|
|
|
МЕТОД АНКЕТУВАННЯ В УПРАВЛІННІ ПЕРЕРОБКОЮ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ В УКРАЇНІ
| |
| 10.10.2011 14:13 |
|
Автор: Довга Тетяна Миколаївна, аспірантка Київського національного університету імені Тараса Шевченка
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
Однією з найголовніших проблем сучасності є утилізація та переробка ТПВ – твердих побутових відходів. Досі складно говорити про кардинальні зміни в цій галузі у нашій країні. Стосовно європейських країн та США, то там суспільство давно дійшло висновку, що ресурсний потенціал ТПВ потрібно не знищувати, а використовувати. Неможливо підходити до проблеми ТПВ як до боротьби із сміттям, ставлячи задачу за будь-яку ціну позбавитися від нього.
Вже ні для кого не новина, що на вулицях західноєвропейських міст встановлені різнокольорові контейнери для селективного збору сміття (скло, макулатура тощо). При цьому чітко розподілені обов’язки та відповідальність сторін з урахуванням загального прибутку. Практично в усіх країнах заборонено продаж продуктів харчування у пластиковій оболонці, що не розкладається. Тому нині на увагу заслуговують процеси рециклювання відходів з метою утворення вторинної сировини.
Молодими науковцями Київського національного університету було проведено міні-опитування щодо відношення до управління в сфері побутових відходів. Результати свідчать про те, що студенти м. Києва гостро відчувають проблеми, пов’язані з ТПВ, вони чітко усвідомлюють існуючі проблеми та пропонують ефективні шляхи їх вирішення. Анкетування проводилось анонімно. Результати анкетування, проведеного нами, свідчать про те, що в цілому жінки порівняно з чоловіками більше володіють інформацією щодо поставленої в анкеті проблематики. Майже 28% всіх опитаних жінок та 22% чоловіків знають, що технології роздільного збору сміття вже достатньо давно (близько 25 років) запроваджена та ефективно працює в Європі. Стосовно того, що аналогічні технології мають місце і в Україні, проінформовані 16,2% жінок та 12,4% чоловіків.
На питання про суть роздільного збору сміття правильно відповіли 25,7% жінок та 23,8% всіх опитаних чоловіків. При цьому існують громадяни, які зовсім нічого не знають про систему роздільного збору побутового сміття в Україні. До них належать 2,9% жінок та 7,6% чоловіків.
Роздільний збір відходів є обов’язковою вимогою для населення у високорозвинених країнах світу (Сполучені Штати Америки, Великобританія, Німеччина, Китай). Її суть полягає в сортуванні відходів побуту в окремі пакети на декілька категорій згідно з діючим законодавством держави. Саме роздільний збір становить основу ефективної системи поводження з побутовими відходами та забезпечує первинний етап їх подальшого рециклінгу з метою створення нового продукту. Проблему сортування відходів побуту можна вирішувати кількома шляхами. Перший – це примусити громадян (економічними, адміністративними чи іншими методами) сортувати своє сміття за чітко встановленою законодавством нормою на певну кількість пакунків. Це так званий європейський метод, коли побутові відходи викидають в 4-5 контейнерів. На противагу йому існує так звана "американська система". Відповідно до неї, мешканцям пропонується сортувати відходи, які накопичуються в будинку, та викидати їх до двох окремих контейнерів. Один з них призначений для харчових (біологічного походження) та дуже забруднених відходів, а інший повинен містити відходи, які підлягають повторному використанню, тобто скляні вироби, папір, предмети з пластику, метал. Далі всю сукупність сміття сміттєвоз привозить до сміттєсортувального комплексу, де відходи досортовують за фракціями та готують його до подальшої переробки. На цьому етапі, все те, що вважалось відходами, стає вторинною сировиною, яку можна повторно використовувати, зберігаючи природні ресурси та значно зменшуючи об’єм відходів, що потрапляють на міські звалища. Нині сортування за американським типом впроваджується у Російській Федерації. Проте, ці дві системи мають як переваги, так і недоліки, і принциповим при цьому постає питання робочих місць. В США обрали метод роздвоєння тому, що він дозволяє створити додаткові робочі місця. Прихильники європейського методу дотримуються думки, що автоматизована система переробки на основі детального домашнього сортування не вимагає виділення додаткових коштів для оплати такої робочої сили, адже потужності автоматичного незначного досортовування (за необхідності) дозволяють економити ресурси.
Результати анкетування в м. Києві дозволили виявити рівень обізнаності респондентів щодо технології роздільного збирання відходів. Опрацювання анкет змусило зробити висновки про те, всі опитані громадяни активно цікавляться проблемами управління побутовими відходами в Україні, а також мають певний рівень знань щодо застосування цих технологій за кордоном. Не зважаючи на це, існують скептично налаштовані громадяни, управління відходами яких не цікавить. До поставленої проблематики байдуже відносяться 4,8% опитаних чоловіків та 2,9% жінок. Детальніше розподіл відповідей на запитання "Що б Ви хотіли знати про роздільне збирання відходів?" зображено на рис. 2:
Отже, з наведених даних можна зробити висновок про те, що суспільство до проблем утилізації та переробки відходів приділяє значну увагу. Чому технологія роздільного збирання відходів побуту приносить користь, хочуть дізнатись 10,5% чоловіків та 6,7% жінок відповідно. Дещо вища зацікавленість респондентів щодо суті вторинної переробки відходів. Що саме лежить в основі цього процесу та його принципи хочуть знати 15,2% жінок та 12,4% опитаних чоловіків. Крім цього, значна частина респондентів володіє високою соціальною свідомістю та екологічною культурою в якості громадянина України. Вони хочуть мати більше інформації в частині питань, що стосуються утилізації та переробки сміття. Про це свідчить те, що 32,4% жінок та 22,9% чоловіків відповідно хочуть дізнатись про стан та ефективність впровадження технологій роздільного збирання побутового сміття саме в м. Києві.
Нині у світі вимоги у сфері поводження з побутовими відходами постійно зростають. У період, коли природні ресурси вичерпуються, використання вторинної сировини та заощадливе поводження з сировиною набуває винятково особливого значення. Головним принципом споживання поступово виступає заощадливість, тобто використання лише такої кількості природних ресурсів, скільки дійсно необхідно, і, по можливості, якнайширше залучати вторинні ресурси. На цьому шляху переробні матеріали, які містять ресурсоцінні компоненти в якості вторинної сировини, мають бути знову задіяні у промисловості. Тому, заради людей і навколишнього середовища, головною метою сфери поводження з відходами має бути створення циклічного обігу вторинної сировини. Якщо це вдасться, то можна буде говорити про ринок вторинної сировини України, який дасть змогу частково забезпечити певні виробництва сировиною, а населення продуктами споживання в якості товарів і послуг.
Історія розвитку сфери роздільного збору та переробки відходів в Україні почалась у 1998 р. з прийняттям Закону України "Про відходи", який Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України [1]. Проте перші спроби впровадження системи роздільного збирання сміття в м. Києві розпочалось в 2007 р. Головне управління комунального господарства Київської міської державної адміністрації у лютому 2008 р. заявило про намір почати роздільний збір твердих побутових відходів у всіх районах Києва. Завершальним етапом впровадження в столиці системи роздільного збору твердих побутових відходів має стати 2011 р. Тому, із внесенням Президентом України змін до деяких законодавчих актів у сфері поводження з відходами, відбулось часткове оновлення і вимог Закону України "Про відходи". Цей закон закріплює на законодавчому рівні правила поводження з відходами і вводить роздільний збір побутових відходів. Зокрема, ст. 20 Закону містить імперативну норму прямої дії, яка зобов’язує місцеві державні адміністрації здійснювати роздільне збирання відходів (шляхи здійснення збору не зазначаються – це може бути реалізовано як через державні профільні підприємства так і через підприємства будь-якої форми власності). Запровадження такої системи з подальшою переробкою побутових відходів як вторинної сировини дасть змогу місту відмовитися від практики утилізації і захоронення сміття на полігонах. Одними з перших, хто працює у галузі поводження з відходами та допомагає запроваджувати процеси сортування відходів у м. Києві, є компанія VEOLIA Environmental Services. Залежно від напрямку та сфери діяльності її клієнтів, з метою досягнення найефективнішого використання вторинних ресурсів, підприємство розробляє індивідуальну стратегію щодо поводження з відходами та шляхи її реалізації. Для міста це означає розробку інноваційних концепцій поводження з відходами, сучасних технологій та широкий спектр послуг. Поєднання компетенції та досвіду, розширення сфер діяльності та якості послуг – це тільки кілька з факторів, що роблять VEOLIA Environmental Services в Україні глобальним представником на ринку поводження з відходами. Підприємства Групи ВЕОЛІЯ ЕС в Україні приймає учать в організації та запровадженні програми «роздільний збір», яка направлена на вилучення та нагромадження цінномістких складових із твердих побутових відходів. Для здійснення цієї роботи надаються на платне та безкоштовне використання металеві євроконтейнери, обладнані спеціальними кришками з замком та дозувальними приймаючими отворами для пляшок, макулатури та інших фракцій вторинних ресурсів, що перешкоджає попаданню до твердих побутових відходів в контейнер іншого непотребу. Компанія розробила спеціальні методичні та інформаційні матеріали для усіх соціальних верств населення. Окремо, для навчальних закладів, розроблена методика та технологія для організації «Роздільного збору». Для нього розроблені спеціальні тарифи; пропонуються різноманітні способи та методи накопичення, вивозу та сортування цінно містких складових.
В процесі анкетування опитані респонденти мали змогу відповісти на запитання щодо того, як вони на власному досвіді відчули процес впровадження технології роздільного збору побутового сміття в м. Києві. Розподіл відповідей зображено на рис. 4:
Як видно з діаграми, респонденти мають достатньо високий рівень екологічної свідомості в частині впровадження підходів до вирішення екологічних проблем м. Києва та проявляють цікавість щодо застосування передових технологій у цій сфері. Так, 10,5% чоловіків та 28,6% опитаних жінок звертають увагу на спеціальні контейнери для первинного сортування домашнього сміття, які знаходяться в різних районах міста, а 5,7% чоловіків та 10,5% жінок вже побачили такі контейнери біля своїх будинків, що свідчить про реалізацію внесених до Закону "Про відходи" змін. В той час 11,4% чоловіків та 16,2% жінок відзначають, що відчули збільшення соціальної реклами в сфері поводження з побутовими відходами. Крім того, значна частка респондентів – 9,5% чоловіків та 7,6% жінок – вже самостійно займаються сортуванням відходів побуту.
Результати проведеного анкетування, крім виявлення рівня екологічної свідомості та знань про роздільний збір відходів у населення м. Києва, мали на меті дізнатись, чи сортують респонденти власні побутові відходи. Питання в анкеті було поставлено таким чином, що у разі позитивної відповіді опитані громадяни повинні були відразу відповісти, з якими саме перешкодами в процесі роздільного збирання сміття вони зіштовхуються. Якщо респондент давав негативну відповідь, то мусив зазначити, що саме заважає йому сортувати відходи побуту. Результати дослідження, в якому респонденти зізнались, що розділяють відходи, але мають певні проблеми, пов’язані з цим, зображено на рис. 4:
Отже, жителі м. Києва, які намагаються сортувати відходи згідно встановлених правил, зіткнулися з рядом проблем. По-перше, 21,0% жінок та 15,2% чоловіків скаржаться на те, що біля їх будинку немає спеціальних контейнерів. Поряд з цим 10,5% жінок та 8,6% опитаних чоловіків говорять про те, що житлові умови в їх помешкання не дозволяють мати декілька типів кошиків для сміття, адже на це просто немає місця. Зважаючи на готовність самостійно розділяти сміття, 9,6% респондентів (по 4,8% чоловіків та жінок) скаржаться на відсутність детальної та чіткої інформації в сфері поводження з побутовими відходами. Вони говорять про те, що місцева влада повинна постійно здійснювати контроль за достатнім рівнем інформації про проблему та шляхи її вирішення. Поряд з респондентами, які сортують відходи, існує певна кількість осіб (1,9% жінок та 5,7% чоловіків), які не звертають увагу на наявність перешкод і спокійно-флегматично відносяться до процесів сортування відходів. Вони не звертають увагу на проблеми екологічного та санітарно-гігієнічного стану міста та не хочуть обтяжувати себе зайвими клопотами, оскільки завжди існує альтернативний варіант звичайної утилізації відходів. Ці громадяни звернуть увагу на поставлену проблему лише в разі застосування економічних чи адміністративних санкцій до них.
Одночасно певна частка опитуваних зізнались, що ні вони, ні їх родичі та знайомі не займаються сортуванням відходів побуту. Основні причини, які заважають їм це робити, наведені на рис. 5:
Основною причиною, яка заважає сортувати відходи респондентам у м. Києві – відсутність контейнерів роздільного сортування сміття. Так висловились 28,6% жінок та 21,0% чоловіків. Поряд з цим, 7,6% жінок та 4,8% чоловіків відповідають, що не знають, що таке сортування відходів побуту та не мають бажання отримати інформацію про цей процес. Серед опитаних є такі громадяни, які вважають, що нині для України зазначена проблема не є актуальною. Так відповіли 1,9% жінок та 3,8% чоловіків. Вони вважають, що комплексне вирішення екологічних проблем в Україні та в м. Києві безпосередньо не є головними. Такі опитувані зазначають, що в першу чергу треба налагодити політичну, економічну, фінансову та ряд інших систем держави, а вже потім поступово приходити до вирішення проблем екологічного характеру. Крім того, у м. Києві мешкають 1,9% жінок та 4,8% чоловіків (від усіх опитаних респондентів), яким відверто байдуже до висвітлених в анкеті проблем, вони не розділяють відходи та не хочуть задумуватись про це.
Завершальним підсумком анкетування стало виявлення у респондентів бажання виховувати соціально свідомих та екологічно культурних громадян нашої держави. Для цього їм пропонувалось відповісти на питання: "Чи доцільно під час навчання школярів та студентів надавати інформацію про роздільний збір відходів, що в свою чергу сприяє збереженню навколишнього середовища?". Відповіді на це запитання показали, що переважна більшість респондентів переймається станом довкілля, цікавиться проблемами екологічного характеру та задумається над частковим їх вирішенням.
Отже, можна із впевненістю сказати, що громадянам України, зокрема м. Києва, проблеми забруднення екології близькі. Щоб формувати певний рівень екологічної свідомості та культури прийдешніх поколінь, 59,0% жінок та 31,4% чоловіків ствердно відносяться до надання інформації під час навчального процесу. Вони вважають необхідністю належним чином інформувати нові генерації, щоб саме вони мали змогу продовжувати ефективно вирішувати проблеми забруднення довкілля, запобігати утворенню нових осередків забруднення та знищення природи. При цьому, 2,9% опитаних жінок та 6,7% чоловіків байдуже ставляться до запропонованих ініціатив, вважаючи, що за певних умов громадянин дізнається про питання, що його хвилюють, в індивідуальному порядку.
З метою виявлення щирості намірів щодо допомоги організаторам у проведенні акцій природоохоронного значення, респондентам довелось відповісти на питання, чи мають вони бажання особисто прийняти участь у фокус-групі щодо створення національного порталу по технології роздільного збору побутових відходів. Отримані відповіді дозволили зробити наступні висновки. Бажають бути запрошеним на засідання фокус-групи 22,9% опитаних жінок та 9,5% свідомо активних чоловіків.
Список використаної літератури:
1. Закон України „Про відходи” від 5 березня 1998 р./ Верховна Рада України.- Офіц. вид. – К.: Парлам. Вид-во, 1998.- 168с.
2. Рішення Київської міської ради V сесії VI скликання "Про затвердження Програми поводження з побутовими відходами у м. Києві на 2010-2015 роки" № 996/ 4434 від 8.07.2010 року.
E-mail: Afroditha@ua.fm
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter