|
|
|
ДЕРЖАВНІ МЕХАНІЗМИ ПОСТКРИЗОВОГО ВІДНОВЛЕННЯ РИНКУ ІПОТЕКИ В УКРАЇНІ
|
27.04.2011 00:42 |
Автор: Килимник Антоніна Любомирівна, магістр державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
|
[Банківська справа. Фінанси і кредит. Фінанси суб'єктів господарювання] |
На час посткризового відновлення національної економіки важливим завданням держави є запровадження дієвих механізмів регулювання ринку іпотечного кредитування. Це пояснюється тим, що іпотека є одним з ефективних інструментів ресурсного забезпечення відтворювальних процесів в ринковій системі господарювання. Його перевагами є відносна дешевизна кредитних ресурсів, довгостроковість, здатність створювати постійний потік фінансових коштів у системі рефінансування іпотечних кредитів через механізм сек’юритизації, а також можливості додаткового розширення ємності інвестиційного ринку, в тому числі - шляхом залучення коштів іноземних інвесторів. Це дозволяє вирішувати не тільки суто економічні проблеми, пов‘язані із необхідністю залучення та ефективного використання кредитних ресурсів, але й низку важливих соціальних завдань щодо активізації участі населення в процесі задоволення житлових потреб із використанням різноманітних фінансових інструментів. Аналіз світової практики свідчить, що національні системи іпотечного кредитування істотно різняться за правовим забезпеченням, інституціональним складом учасників, механізмом фінансування й рефінансування іпотечних операцій, технологіями надання, обслуговування й погашення позичок. Проте за будь-яких умов основним регулятором розвитку системи іпотечного кредитування виступає держава. Саме держава формує необхідне інституційне підґрунтя для ефективного функціонування цих систем, створює механізми соціального захисту позичальників з низьким конкурентним статусом, надає певні гарантії по іпотечних цінних паперах, забезпечує прозорість ціноутворення на ринках нерухомості та іпотечних продуктів. Формування дієвої системи іпотечного кредитування набуває актуальності і для України. Становлення ринку іпотеки в нашій країні пов’язується із прийняттям Закону України «Про іпотеку» в 2004 році [1]. Нині учасниками цього ринку вже набуті перші практичні навики впровадження і використання іпотечних ресурсів, банківського обслуговування їх руху. Проте обсяги цього ринку залишаються порівняно незначними: за даними Національного Банку України станом на 01.01.2011 р. вони становили лише 7% ВВП (для порівняння – у США відповідний показник досягає 90% ВВП) [2]. Використання потенціалу ринку іпотечного кредитування в Україні стримується через існування низки проблем, серед яких найсуттєвішими є: • значна потреба з боку переважної більшості населення країни у поліпшенні житлових умов; • обмеження можливостей будівельної галузі задовольнити цей попит; • практична відсутність та неефективність державних програм з фінансування житлового будівництва; • висока вартість іпотечних банківських позик у зв’язку з відсутністю надійних джерел дешевих довгострокових фінансових ресурсів і ризикованістю кредитування банками угод на первинному ринку нерухомості. Розвиток вітчизняного ринку іпотечного кредитування також стримується внаслідок неефективності відповідних механізмів його державного регулювання. Чинне законодавство України з питань іпотечного кредитування містить численні суперечності. Це стосується визначення правового статусу основних учасників іпотечних відносин, процедур і правил їх господарської поведінки. Невизначеними й досі залишаються базові для цієї сфери відносин категорії «іпотека», «іпотечне кредитування». У різних правових документах надається тлумачення цим поняттям, проте унормованого варіанту їх визначення на теперішній час не існує. Це свідчить про те, розвиток ринку іпотечного кредитування в сучасних умовах України потребує насамперед необхідного інституційного оформлення, а провідну роль у виконанні цього завдання має відігравати саме держава. З метою удосконалення правових механізмів державного регулювання розвитку ринку іпотечного кредитування необхідно насамперед внести зміни до Закону України «Про іпотеку» в частині унормування визначення понять «іпотека», «іпотечне кредитування», чіткої регламентації прав і зобов’язань учасників іпотечних відносин. Нагальним питанням в сфері забезпечення доступним житлом населення є доопрацювання і прийняття Закону України «Про державну підтримку забезпечення громадян доступним житлом» [3]. Актуальності набуває запровадження сучасних механізмів рефінансування іпотечних житлових кредитів. Виконання цього завдання передбачає: створення цільового фонду та мережі спеціалізованих організацій за участю держави, призначених для підтримки та рефінансування іпотечних портфелів комерційних банків та установ, які надають іпотечні кредити. Розвиток механізмів державного регулювання ринку іпотечного кредитування в сучасних умовах України пов‘язується також із підвищенням дієвості функціонування Державної іпотечної установи (ДІУ). Для цього необхідно в першу чергу розробити стратегію розвитку діяльності цієї установи в сфері рефінансування іпотечних кредитів, запровадити дієві технології її здійснення, зорієнтовані на збільшення рівня капіталізації та можливостей впливу ДІУ на іпотечний ринок. Важливим напрямом удосконалення механізмів державного регулювання в цій сфері відносин також є розробка спеціальних навчальних програм для підготовки фахівців в галузі іпотечного кредитування та запровадження системи їх навчання та підвищення кваліфікації, зокрема, на базі Національної академії державного управління при Президентові України.
Список використаних джерел: 1. Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 року № 898-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/ 2. Динаміка розвитку ринку іпотечного кредитування в Україні: Офіційний сайт Національного банку України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/ 3. Про державну підтримку забезпечення громадян доступним житлом Проект Закону України № 4722 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua/
e-mail: AntoninaK@i.ua |
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|