|
|
|
ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ ПІДХІД ЯК МЕТОД ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ
| |
| 24.02.2011 20:18 |
|
Автор: Шкуренко Ольга Володимирівна, старший викладач, Донецький державний університет управління
|
|
[Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці] |
Складні соціально-економічні проблеми розвитку регіону, які виникають у ринкових умовах господарювання, можливо вирішити у першу чергу за допомогою застосування програмно-цільового методу планування. У цьому відношенні особливої актуальності набуває активізація інноваційно-інвестиційних процесів на регіональному рівні та впровадження дієвих механізмів щодо їх регулювання. Ефективність державної та регіональної політики саме у сфері управління інноваційними процесами визначає конкурентоспроможність економіки держави і окремих регіонів.
Успішна реалізація завдань інноваційного розвитку значною мірою залежить від утворення та функціонування ефективної системи управління процесом його інвестування. Останнім часом зростає роль регіональної складової фінансового механізму інвестування інноваційного розвитку.
Реалізація інноваційної політики в державі і регіонах досі здійснюється фрагментарно, хаотично, залежно від дій місцевих органів влади, розвитку місцевого бізнесу, і характеризується низьким рівнем залучення інтелектуального потенціалу регіону, слабкими міжрегіональними зв'язками і тому вимагає нового погляду і форм взаємодії органів державної влади і інноваторів по підтримці вітчизняних науково-технічних розробок і використанню їх результатів.
Програмно-цільова форма державного регулювання інновацій припускає конкретне фінансування останніх за допомогою державних цільових програм підтримки нововведень, у тому числі й у малих наукомістких фірмах; створюється система державних контрактів на придбання тих чи інших товарів і послуг, фірмам надаються кредитні пільги для здійснення нововведень і т.д.
Саме ефективна регіональна політика повинна стати засобом посилення економічних реформ держави. Реформування моделі регіонального управління можливе за умов використання прозорих прогресивних технологій та дієвих важелів регулювання соціально-економічного розвитку. Важливим інструментом регулювання цього процесу є програмно-цільовий метод, за допомогою якого можна оцінити різні варіанти управлінських рішень для досягнення очікуваних результатів.
Програмно-цільовий метод досліджується в наукових працях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Вагомий внесок у формування сучасного розуміння сутності програмно-цільового підходу зробили такі вчені, як Кононенко П.І. [1], Кузик Б.Н. [2] та інші.
Програмно-цільовий метод планування реалізується через державні та регіональні цільові комплексні програми – документи, в яких визначені за ресурсами, виконавцями та строками здійснення комплекси заходів, спрямованих на досягнення певних цілей. Цілі, на які спрямовуються цільові комплексні програми, зумовлені стратегією соціально-економічної політики держави, наявністю певної конкретної або кількох суміжних соціально-економічних або науково-технічних проблем.
За допомогою цільових комплексних програм розвитку регіону вирішуються складні проблеми, які базуються на взаємодії кількох організаційно розрізнених виконавців.
Успішна реалізація цільових комплексних програм соціально-економічного розвитку залежить від забезпечення відповідності між всіма їх системними елементами. У будь-якій довгостроковій програмі головним технічним завданням є узгодження сукупності інвестиційних проектів за часом та джерелами фінансування. Якщо кількість інвестиційних проектів та джерел їх фінансування невелика, узгодження виконується “інтуітивним” методом, тобто без застосування інструментів оптимізації. Регіональна інноваційна політика повинна бути спрямована на створення сприятливого економічного клімату для здійснення інноваційно-інвестиційних процесів.
Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що програмно-цільовий метод як один із головних методів управління державними коштами в середньостроковій перспективі, є найдієвішим і спрямований на розробку регіональних програм, орієнтованих на кінцевий результат. Використання цього методу сприятиме переходу від практики використання державних коштів до планування й оцінки кінцевих результатів, а також підвищенню відповідальності під час виконання кожної програми. Модель соціально-економічного розвитку регіону повинна бути побудована на ідеології програмно-цільового методу управління та передбачати перехід на довгострокове планування.
Використання програмно-цільових методів управління інвестиційно-інноваційною діяльністю у регіоні водночас дозволить покращити соціально-економічні показники його діяльності. Це можливо лише за рахунок підвищення вимог щодо досягнення поставлених цілей у програмі, а також ступеня відповідальності конкретних виконавців за реалізацією програмних завдань.
Список використаної літератури:
1.Кононенко П.И. Стратегическое программно-целевое управление производственно-хозяйственной системой. Обобщение и практические рекомендации / Под ред. В.А. Трайнева. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2003. – 272с.
2.Кузык Б.Н. Прогнозирование, стратегическое планирование и национальное программирование: Учебник / Б.Н.Кузык, В.И. Кушлин, Ю.В. Яковец. – 3-е изд. доп. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2009. – 591с. – (Высшее образование).
e-mail: shkurenko_olga@mail.ru
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter