|
|
|
ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ
| |
| 12.10.2011 17:33 |
|
Автор: Бабкіна Євгенія Юріївна, викладач ДВНЗ „Луганський коледж будівництва, економіки та права”; Лещенков Іван Генадійович, студент ДВНЗ „Луганський коледж будівництва, економіки та права”
|
|
[Секція 6. Податкова система. Бюджетна система. Правові відносини в економічній системі;] |
Становлення України як цивілізованої держави відбувається в значній мірі завдяки активному запровадженню сучасних демократичних цінностей і стандартів. Але подальший її розвиток потребує реформування системи державного управління в бік потреб і запитів народу. В таких умовах першочерговою постає проблема забезпечення місцевих бюджетів достатніми фінансовими ресурсами, оскільки держава об’єктивно не в змозі ефективно управляти тими значними ресурсами, які акумулюються для суспільних цілей.
Питанням зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів присвячено праці багатьох вітчизняних науковців, серед яких Василик О. [2], Лопушинський М., Лунін І., Кириленко О. [7], Федосов В. [11], Юрій С. та інші.
Метою нашого дослідження є аналіз проблеми забезпечення місцевих бюджетів фінансовими ресурсами.
Бюджетна система України, як найважливіша складова її державних фінансів, характеризується високим ступенем централізації, що суперечить сучасним принципам демократії, ускладнює подальший розвиток місцевого самоврядування.
Ратифікація Європейської хартії про місцеве самоврядування [4], де проголошено, що органи місцевого самоврядування повинні мати необхідний обсяг власних джерел для виконання покладених на них повноважень не дала в повному обсязі очікуваного результату щодо підвищення фінансової автономії місцевих бюджетів.
Аналіз статистичної інформації за останні роки свідчить, про низьку частку доходів та витрат місцевих бюджетів у структурі зведеного бюджету України.
Так, частка доходів місцевих бюджетів у 2005 році складала 22,6%, у 2006 - 23,3%, у 2007 – 26,5%, у 2008 - 24,8%, у 2009 – 24,6%, у 2010 - 25,6% [2].
Частка витрат місцевих бюджетів у 2005 році складала 36,8%, у 2006 - 41,3%, у 2007 – 42,7%, у 2008 - 41,0%, у 2009 – 41,4%, у 2010 - 40,2% [2].
При цьому доходна частина місцевих бюджетів майже на 50% складена за рахунок міжбюджетних трансфертів. Аналіз частки трансфертів у доходах місцевих бюджетів за останні 5 років свідчить про її зростання. Так, в 2006 році частка трансфертів у доходах місцевих бюджетів становила - 46,1%, у 2007 р. - 43,4%, у 2008 р. - 44,5%, у 2009 р. - 46,7%, у 2010 р. 49,1%, а за підсумками за січень-червень 2011 р. вона зросла до 51,8%. За перше піврічча 2011 року в структурі трансфертів, що надходять із державного бюджету, найбільшу частку складає дотація вирівнювання - 50,9 %, частка субвенцій з соціального захисту склала 41,2 %. При цьому у порівнянні із попереднім періодом дотація вирівнювання скоротилася на 7,9 в. п., частка субвенцій з соціального захисту зросла на 0,9 в. п., при цьому у номінальному вираженні ці субвенції збільшилися на 25,3 % і становили 17,6 млрд. грн. Частка інших субвенцій, що надходять до місцевих бюджетів з державного бюджету, становить 7,1 % проти 0,9 % за даними 2010 року, а їх обсяги склали 3,0 млрд. грн. [2].
Наведена тенденція є свідченням недосконалого розподілу дохідно-видаткових повноважень між рівнями управління, суттєвої залежності місцевих бюджетів від державного та посилення зростання регулюючого впливу держави на регіони у бюджетній сфері.
На нашу думку причиною цього є застарілий механізм централізованого регулювання доходів місцевих бюджетів вищестоящими органами, що позбавляє місцеві органи влади фінансової автономії та не сприяє виникненню необхідних стимулів забезпечення відповідного управління бюджетами і проведення економічної політики, спрямованої на стимулювання ділової активності.
Ухвалення Бюджетного кодексу України [1] 8 липня 2010 року, що набув чинності 1 січня 2011 року, частково гармонізувало бюджетне законодавство і цим самим створило базу для проведення системних реформ і вдосконалення бюджетної системи держави.
Отже, на сьогодні необхідно забезпечити перетворення місцевих бюджетів в ефективний інструмент соціально-економічного розвитку територій, що спроможні забезпечити надання населенню якісних базових соціальних та адміністративних послуг і зменшити диспропорції в ресурсній базі регіонів.
Список використаної літератури:
1. Бюджетний кодекс України вiд 08.07.2010 № 2456-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 50-51. - ст. 572.
2. Бюджет та економіка. Основні тенденції 2010 року: [Електронний ресурс] / [Щербина І. Ф., РуднкА. Ю., ЗубенкоВ. В., Самчннська І. В.] ; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи», USAID. - К.: ДГВПП «Зовнішторгвидав України», 2010. - 12 с. Режим доступу: http://www.ibser.org.ua/
3. Василик О. Д. Бюджетна система України: [навч. посібник] / О. Д. Василик, К. В. Павлюк. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 544 с.
4. Європейська Хартія місцевого самоврядування [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/
5. Модернізація місцевих фінансів України в умовах економічних і соціальних трансформацій: [монографія] / За ред. О. П. Кириленко. – Тернопіль: ТНЕУ, «Економічна думка», 2008. – 376 с.
6. Федосов В. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрями: [монографія] / В. Федосов, В. Опарін, С. Льовочкін; за наук. ред. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2002. — 387 с.
E-mail: 1111700@rambler.ru
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter