|
|
|
ПЕРСПЕКТИВНІ ВИДИ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ БАНКІВ
|
12.10.2011 18:00 |
Автор: Горбань Ірина Михайлівна, студентка спеціальності «Фінанси» Львівського національного університету імені Івана Франка
|
[Секція 5. Банківська справа. Фінанси, грошовий обіг та кредит;] |
Актуальність теми. У докризовий період більшість українських банків могли запропонувати своїм клієнтам широкий спектр кредитно-депозитних та карткових програм, розрахунково-касових та валютних операцій, зарплатних проектів тощо. Але, на жаль, внаслідок світової фінансової кризи більшість банківських установ сьогодні не мають змоги надавати цього переліку послуг. Світова фінансово-економічна криза з одного боку мала серйозні негативні наслідки для українських банків, з іншого – вона надала їм стимул для боротьби за кожного конкретного клієнта. Це, в свою чергу, вимагає розроблення і впровадження нових банківських послуг, зокрема послуг кредитного характеру. На сьогодні перспективними видами кредитних послуг банків є факторинг, форфейтинг та лізинг. Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Дослідженням різних аспектів проблеми розроблення та впровадження нових видів кредитних послуг банків присвячені праці таких вітчизняних вчених: І.О.Бланка, А.Д.Бутка, Т.А.Васильєвої, О.В.Васюренка, І.О.Губарєвої, А.О.Єпіфанова, М.М.Єрмошенка, С.В.Захаріна, С.М.Козьменка, В.П.Кузовлєва, І.М.Крупки, Т.Л.Малової, Т.В.Майорової, А.А.Пересади, І.О.Плужникова, І.В.Сала, М.В.Стирського, Л.П.Толстової, О.Л.Шерстюка, В.І.Угріна. Серед зарубіжних авторів вагомий внесок в розроблення цієї проблеми внесли: М.Бітнер, Н.Вудкок, П.Гембл, Я.Гордон, К.Гренроос, Ф.Котлер, Ж.Ламбен, М.Стоун, В.Цайтамл та інші [1]. Однак, не всі питання у цій сфері з’ясовано та обґрунтовано, отже вона вимагає подальшого дослідження. Метою роботи є обґрунтування потреби запровадження перспективних кредитних послуг банками України з метою отримання конкурентних переваг в цьому сегменті ринку. Виклад основного матеріалу дослідження. Досліджуючи основні сучасні тенденції у функціонуванні вітчизняних банків, увагу варто приділити новим перспективним видам кредитних банківських послуг, зокрема факторингу, форфейтингу та лізингу. Термін “факторинг” походить від англійського слова «посередник, агент». В Законі України “Про банки та банківську діяльність” факторинг визначається як банківська операція, що передбачає придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймання ризику виконання таких вимог і отримання платежів. Факторингові операції, крім купівлі права на вимогу боргу, включають: 1) кредитування у вигляді попередньої оплати боргових вимог; 2) ведення бухгалтерського обліку постачальника; 3) інкасування дебіторської заборгованості постачальника; 4) страхування постачальника від кредитного ризику. Практично суть факторингу зводиться до того, що банк купує в підприємства-постачальника право на стягнення дебіторської заборгованості покупця продукції і перераховує постачальнику 70-90% суми коштів за відвантажену продукцію в момент подання всіх необхідних документів. Після отримання платежу від покупця банк перераховує продавцю залишок коштів (30-10%) за мінусом відсотків за факторинговий кредит та комісійної винагороди. Плата за факторингове обслуговування залежить від виду факторингу, фінансового стану позичальника, масштабів і структури його виробничої діяльності та надійності покупців. До плати за факторинг включають відсоток за кредит і середній термін обороту коштів банку в розрахунках із покупцем. Факторингові послуги банків відносно підприємств мають певні переваги і недоліки. До переваг належать такі: 1) більша гарантія стягнення (інкасування) дебіторської заборгованості покупця; 2) надання продавцю короткострокового кредиту; 3) зменшення кредитних ризиків продавця; 4) можливість продавця оперативно поліпшити своє фінансове становище, оскільки оплата за продукцію здійснюється банком протягом 2-3 днів з моменту укладення факторингової угоди. Недоліком факторингу для підприємства є вища вартість цієї послуги порівняно зі звичайним кредитом. Наступним перспективним видом кредитних послуг є форфейтинг. Він посідає специфічне місце серед способів надання кредиту і визначається як банківська операція з придбання комерційного зобов’язання позичальника (покупця) перед кредитором (продавцем). За своїм змістом операція “форфейтинг” подібна до операції “факторинг”. Проте є певна відмінність, яка полягає в тому, що форфейтинг є одноразовою операцією, яка пов’язана із стягненням грошових коштів на основі набуття прав на товари і послуги. Характерними ознаками форфейтингових операцій є такі: 1) взаємозв’язок із зовнішньоторговельними операціями; 2) договори форфейтингу укладаються переважно у вільноконвертованих валютах; 3) основними документами, що застосовуються при здійсненні форфейтингових операцій, є векселі – прості та переказні; 4) кредитування експортера здійснюється шляхом купівлі векселів або інших боргових вимог на дисконтній основі; 5) кредитування здійснюється на середньостроковій основі, як правило, на строк від шести місяців до п’яти років, а в деяких випадках – до семи років; 6) дисконтування відбувається на основі фіксованої процентної ставки; 7) здебільшого форфейтинг пов’язаний з реалізацією машин, обладнання та інших товарів інвестиційного призначення [2]. Форфейтингові операції, так само як факторингові, характеризуються певними перевагами і недоліками. До переваг форфейтингу з погляду експортера відносять: 1) можливість одержання грошових коштів відразу після відвантаження продукції або надання послуг, що поліпшує ліквідність експортера; 2) при купівлі векселів застосовується фіксована облікова ставка, тобто дисконт є визначеною сумою і протягом усього строку кредитування не змінюється, незважаючи на зміну ставок на ринку капіталів; 3) відсутність ризиків, оскільки експортер продає боргові вимоги форфейтеру на безповоротній основі, тобто без права регресу; 4) відсутність витрат часу та коштів на управління боргом або на організацію його погашення; 5) простота документації та оперативність її оформлення. Недоліками форфейтингу для експортера є його висока вартість, вірогідність того, що експортер може не знайти гаранта, який би задовольняв форфейтера, а також необхідність підготувати документи у такий спосіб, щоб на експортера не було регресу у разі банкрутства гаранта. Перевагами форфейтингових операцій для форфейтера є простота та оперативність в оформленні документації, вища маржа, ніж при кредитуванні та можливість реалізації куплених активів на вторинному ринку, а недоліками – відсутність права регресу у разі несплати боргу, необхідність знання законодавства країни імпортера, необхідність нести ризики до погашення векселів та відповідальність за перевірку кредитоспроможності гаранта або аваліста [2]. Ще одним відносно новим видом кредитних послуг банків є лізингові послуги. Це господарська операція, що передбачає передачу лізингодавцем права користування матеріальними цінностями іншим суб’єктам господарювання (лізингоодержувачу). Лізинг можна розглядати як різновид довгострокового кредиту, що надається в майновій формі і погашення якого здійснюється в розстрочку. Найпростіша схема лізингової операції передбачає: 1) подачу заяви клієнтом, в якій зазначаються об’єкт лізингу, його характеристики, бажаний строк угоди тощо; 2) аналіз документів і прийняття рішення щодо підписання договору про лізинг; 3) передача об’єкта лізингу. Лізинговий платіж включає амортизаційні відрахування, плату за ресурси, лізингову маржу та премію за ризик. Кожен із суб’єктів лізингу має у ньому свої переваги. Якщо лізингодавцем виступає банк, він має такі вигоди: 1) розширюється коло банківських операцій, зростає число клієнтів, підвищується імідж банку; 2) знижується ризик втрат від неплатоспроможності лізингоодержувача; 3) зростають доходи банку; 4) здійснюється прискорена амортизація об’єкта лізингу. З погляду лізингоодержувача переваги лізингу такі: 1) 100%-ве фінансування придбання основних фондів; 2) використання нового обладнання та іншого майна, що може бути об’єктом лізингу, без значних одноразових витрат власного капіталу; 3) зниження ризику морального старіння об’єкта лізингу; 4) підприємству простіше отримати майно в лізинг, ніж кредит на його придбання, тому що об’єкт лізингу є заставою; 5) лізинг створює лізингоодержувачу більше можливостей для маневрування під час виплати лізингових платежів; 6) лізингові платежі входять до складу валових витрат, що зменшує оподатковуваний прибуток лізингоодержувача; 7) лізингове майно не зараховується на баланс підприємства; 8) надання права придбання лізингоодержувачем майна за залишковою вартістю після закінчення строку договору; 9) лізингоодержувач може отримати від лізингодавця додаткові послуги. Висновки. Сфера кредитних послуг комерційних банків України сьогодні перебуває на етапі становлення. В даному дослідженні ми провели аналіз трьох найперспективніших видів банківських кредитних послуг та визначили їх основні переваги і недоліки. На нашу думку, розроблення та впровадження нових видів кредитних послуг є одним із найпріоритетніших напрямків подальшого розвитку комерційних банків та отримання ними у такий спосіб конкурентних переваг на ринку фінансово-кредитних послуг України.
Список використаної літератури: 1. Лєонов С.В. Інноваційний пакет послуг як інструмент антикризового упарвління банківськими установами України / С.В. Лєонов, О.О.Котенко // Вісник СумДУ. Серія економіка. – 2011. – № 1. – С. 174-179. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VSU_ekon/2011_1/11lsvbuu.pdf 2. Череп А.В. Банківські операції: Навчальний посібник / А.В.Череп, О.Ф. Андросова. – К.: Кондор, 2008. – 410 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bank-finance.com.ua/96_Faktoringovi_ta_forfeytingovi_poslugi_73.html 3. Закон України «Про банки і банківську діяльність» [Електронний ресурс]: текст документа від 07.12.2000 р. – № 2121-ІІІ. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2121-14
e-mail: iruna01@mail.ru |
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|