|
|
|
НЕОБХІДНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ У ВОДОГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ
| |
| 03.10.2011 17:33 |
|
Автор: Пшеюк Оксана Олексіївна, здобувач кафедри обліку і аудиту Національного університету водного господарства та природокористування, м. Рівне
|
|
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;] |
Керуючись принципами сталого розвитку світу, приєднуємося до впровадження екологічної новації, тобто розвитку та становлення нового мислення щодо дбайливого ставлення і збереження природних, зокрема водних, ресурсів, яка має охопити не лише розвинуті країни, а й ті, що розвиваються, чи мають перехідну економіку.
Дослідженню питань інноваційних процесів у водогосподарському комплексі присвятили свої праці такі вітчизняні і зарубіжні вчені: А.А. Александров, І.К. Бистряков, Б.М. Данилишин, Т. Галушкіна, С.І. Дорогунцов, В.С. Міщенко, М.М. Паламарчук, В.М. Трегобчук, М.А. Хвесик, В.Я. Шевчук, А.В. Яцик, В.А. Сташук, І.В. Жерелина, Л. Джонсон, Д. Викерс, А. Городецькій, Є.В. Веніціанов, М.П. Далькова та ін.
«Продукувати та впроваджувати інновації повинно стати не тільки економічною доцільністю, але й необхідністю» [1]. Нині, на наше переконання, інноваційний розвиток необхідно розглядати у нероздільному поєднанні із ефективністю і стійким розвитком економіки.
Запровадження екологічних інновацій є складною і капіталомісткою проблемою. Капіталовкладення в екологічну складову водогосподарського комплексу забезпечують чистоту і рівновагу природи, вони допомагають зберегти природне середовище, позитивно впливають на життєдіяльність населення, зменшуючи у подальшому витрати на охорону здоров’я та реалібітацію хворих й інші соціальні виплати.
На часі постають інноваційні технології управління. Сам фактор управління стає інноваційним [2, ст. 11]. Впроваджуючи інновації в управління чи виробництво, тим самим змінюємо якісні показники виробничої та управлінської систем загалом.
Басейновий принцип управління водними ресурсами є одним із дієвих факторів впливу на водні ресурси. Завдяки басейновому принципу керування водними ресурсами стане можливим вирішення багатьох проблем, пов’язаних із використанням, збереженням, відновленням і охороною вододжерел, попередження і запобігання техногенних катастроф, викликаних водою, акумулювання зусиль у разі їх виникнення.
Визначальним принципом басейнового управління є процес інтегрованого управління водними ресурсами. Такий процес формує комплексний підхід до досягнення консенсусу і компромісів між конкуруючими потребами у водних ресурсах різних секторів суспільства і зацікавлених груп на всіх рівнях, а також дозволяє досягти рівності і справедливості у спільному використанні водних ресурсів різними країнами.
Реформована система управління водними ресурсами дозволить забезпечити поліпшення соціальних умов життя населення й водопостачання держави в цілому, зменшити збитки від негативних наслідків шкідливого впливу вод [3].
Розглядаючи проблематику вітчизняних суб`єктів господарювання щодо використання води, приходимо до висновку, що існує дві групи причин, які призвели до загострення водного питання:
• природні, або об`єктивні;
• антропогенні, або суб`єктивні [4, ст.12].
До природних причин віднесемо саму природу водних ресурсів. Та головні причини у погіршенні становища із водою криються у господарській діяльності людини.
Постає необхідність пристосувати водне господарство країни до нових економічних умов, впроваджуючи ринкові відносини у процес господарювання на основі існуючої державної політики. «При цьому важливо сформувати методологічну базу оцінки основних тенденцій використання, охорони та відтворення водних ресурсів у міжгалузевих комплексах, адже кожен з них вирізняється різною водоємкістю новостворених вартостей, а також різним ступенем розвиненості водоохоронної інфраструктури» [5, с.359]. Роль і місце водного фактору повинні бути визначальними у соціально-економічному розвитку держави, а також впливати на інтеграційні процеси, що відбуваються в ній.
Гостро постає проблема екологізації водогосподарського комплексу, адже збереження водних ресурсів потребує постійної взаємодії між заходами по запобіганню кількісного та якісного виснаження вододжерел і відтворенням та підтриманням цілісності водних систем. Важливим фактором є розвиток водоохоронної інфраструктури.
Необхідність інноваційних факторів розвитку водогосподарського комплексу через гармонізацію проблем сталого розвитку промислового сектору з раціональним використанням водних ресурсів – головне завдання, що постало на часі перед такою галуззю економіки країни як водне господарство.
Список використаної літератури:
1. Гречаник Б.В. Інноваційноспрямований розвиток підприємств: організаційно-економічні аспекти. Львів, інститут регіональних досліджень НАН України, Івано-Франківськ, Західноукраїнський економіко-правничий університет, 2007. – 187 с.
2. Крюков М.М. Эколого – экономическое имитационное моделирование в науке и образовании: Монография. – М.: ТЕИС, 2009. – 199 с.
3. Сташук В.А. Еколого-економічні основи басейнового управління водними ресурсами /Під заг. ред. академ. Коваленка П.І., Дніпропетровськ: ВАТ «Видавництво “Зоря”», 2006.- 480 с.
4. Лемківський С.С., Падун М.М. Раціональне використання і охорона водних ресурсів: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 280 с.
5. Хвесик М.А., Голян В.А., Інституціональна модель природокористування в умовах глобальних викликів: Монографія. – К: Кондор, 2007. – 480 с.
e-mail: ksiunia_nyvgpy@ukr.net
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter