|
|
|
ПЛАТНІ ПОСЛУГИ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ
| |
| 21.04.2011 20:54 |
|
Автор: Мудра Роксолана Романівна, студентка спеціальності «Фінанси» Львівського національного університету імені Івана Франка
|
|
[Податкова система. Бюджетна система. Правові відносини в економічній системі] |
На сьогоднішній день, бюджетні установи фінансуються за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, які надаються їм безповоротно, проте не менш важливою статтею прибутків є кошти, які вони отримують від надання платних послуг. Так основним нормативним документом, який здійснює регулювання діяльності бюджетних установ являється Бюджетний Кодекс України. Відповідно до п. 6 ст. 2 Бюджетного Кодексу від 21 червня 2001 року
N 2542-III, бюджетна установа – це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.
Разом з тим бюджетні установи можуть надавати різноманітні послуги: соціального характеру, охорони здоров’я, управлінські, з охорони громадського порядку, оборони країни, у галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації тощо. До недавніх пір майже усі витрати цих установ фінансувалися з бюджету, а послуги споживачам надавалися в основному безкоштовно. Проте останніми роками у зв'язку з необхідністю підвищення рівня соціально-культурного обслуговування громадян, почалося розширення сфери платних послуг, бюджетні установи перейшли на нові умови господарювання, що значно розширило склад джерел їхніх фінансових ресурсів[2].
Платні послуги бюджетних установ – це один з видів власних надходжень бюджетних установ, які отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету[3].
Варто зазначити, що в Україні існує досить велика кількість різноманітних бюджетних установ, які надають різні платні послуги, асортимент яких є досить великим відповідно до потреб громадян України.
Наприклад, бюджетними науковими установами можуть надаватися такі послуги [5]:
1. проведення науково-дослідних, дослідно-конструкторських, проектно-конструкторських, технологічних, пошукових та проектно-пошукових робіт;
2. проведення робіт з діагностики, стандартизації і сертифікації технологічних процесів, обладнання та матеріалів, метрологічного забезпечення, технічного захисту інформації;
3. наукова та науково-технічна експертиза;
4. проектування, розроблення та виготовлення експериментальних зразків і дослідних партій матеріалів, речовин, приладів, обладнання;
5. випробування обладнання, конструкцій, виробів, речовин, матеріалів;
6. розроблення програмного продукту для науково-дослідних цілей;
7. інформаційно-аналітичне забезпечення наукової діяльності;
8. підготовка наукових кадрів (ординаторів, аспірантів,докторантів) понад державне замовлення, а також наукових кадрів для інших країн;
9. приймання кандидатських іспитів, підготовка та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата та доктора наук, попередня експертиза дисертацій (крім державного замовлення);
10. організація курсів підвищення кваліфікації спеціалістів усіх рівнів та їх стажування тощо.
Підставою для надання платних послуг є договір з фізичною або юридичною особою, у якому визначається порядок надання послуги, розмір та терміни оплати за надану послугу; заява фізичної особи. У разі неякісного виконання або невиконання послуги внесені кошти підлягають обов'язковому поверненню фізичній (юридичній) особі, яка оплатила послугу[4].
Розмір плати за той чи інший вид послуги встановлюється на підставі її ціни, базою для визначення якої є розрахунок витрат, пов'язаних з наданням послуги. До складу таких витрат належать[4]:
- витрати на оплату праці, у тому числі витрати на заробітну плату працівникам, які надають послуги, та нарахування на заробітну плату (на державне соціальне страхування, державне пенсійне страхування тощо);
- матеріальні витрати, у тому числі на придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, інструменту, пристроїв, спеціального одягу і взуття, захисних пристроїв, на проведення поточного та капітального ремонту, технічний огляд та технічне обслуговування основних фондів, що використовуються для надання послуг, службові відрядження, винагороду автору та власнику об'єкта інтелектуальної власності в разі використання таких об'єктів, на оплату послуг зв'язку, засобів сигналізації, господарські та канцелярські витрати тощо;
- інші витрати, віднесені до валових витрат платників податку на прибуток.
Кошти, отримані установами від надання послуг, зараховуються на їх спеціальні реєстраційні рахунки органів Державного казначейства України і використовуються в порядку, визначеному чинним законодавством[4].
Керівник та головний бухгалтер установи, яка отримує кошти від надання платних послуг, зобов'язані:
1) використовувати кошти тільки відповідно до цільового призначення та в межах сум затвердженого кошторису;
2)отримані в касу суми коштів – своєчасно здавати до установи уповноваженого банку для зарахування на поточний бюджетний/реєстраційний рахунок;
3) здійснювати витрачання коштів тільки через поточний рахунок в установі уповноваженого банку, а при переході на казначейське обслуговування - через реєстраційний рахунок;
4) у випадку недоотримання доходів - скорочувати видатки на відповідну суму;
5) вести бухгалтерський облік доходів і видатків за отриманими коштами.
Грошові надходження від надання послуг, спрямовуються на покриття витрат, пов'язаних з їх організацією та наданням, на сплату податків, обов'язкових відповідно до чинного законодавства внесків, зборів і платежів.
Після покриття всіх витрат, в розпорядженні установи залишається певний прибуток, який спрямовується на погашення перевищення загальної суми видатків установи над установленими бюджетними призначеннями.
Документальне оформлення операцій з надання послуг, забезпечення їх обліку та складання звітності за цим видом діяльності здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства[4].
Отже, надходження від надання платних послуг населенню й іншим споживачам і продажу виробів власного виробництва забезпечують покриття видатків бюджетних установ та отримання прибутків,а також забезпечують її належне функціонування.
Список використаної літератури:
1. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року N 2542-III;
2. Костирко Л.А., Білоусова Л.І., Мельник Г.Г. та інші. Фінансова діяльність бюджетних установ: Навчальний посібник. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля,2007. – 240с.;
3. Назарова К.О., Кумченко Т.А. Аналіз діяльності бюджетних установ: Навч. посібник / Київський національний торговельно-економічний ун-т / Г.О. Кравченко (заг.ред.). — К. : КНТЕУ, 2006. — 208с.;
4. Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 01.12.2003 N 798/657/351 “Порядок та умови надання платних послуг бюджетними науковими установами ”;
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 365 Про внесення змін до переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами.
E-mail: Roksolana2405@gmail.com
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter