|
|
|
ПРОБЛЕМА ТРАНСПОРТНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ЖИТЕЛІВ СІЛЬСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ
| |
| 27.04.2011 14:21 |
|
Автор: Родащук Галина Юріївна, викладач кафедри математики та інформатики, аспірант кафедри економіки Уманського національного університету садівництва
|
|
[Економіка та підприємництво] |
Сьогодні на ринку пасажирських автотранспортних послуг існує ряд проблем: рівень транспортного обслуговування сільського населення значно відстає від його запитів, рухомий склад пасажирського транспорту фізично і морально застарів, уповільнився процес його оновлення, стан дорожньої мережі не відповідає сучасним вимогам і потребам.
Сільські перевезення, порівняно з міськими та міжміськими, майже випали з системи контролю. Перевізники в умовах ринку вибирають тільки прибуткові маршрути і ухиляються від обслуговування жителів сільських населених пунктів. Вводячи, зокрема, так званий “день пільговика” або обслуговуючи сільські населені пункти тільки по “базарних” днях. Як і в кожній підприємницькій справі, вони орієнтуються на одержання максимального прибутку, між ними завжди існує конкуренція за вигідні прибуткові рейси.
На нашу думку основними чинниками, що зумовили недостатній рівень обслуговування жителів сільських населених пунктів є: великий рівень збитковості сільських маршрутів, падіння платіжної спроможності сільського населення, висока питома вага пільгових категорій громадян і нестача коштів на відшкодування їх перевезень тощо.
Таким чином серед проблемних питань, що стоять на шляху розвитку транспортного забезпечення у сільській місцевості можна виділити такі як:
- незадовільний стан або відсутність під’їзних шляхів;
- збитковість сільських маршрутів, оскільки для цих маршрутів характерні незначні пасажиропотоки, а також те, що 60% пасажирів складає пільгова категорія населення;
- майже повністю відсутнє оновлення рухомого складу через небажання підприємців вкладати кошти в завідома збиткову діяльність.
На нашу думку основними напрямками удосконалення організації перевезення в сільській місцевості будуть:
- оптимізація діючої маршрутної мережі з врахуванням додатково охоплених автобусним сполученням сільських населених пунктів;
- системне формування показників роботи кожного автобусного маршруту;
- визначення оптимальної кількості автобусів на маршруті в залежності від попиту на перевезення;
- визначення на конкурсних засадах перевізників на автобусних маршрутах у приміському сполученні;
- виставлення на конкурс маршрутів в “пакеті”: до вигідних прибуткових додавати хоча б один у віддалені села;
- організація контролю за виконанням перевізниками умов, які містяться в укладених з ними договорах на перевезення тощо.
Для покращення транспортного забезпечення жителів сільської місцевості потрібно звернути увагу на розвиток існуючої мережі автомобільних доріг, зокрема ремонту існуючих доріг та влаштування нових під’їздів з твердим покриттям до сільських населених пунктів.
Це дасть змогу забезпечити транспортну доступність сільських територій, прав людини на вільне пересування та найголовніше – прискорення темпів соціально-економічного розвитку села.
Список використаної літератури:
1. Наказ Міністерства транспорту України від 14.02.2003 р. №105 “Про затвердження Програми розвитку автотранспортного обслуговування населення у сільській місцевості на 2003-2004 роки (“Сільський автобус”)” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.avtoinform.kiev.ua/
2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 754-Р “Про забезпечення сільських населених пунктів регулярним автобусним сполученням” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uazakon.com/
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter