|
|
|
РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ З ПОЗИЦІЇ МАРКЕТИНГУ
| |
| 27.04.2011 22:46 |
|
Автор: Васюткіна Наталія Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри маркетингу ПВНЗ «Європейський університет»; Данилюк Світлана Юріївна, магістр кафедри маркетингу ПВНЗ «Європейський університет»
|
|
[Менеджмент. Маркетинг] |
Сучасний кризовий період економіки потребує формування та розвитку таких технологій роботи підприємств на ринку, які дозволяли б їм ефективно функціонувати задовольняючи інтереси як споживачів, так і суспільства в цілому. Безперечно реалізація даного процесу потребує регулювання на рівні держави.
Розглядаючи маркетинг як функцію підприємства, яка діє в умовах ринкової економіки, на перший погляд вона не потребує втручання держави та й взагалі втрачає свою суть при сторонньому контролі. Якщо підійти до розгляду даного аспекту не через мікро погляд, як контроль маркетингової діяльності підприємства, а з позицій макроекономічного характеру створення умов для впровадження маркетингових стратегій на ринку, які б дозволили вести чесну конкурентну боротьбу, реалізовувати місію підприємств та задовольняти потреби споживача. Тобто створення за допомогою законодавства правового поля, у якому: підприємство захищене від недобросовісної конкуренції і відповідно має змогу притримуватись всіх етичних норм поведінки; споживач має право вибору, гарантії якості придбаного товару та захист від правових порушень виробників та продавців; а держава отримує податкові надходження від діяльності підприємств.
На сьогоднішній день існують нормативно-правові акти, що регулюють питання недобросовісної конкуренції, захисту прав споживачів та інші, але рівень їх виконання знаходиться на неналежному рівні, присутня невідповідність сучасним вимогам ринку, неузгодженість між окремими документами роблять їх неефективними.
Для розуміння ролі маркетингу в формуванні стійких економічних відносин, необхідно визначити коло його інтересів, розібратись в концептуальній його сутності.
Маркетинг – це комплексна система і виробництва і збуту, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів. [2]
Зміст маркетингової діяльності розглядається з позицій комплексу маркетингу (4P або marketing-mix). Даний комплекс включає: товар (product), ціну (price), просування (promotion) та розподіл (place)[3].
З трактування маркетингу поняття «товар» має три рівні: товар за задумом, товар у реальному виконанні та товар з підкріпленням. Контроль держави має стосуватись другого рівня, адже на цьому рівні відбувається безпосереднє виробництво товару і контакт зі споживачем. Засилля низькоякісної, але дешевої як сировини так і продукції іноземного походження порушують усі нормативно-правові акти, що стосуються якості продукції, сертифікації, дотримання стандартів та правил виготовлення, а також захисту прав споживачів. Стрибок, який зробив ринок за останні 20 років величезний, але, якщо провести паралель з історією розвитку маркетингу, то сягнув він лише концепції збуту, яка була характерна для США у 50-х роках.
Перехід до нової концепції побудови взаємовідносин між учасниками ринку має стати пріоритетом держави. На цьому шляху необхідне поєднання інструментів ефективного контролю за якістю продукції та ідеологічного впливу (насамперед засоби PR, впровадження маркетингу на державних підприємствах).
Наступною компонентою marketing-mix є ціна. Для маркетолога ціна може стати інструментом у конкурентній боротьбі, хоча світові тенденції давно вже змістились у сторону диференціації. Цінові війни нікому не вигідні, саме це і є причиною видозміни стратегічної поведінки на ринку. Для українського ринку питання цін є досить гострим на сьогодні. Основний контролюючий орган – Державна інспекція контролю за цінами не в силах контролювати рівень цін або навіть визначити чи обґрунтованою є ціна на підприємствах, в особливості державного сектору. Засилля корупційних схем роботи призводить до порушень в тендерному ціноутворенні.
Важливим питання на державному рівні є регулювання ціноутворення в роздрібній торгівлі. Даній сфері характерно маніпулювання цінами. Відсутня етика поведінки суб’єктів в використанні знижок та акційних цін. Нерегульованість верхньої межі норми прибутку призводить в деяких випадках до надрентабельності продаж. Найкраще на цьому заробляє не виробник, а посередник.
Неможливість державних контролюючих органів виявити правопорушення в сфері ціноутворення пов’язана із практикою ведення подвійної бухгалтерії на підприємствах. Ще одним аспектом контролю державних органів є монополії. Регулювання Антимонопольного комітету має розповсюджуватися як на державні підприємства-монополії (метрополітен, комунальні служби), так і на виявлення картельних об’єднання на ринку ритейлу.
Особливе місце у комплексі маркетингу займає просування. Одним з найпоширеніших та найвідоміших методів просування є реклама. В Україні діє Закон «Про рекламу», згідно з яким основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди [1]. Натомість порушення цих принципів стало нормою, оскільки механізм їх виявлення, доведення факту порушення та покарання стає практично неможливим. Найтиповішими порушеннями є: недобросовісна реклама (неточність, недостовірність, двозначність, перебільшення, умовчання, наявність чи відсутність тих чи інших відомостей, які передбачені законодавством, спосіб, місце та час рекламного розповсюдження, що несуть за собою негативний наслідок); використання порівняльної реклами; рекламування продукції, що потребує ліцензій та сертифікації, без зазначення таких; підміна понять (заборонена реклама продукції, натомість рекламується торгова марка); вплив на психіку дітей; недотримання етичних норм у рекламному звернені; незаконне розповсюдження реклами (особливо зовнішньої, друкованої та інтернет-реклами); порушення тривалості рекламних пауз. Така ситуація потребує передусім зміни законодавчої бази, яка на сьогоднішній день лише доповнюється окремими положеннями. Серед зареєстрованих до розгляду Верховною Радою законопроектів, що стосуються реклами, відсутній новий проект закону, а представленні лише проекти про внесення змін.
Четвертим компонентом marketing-mix є розподіл. Головною проблемою в цьому питанні є довжина каналу розподілу від виробника до споживача, тобто кількість посередників на цьому шляху. Чим більша кількість посередників, тим більше програють як виробник, так і споживач. Окреме питання займає мерчандайзинг, який здійснюється шляхом побудови відлагодженої системи незаконного стимулювання представників роздрібної торгівлі представниками оптових мереж за місце у торговому приміщенні чи відсутність товарів конкурентів в асортименті магазину. Серед різноманітних каналів збуту найбільшої популярності набирає інтернет-торгівля. Невирішеним питанням на сьогодні є те, що якщо магазин існує лише в режимі он-лайн, його діяльність фактично не підпорядкована законодавству. Розробка механізмів регуляції інтернет-торгівлі є вимогою часу.
Узагальнюючи, всі вище зазначені актуальні для нашого суспільства питання, зазначимо, що держава у своєму арсеналі має чимало інструментів, які б дозволили побудувати розвинутий ринок. Дбаючи про вигоди як продавців так і споживачів, досягається загальний соціальний ефект, який дозволить перейти українському суспільству на новий якісний рівень життя та споживання.
Список використаної літератури:
1. Закон України «Про рекламу».
2. Васюткіна Н.В. Маркетинг: Навчальний посібник.-К.:Вид-во Європейського університету, 2007.
3. Армстронг Г., Котлер Ф. Введення в маркетинг. 8-е видання: Пер.з англ.: Навч.пос. – М.: Видавн.дім “Вільямс”, 2007. – 832 с.
e-mail: danilyk_svetlana@mail.ru
e-mail: vasyutkina@ukr.net
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter