|
|
|
ПРОБЛЕМА ПОДВІЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ ТА НАПРЯМИ ЇЇ УСУНЕННЯ
| |
| 24.02.2011 23:47 |
|
Автор: Мудра Роксолана Романівна, студентка спеціальності «Фінанси» Львівського національного університету імені Івана Франка
|
|
[Податкова система. Бюджетна система. Правові відносини в економічній системі] |
Провідна роль у забезпеченні виконання державою функцій щодо регулювання економічних процесів належить податкам. Саме податкова політика є ефективним методом державного регулювання ринкової економіки, що застосовується у більшості країн світу. Проблемне питання щодо подвійного оподаткування є одним із тих, що є актуальним та потребує нагального вирішення.
Міжнародне право під подвійним оподаткуванням трактує сплату подібних податків у двох або більше державах тим самим суб’єктом стосовно одного об’єкту оподаткування за ідентичні періоди часу.
Зарубіжні економісти розрізняють дві категорії подвійного оподаткування: економічне та міжнародне. Під економічним, як зазначалося вище, розуміють податок на компанію як юридичну особу плюс прибутковий податок на розподілений прибуток на рівні акціонерів. Міжнародне подвійне оподаткування – це одночасне обкладання в різних країнах ідентичними податками або такими, що мають однакову природу [1].
Проблема подвійного оподаткування перебуває на своєрідному стику категорій об’єкта оподаткування і платника. З одного боку, виникає досить складна ситуація при визначенні оподатковуваної бази, оскільки її непросто виділити при різноманітті доходів як за межами держави, так і в її межах. З іншого боку, розмежування платників на резидентів і нерезидентів вимагає своєрідної системи обліку доходів і, відповідно, податкових платежів [2].
Подвійне оподаткування має наслідком погіршення інвестиційного клімату у відповідних країнах, зменшення доходів бюджету та “втечу капіталів” за кордон, тобто може сприяти великій зацікавленості платників в ухиленні від сплати податків. Ця проблема набула великого значення вже на початку минулого століття, а з розширенням економічних зв’язків між країнами, глобалізацією світової економіки стала одним із аспектів міжнародного економічного та фінансового співробітництва [1].
Своєрідним супутником подвійного оподаткування є ухилення від сплати податків. Певна річ, майже для всіх фізичних та юридичних осіб сплата податків не приносить задоволення. Тому при веденні міжнародного бізнесу компанії намагаються так маніпулювати потоками капіталів і прибутків між головною фірмою та її філіями, дочірніми компаніями в різних країнах, щоб мінімізувати податкові зобов'язання перед будь-якою державою[1].
Подвійне оподаткування можна усунути двома шляхами [3]:
•односторонньо – зміною національного податкового законодавства;
•двосторонньо (багатосторонньо) – на основі міжнародних угод, шляхом приведення у певну відповідність національних податкових законодавств.
Врегулювати проблему подвійного оподаткування можна такими способами [1]:
1.Всі держави повинні йти по одному принципу оподаткування: або по принципу резидентства, або територіальності. Даний спосіб не так легко реалізується на практиці. Тому, що кожна країна, користується своїм податковим суверенітетом і має на меті отримати додаткові податкові доходи у свій бюджет, і тому принципи резидентства і територіальності застосовуються в комбінації.
2.Прийняття державою внутрішніх законодавчих заходів щодо подвійного оподаткування в односторонньому порядку (система податкових кредитів і заліків).
3.Врегулювання проблеми подвійного оподаткування шляхом заключення міжнародних податкових угод.
Вільний рух у міжнародному економічному просторі людей, товарів, капіталів передбачає розв'язання проблеми подвійного оподаткування. Фінансова практика давно напрацювала цивілізовану форму вирішення конфліктів, що виникають на цьому ґрунті, – міждержавні податкові конвенції.
Система оподаткування в Україні, податки і збори визначаються Конституцією України, Податковим кодексом та іншими законами України.
Так ст.13 Податкового кодексу України [4] щодо усунення проблеми подвійного оподаткування зазначає:
1.Доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.
2.При визначенні об'єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв'язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом.
3.Доходи, отримані фізичною особою-резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
4.Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.
5.Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. З метою вирішення найважливіших економічних і соціальних завдань держави закони, якими регулюється оподаткування суб'єктів господарювання, повинні передбачати [4]:
•оптимальне поєднання фіскальної та стимулюючої функцій оподаткування;
•стабільність (незмінність) протягом кількох років загальних правил оподаткування;
•усунення подвійного оподаткування;
•узгодженість з податковими системами інших країн.
Отже, проблема інтеграції України у світовий економічний простір є складною, що обумовлюється, зокрема, складністю та нестабільністю податкового законодавства. Активна робота Уряду та Верховної ради України повинна бути спрямована на збільшення кількості міждержавних угод (серед яких важливе місце належить угодам про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна), що, на нашу думку, сприятиме підвищенню уваги до України як правової держави у світовому співтоваристві.
Список використаної літератури:
1.Юлдашев О.Х. Міжнародне приватне право: Теоретичні та прикладні аспекти К.: МАУП, 2004. С. 553-567.
2.Білик М.Д., Золотько І.А. Податкова система України: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2000. – 192 с.
3.Панасюк В.М., Ковальчук Є.К., Бобрівець С.В. Податковий облік: Навч. посіб. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 260 с.
4.Податковий кодекс України №2755-VІ від 02.12.10р. – Режим доступу: http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=300760
5.Становлення та розвиток міжнародно-правових відносин України з питань уникнення подвійного оподаткування // Збірник наукових праць. – Львівський інститут внутрішніх справ при Національній Академії внутрішніх справ України. – 2001. – С. 186-191.
e-mail: roksolana2405@gmail.com
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter