|
|
|
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ
| |
| 09.04.2011 11:06 |
|
Автор: Травіна Ольга Олегівна, студентка Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля; Колесніков Євген Олександрович, студент Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, м. Луганськ
|
|
[Облік, аналіз і аудит] |
Екологічне аудитування, що оформилося як специфічний вид діяльності в розвинених промислових країнах в останні два десятиліття, в Україні є в процесі становлення. Міжнародна організація із стандартизації (ІСО) дає таке формулювання визначення екологічного аудиту: "Екологічний аудит є математичний і документований процес перевірки, що полягає в об'єктивному одержанні і оцінці інформації і спрямований на те, щоб встановити, чи відповідають критеріям контролю конкретні екологічні заходи, явища, системи регулювання або дані про них, і у повідомленні результатів цієї перевірки споживачу" [1].
Екологічний аудит став невід'ємною частиною, інструментарієм системи екоменеджменту від макро- до мікрорівня природокористування і господарювання. В ринкових умовах він має свої особливості. Насамперед, екологічний аудит здійснюється на межі інших напрямів діяльності: екологічних, природоохоронних, інвестиційних, господарських. Крім цього, він спрямований на збалансування загальнодержавної екологічної політики з політикою товаровиробника, що забезпечує конкурентоспроможність його продукції і захист навколишнього природного середовища.
Проведення екологічного аудиту дає змогу визначити здатність певної технологічної системи виробляти екологічно чисту продукцію, визначати ступінь привабливості виробництва і території для інвестицій. У сферу розгляду при екоаудиті входить також оцінка управління довкіллям й природокористуванням [2].
При проведенні екологічного аудиту основними джерелами екологічної інформації є: комплект нормативно-правових документів, що визначають встановлені ліміти впливу на НПС для конкретного природокористувача (об'єкту); статистичні показники; інформація від власних засобів екологічного контролю на об'єкті, де проводиться екологічний аудит; інформація від регіональних інформаційно-аналітичних центрів моніторингу.
Джерелом інформації є також засоби екологічного контролю підприємства, системи екологічного моніторингу, комплект нормативно-правових документів з лімітів забруднення НПС: щоквартальні довідки статистичної звітності форми 2ТП-повітря; дозвіл на водокористування; дозвіл на землекористування; документи з сертифікації і ліцензування виробничої діяльності; гранично допустимі концентрації шкідливих речовин техногенного забруднення; екологічний паспорт промислового підприємства і ін.
Метою інформаційного забезпечення екологічного аудиту територій, сільськогосподарських угідь та меліорованих земель, є отримання достовірної інформації про фактичний стан складових елементів меліоративних систем, якості ґрунтів, процесів, що на них відбуваються, необхідних об’ємів капіталовкладень, кількісної і якісної характеристики сільськогосподарської продукції [3].
Від збалансованої та ефективної роботи організаційно-економічного механізму реалізації екологічного аудиту, де найважливішу роль має його інформаційне забезпечення, залежить подальший розвиток в екоадиту в Україні, впровадження якого сприятиме зниженню екодеструктивного впливу виробничої діяльності суб’єктів господарювання на навколишнє середовище.
Список літератури:
1. Busines, Industry and Environment Opportunities for East West Cooperation on EnvironmentManagement Sistems. UN/ ECE. – CEP/WG.1/R/11/ Rev/1/Add/1/- 27 Guly 1995/- Geneva.
2. Сидорчук В.Л. Развитие экологического аудита в сфере природопользования и охраны окружающей среды: теория, методы и практика. – М.: НИА-Природа, РЭФИА, 2002. –458 с.
3.Екологічне управління: Підручник В. Я. Шевчук, Ю. М. Саталкін, Г. О. Білявський та ін. – К.: Либідь, 2004. – 432с.
E-mail: leighoney@mail.ru
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter