|
|
|
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ЯК ОСНОВА СИЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
| |
| 08.10.2011 13:16 |
|
Автор: Савицька Олена Миколаївна, старший викладач кафедри менеджменту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»; Липовенко Аліна Анатоліївна, студентка факультету менеджменту та маркетингу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
За результатами дослідження визначено, що Україну роблять слабкою не тільки макроекономічна нестабільність (інфляція, високі кредитні ставки, що стримують розвиток нового бізнесу, неефективне витрачання бюджетних ресурсів), слабка здатність до адаптації нових технологій через залучення прямих іноземних інвестицій, епідемія корупції тощо, а, насамперед, низька якість суспільних інституцій та несприятливе підприємницьке середовище. Звідси саме реформування інституційного середовища закладає базу до майбутнього розвитку та членства в ЄС і є об'єктивною вимогою підвищення конкурентоспроможності України. Для цього необхідно докласти зусиль, спрямованих на її усунення [1].
На сучасному етапі економічного розвитку України під впливом глобалізації, зростає значення локалізації виробництва та бізнесу. На досвіді тих країн, які за зростанням конкурентоспроможності в ті часи вийшли на перші позиції в світі (Фінляндія, США), вказує на те, що саме активізація державної політики в напрямі підвищення конкурентоспроможності економіки стала рушійною силою даного процесу. Україна на даний момент по показникам конкурентоспроможності займає середні позиції. Це означає, що вона має потенціал до підвищення конкурентних позицій в світі та перспективу до створення сильної економіки в цілому [1].
Україна у загальному рейтингу конкурентоспроможності 2010-2011 рр. посідає 89 місце серед 139 країн, знизившись на 7 позицій порівняно з попереднім роком (82 місце серед 133 країн). Найгірші результати Україна демонструє по групі базових показників, особливо по групам – макроекономічні умови (132 позиція) та державні інститути (134 позиція) [2].
У цілому, спостерігається значне відставання України від інших країн перехідної групи (від 1 до 2 етапу) по групам факторів, пов’язаних з макроекономічними умовами, державними інститутами, ефективністю товарних та фінансових ринків [2].
У той же час, сильними сторонами конкурентоспроможності України на даний час залишаються:
1. Високий загальноосвітній рівень населення (за якістю початкової освіти Україна посідає 49 місце);
2. Гнучкий та ефективний ринок праці (за співвідношенням зарплата-продуктивність – 26 місце, невисока затратність ринку праці – 21 місце, простота процедур найму та звільнення – 18 місце, участь жінок у трудовій діяльності – 32 місце) [2];
3. Великі обсяги внутрішнього ринку та зовнішньої торгівлі (37 місце).
Непогані показники демонструє Україна по групі чинників інноваційного розвитку: висока здатність до інновацій (37 місце), якість науково-дослідних установ (68 місце), наявність вчених та інженерів (53 місце) [2].
При подальшому реформуванні економіки України з метою підвищення її конкурентоспроможності слід враховувати, що зазначені чинники мають залишатися основою для майбутнього зростання економіки України [2].
Головною стратегічною метою є вихід України на траєкторію стійкого розвитку зі зростанням добробуту та якості життя для усіх верств населення. Підґрунтям для досягнення поставленої мети є:
1. Досягнення макроекономічної стабільності та створення сприятливих рамкових умов для розвитку підприємництва;
2. Зняття інфраструктурних обмежень;
3. Загальна модернізація економіки із зменшення розриву в конкурентоспроможності підприємств з основними промисловими конкурентами;
4. Підвищення якості трудового потенціалу із досягненням максимального балансу між попитом і пропозицією трудових ресурсів;
5. Створення ефективно діючої інноваційної системи із посилення інноваційної складової розвитку та досягненням високого технологічного рівня реального сектору економіки тощо [3].
Результатом реалізації цих головних цілей має стати демократизація суспільства та помітне підвищення: ефективності використання людського, наукового, виробничого та природного потенціалу країни; конкурентоспроможності національної економіки; добробуту громадян України, якості людського розвитку [3] та створення сильної економіки.
Список використаної літератури:
1. Конкурентоспроможність економіки України: стан і перспективи підвищення / За ред. д-ра екон. наук І. В. Крючкової. – К.: Основа, 2007. - 488 с.
2. Резнікова О. Актуальні тенденції в динаміці показників глобальної конкурентоспроможності. Аналітична записка [Електронний ресурс] / Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України. Відділ глобалістики та безпекових стратегій О. Резнікова – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/379/.
3. Проект - Міністерство економіки України: Україна 2020. Стратегія національної модернізації [Електронний ресурс] / Режим доступу: me.kmu.gov.ua/file/link/144790/file/Strategy_2020.doc.
Е-mail: Lypovenko.Alina@gmail.com
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter