|
|
|
ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
| |
| 06.10.2011 10:33 |
|
Автор: Живко Зінаїда Богданівна, кандидат економічних наук, доктор філософії Львівського державного університету внутрішніх справ; Зінько Володимир Михайлович, магістр Львівського державного університету внутрішніх справ; Магомедрасупова Дінара Гаджіюсуфівна, магістр Львівського державного університету внутрішніх справ
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
Факт, що трудова міграція є одним з численних аспектів глибокої і всеохоплюючої системної кризи в Україні, не є таємницею ні для владних еліт, ані для суспільства загалом. Твердження, що саме ця криза, а не якісь зовнішні чинники, є найбільшою загрозою національній безпеці нашої держави, теж не потребує особливих доказів [1, с.34]. Та якщо переважна більшість складових кризи є видимою для обмежених кіл суспільства, добре поінформованих в силу професійних та посадових обов’язків, то проблема трудової міграції належить саме до тих, які пронизують все суспільство наскрізь, присутні у повсякденному житті мало не кожної української родини і безпосередньо впливають на націотворчі та всі без винятку суспільні процеси. Саме явище є багатоплановим і неоднорідним, як за ініціюючими факторами, так і за складовими, зовнішніми та внутрішніми механізмами та наслідками в контексті національної безпеки [2, с.78].
І проблема полягає, насамперед, не лише у сьогоденних економічних та суспільних негараздах, але й у відсутності чіткої перспективи і надії на покращення ситуації у майбутньому. І трудова міграція, й ординарне заробітчанство мають відчутний суспільно-економічний ефект (як негативний, так і позитивний), призводять до важливих наслідків, а саме:
1. Депопуляція або „зненаселення”. Згідно із явно застарілими, неточними та неофіційними даними, йдеться про 6-7 мільйонів громадян України, які нині перебувають за кордоном і у переважній більшості належать до категорії трудових мігрантів.
2. Соціальне сирітство або проблема ще одного втраченого покоління. Це явище є і буде невід’ємним атрибутом трудової міграції.
Наслідком тривалого розриву сімейних зв’язків дуже часто стає асоціальна поведінка залишеного з дітьми когось з батьків, що веде до алкоголізму, розпусти, домашнього насильства, врешті-решт – до фактичного припинення існування родини, яка за всіх часів вважалася фундаментом і основою безпеки нації та держави.
3. „Відтік мізків”. Одна з найболючіших і найпринизливіших проблем в контексті перспектив науково-технічного прогресу і належного стану безпеки нації. Люди з вищою освітою, а часом і науковими ступенями стають звичайними працівниками сфери послуг, у рідкісних випадках працюють за фахом.
4. Злочинність і корупція. Насамперед йдеться про розвиток бізнесу на нелегальній міграції, а якщо ще вужче – на сучасній работоргівлі. За прибутковістю і масштабами у світі цей бізнес поступається хіба що торгівлі нафтою та зброєю.
5. Політичний аспект. Трудові мігранти (насамперед - нелегальні) в умовах нинішньої української політичної дійсності стають зручним об’єктом політичних маніпуляцій. Напередовсім це проявляється в час всенародних волевиявлень, тобто виборів і референдумів, у „просуванні” потрібних владі рішень чи кандидатів [3, с. 205-210].
Навіть поверхневий аналіз декількох внутрішніх чинників впливу процесу трудової міграції на національну безпеку доволі переконливо доводить: без глибоких, докорінних системних змін в Україні, запровадження державної міграційної політики, яка би була здатна захистити як національні інтереси загалом, так і права та інтереси кожного українського громадянина у будь-якому куточку світу, міграційні процеси залишатимуться „дамокловим мечем” над безпековою політикою нації.
Список використаної літератури:
1. Міжнародні економічні відносини: Сучасні міжнародні економічні відносини: Підручник для студ. екон. вузів і фак./ А. С. Філіпенко та ін. -К.: Либідь, 2007. - 256 с.
2. Горбач Л. Міжнародні економічні відносини : Підручник / Людмила Горбач, Олексій Плотніков. - К.: Кондор, 2009. - 263 с.
3. Рудницька М. Міграція в Україні як індикатор соціальних змін // Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2010. -№ 2. - С. 205 – 210.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter