|
|
|
ПЕРЕДУМОВИ КОНЦЕНТРАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА В ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
| |
| 12.10.2011 17:49 |
|
Автор: Кравець Катерина Петрівна, аспірант Київського національного торговельно-економічного університету
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
Харчова промисловість - стратегічно важлива галузь промисловості України. Підприємства цієї галузі формують продовольчу безпеку країни, забезпечують населення необхідними продовольчими товарами, витрати на споживання яких складають понад 60% загальних грошових витрат населення[1]. Підприємства харчової промисловості традиційно один із найбільш активних учасників процесів концентрації, вони не вирізняються тектонічними угодами, але входить до трійки лідерів[4]. А отже, розробка та використання ефективніших форм концентрації виробництва підприємств харчової промисловості може значно підвищити ефективність харчової промисловості та економіки в цілому.
В Україні промислове виробництво харчових продуктів здійснюють понад 22 тисячі підприємств, на яких працює понад мільйона чоловік [2]. У 2009 році реалізовано продукції виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (у відпускних цінах без ПДВ і акцизу) на суму 124,8 млрд. гривень (18,7 % у загальному обсязі промисловості). У 2010 відбулося збільшення реалізованої продукції до 148,6 млрд. гривень, що становить 16,7 % у загальному обсязі реалізованої промислової продукції України [3].
За цим показником галузь займає одне з чільних місць і є потужним бюджетоутворюючим джерелом. В 2009 році від харчових підприємств країни до бюджетів надійшло біля 21,5 млрд. грн. і обов’язкових платежів, що на 7,4% більше ніж у 2008 році.
Харчова промисловість займає одне з перших місць за обсягом іноземних інвестицій в промисловість України. Переважна їх частина сконцентрована у виробництві безалкогольних напоїв, пива, олійно-жирної продукції, кондитерських виробів, що безпосередньо відображається в процесах концентрації[3]. Важливим моментом здійснення аналізу харчової промисловості саме через такі основні види концентрації як злиття та поглинання. Адже харчова промисловість являється традиційним третім лідером на ринку злиттів та поглинань України. В 2007 році всього у харчовій промисловості було здійснено 10 угод злиття та поглинання (що становить 11,5% загальної кількості угод) загальна вартість яких склала 822 млн.дол.США; у 2008 році – 13 угод (36,1% від загальної кількості угод) на суму 575 млн.дол.США; у 2010 році – 16 угод на суму 446 млн.дол.США[7;8].
Усі негативні чинники впливу на діяльність підприємств харчової промисловості особливо гостро дали про себе знати у 2008 році, коли Україна стала членом Світової організації торгівлі.
З одного боку вступ до цієї організації повинен покращити імідж нашої країни, позитивно вплинути на її інвестиційну привабливість, дати можливість підприємствам, у тому числі і підприємствам харчової промисловості розширити ринки збуту, зменшити тарифні і нетарифні обмеження входження на ринки країн ЄС, сприяти розвитку підприємств.
З іншого боку, після вступу до СОТ Україна сама стала більш відкритою для іноземних товаровиробників і, як виявилось, не всі вітчизняні підприємства готові до гідної конкуренції з ними. Крім того фахівці харчової промисловості побоюються, що на внутрішньому ринку з’явиться неякісна іноземна продукція, оскільки Україна, на відміну від європейських країн, не завжди здатна захистити споживачів за допомогою санітарних і ветеринарних бар’єрів [6].
Ці зміни є позитивними для підприємств зернової, кондитерської, алкогольної, олійно-жирового комплексу. Вступ до СОТ дозволяє їм збільшити обсяги експортованої продукції, оскільки внутрішній ринок цих видів товарів насичений. Конкуренції з боку імпортерів на вітчизняному ринку вони не бояться, бо переконані в лояльності споживачів до своєї продукції [5].
Для ефективного розвитку та функціонування харчової промисловості України необхідно здійснити та виокремити чинники, як прискорення та стабілізація темпів розвитку сировинної бази, проведення послідовної політики переорієнтації господарських процесів за умов зміцнення принципів раціонального використання різноманітних видів ресурсів, економічного та фінансового механізму для господарювання харчових підприємств. Харчова промисловість здатна забезпечити не лише потреби населення в основних видах продуктів харчування, але й формувати продовольчий фонд і експортний потенціал України. Тому підвищення ефективності виробництва харчової промисловості є стратегічним завданням для країни, вирішення якого забезпечить умови для збільшення та покращення кількісних та якісних показників її розвитку.
Список використаної літератури:
1. Дейнеко Л.,Купчак П. Розвиток стратегічного потенціалу харчової промисловості України [Текст] // Харчова і переробна промисловість: Щомісячний науково-виробничий журнал.- 2009.-№6.-с.5-9.
2. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua
3. Міністерство аграрної політики України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://minagro.kiev.ua
4. Промисловість України у 2001-2008 роках: Збірник / Державний комітет статистики України; За ред. Л.М.Овденко. [Текст] -К.: Держаналітінформ, 2009,-304с.
5. Чернявськая И. Плата за качество [Текст]// Ивестгазета.-2008.-№6.-с.37-40
6. Якимчук Т.В. Стан і перспективи розвитку підприємств харчової промисловості України [Текст] // Економіка та управління підприємствами.-№4 (106).- 2010.-с.162-168.
7. M&A-Intelligence [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ma-journal.ru/maintelligence/
8. RBC Украина. Исследование рынков [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://marketing.rbc.ua/
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter