державного аграрного університету
|
|
[Секція 3. Облік, статистика і аудит;] |
Від уміло сформованої облікової політики багато в чому залежать ефективність управління господарською діяльністю підприємства й стратегія його розвитку на тривалу перспективу. Кожне підприємство має прийняти правила та методи організації і ведення обліку, за допомогою яких можна отримати найбільш об’єктивну, корисну і своєчасну інформацію про його діяльність з метою внутрішнього управлінського використання та публічного представлення. Облікова політика підприємства є тим важливим засобом, завдяки якому існує можливість розумного поєднання державного регулювання і власної ініціативи підприємства в питаннях організації та ведення бухгалтерського обліку.
Термін облікова політика підприємства увійшов до лексикону українських бухгалтерів у кінці 80-х років минулого століття як переклад англійського словосполучення accounting policies, яке використовують у стандартах, що видаються Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Під обліковою політикою (accounting policy), наприклад у США, розуміють загальні принципи і прийоми відображення господарських операцій в обліку, відповідно до яких ведуться рахунки окремого підприємства [4, с. 41].
У Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» облікова політика є сукупністю принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності [2].
Одним з ключових питань при визначенні облікової політики є визначення її структурних елементів. Існуючий підхід до виділення складових облікової політики передбачає наступну їх структуризацію: методична складова, організаційна складова та технічна складова.
Кожна складова облікової політики підприємства, яка відповідає рівню системи бухгалтерського обліку, об’єднує специфічні для неї об’єкти, за якими існують альтернативні варіанти – елементи. Формування організаційної складової передує формуванню методичної та технічної складових і включає об’єкти, які покликані забезпечити взаємозв’язок при організаційній побудові облікових підрозділів, визначення їх місця в управлінській та виробничій структурі підприємства.
Формування облікової політики звичайно проходить кілька етапів:
1) встановлюється предмет облікової політики для конкретного підприємства відповідно до сукупності об’єктів бухгалтерського обліку; 2) визначають конкретні умови, явища і процеси, які впливають на розробку облікової політики; 3) аналізують загальновизнані припущення у побудові облікової політики з погляду виявленої на минулому етапі сукупності факторів; 4) відбір потенційно придатних для використання підприємством способів ведення бухгалтерського облік; 5) вибір способів ведення обліку для даного підприємства; 6) обрана облікова політика дістає відповідне оформлення, щоб відповідати формальним вимогам.
Інакше кажучи, основна інформація, яку повинна містити облікова політика, - це опис принципів оцінки статей звітності підприємства та вибір одного із запропонованих П(С)БО методів обліку, яких слід неухильно дотримуватися, щоб скласти достовірну фінансову звітність.
Відповідно до вимог Наказ про облікову політику сільськогосподарського підприємства повинен визначити застосування:
- методів оцінки вибуття запасів;
- періодичності визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;
- порядку обліку (ідентифіковано або загалом) та розподілу транспортно-заготівельних витрат;
- методів амортизації необоротних активів;
- вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів;
- періодичності (періоду) зарахування сум дооцінки необоротних активів до складу нерозподіленого прибутку;
- методу обчислення резерву сумнівних боргів;
- переліку створюваних забезпечень майбутніх витрат та платежів;
- порядку оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг;
- сегментів, пріоритетного виду сегменту, принципів ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках;
- переліку і складу змінних та постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу;
- переліку та складу статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);
- порядку визначення ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом;
- дати визнання придбаних у результаті систематичних операцій фінансових активів;
- бази розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу;
- порога суттєвості щодо окремих об’єктів обліку;
- переоцінки необоротних активів;
- періодичності відображення відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов’язань.
Поряд із цим нормативними документами пропонується до розпорядчого документа, що встановлює облікову політику підприємства, включати також питання:
- застосування окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат;
- відкриття рахунків класу 8 «Витрати за елементами» та/або рахунків класу 9 «Витрати діяльності» Плану рахунків;
- складання окремого балансу філіями, представництвами, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами підприємства.
Однак, на наш погляд, зазначені заходи як такі, що не мають прямого відношення до облікової політики, доцільно відображати як складові елементи зовсім іншого розпорядчого документа, що оформляється підприємством, - наказу про організацію бухгалтерського обліку на підприємстві.
Названі передбачення і вимоги мають становити основу розробки та впровадження на підприємстві своєї облікової політики, недотримання яких без достатніх на те підстав може викривити картину майнового та фінансового стану підприємства, результати його діяльності і, за визначених умов, може трактуватись як неправильне ведення бухгалтерського обліку.
Список використаної літератури:
1. Барановська Т.В. Облікова політика: рівні, суб’єкти, складові / Т.В. Барановська// Вісник ЖДТУ. Економічні науки. – 2003. – № 3 (25). – С.18-26.
2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.balance.ua
3. Облікова політика підприємства: Навчальний посібник / За ред. Гаврилюка В.М., Жука В.М., Михайлова М.Г. – К.: Видавництво ТОВ «Юр-Агро-Веста», 2007. - 326 с.
4. Палий В.Ф. Теория бухгалтерского учета: Учебник. / В.Ф. Палій, Я.В. Соколов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1988. - 279 с.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87, зі змінами та доповненнями. [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.balance.ua
e-mail: bondarchuk-n@mail.ru
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter