|
|
|
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕХОДУ УКРАЇНИ НА МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
| |
| 24.02.2011 11:19 |
|
Автор: Ломакіна Анна Євгеніївна, студент економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
|
|
[Облік, аналіз і аудит] |
Глобалізація світових економічних ринків, широкомасштабний розвиток підприємництва, банківських та інших фінансових установ, динамічна зміна податкового законодавства України поставили на сьогодні особливо актуальним питання про входження нашої країни до європейського та світового економічного простору.
Як відомо, Україна прагне стати членом Європейського Союзу. У зв’язку з цим у 2004 році було затверджено Закон України «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», який також вказує на пріоритетні сфери, в яких здійснюється адаптація законодавства України, зокрема до них віднесений бухгалтерський облік компаній. Цим Законом було визначено обов’язковість безпосереднього застосування підприємствами Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ).
В Україні процес переходу на міжнародні стандарти супроводжується гострими дискусіями та різними підходами до вирішення цього питання. Проблема ведення обліку і звітності за МСФЗ стає дедалі актуальнішою для вітчизняних організацій.
На Міжнародному конгресі національних регуляторних органів у сфері бухгалтерського обліку, організованому Правлінням Комітету з МСФЗ у вересні 2007 року у Лондоні, учасниками було підтримано і схвалено три підходи до шляхів переходу на МСФЗ, а саме:
- конвергенція національних стандартів до МСФЗ;
- розробка національних стандартів на основі МСФЗ;
- прийняття МСФЗ як національних стандартів.
Україна обрала шлях щодо розробки національних стандартів на основі МСФЗ.
З метою встановлення відповідності П(С)БО міжнародним стандартам, доцільним буде проведення порівняльного аналізу національних і міжнародних положень. В результаті аналізу було виявлено низку відмінностей.
У міжнародних стандартах лише один стандарт визначає методологічні засади формування та подання інформації в усіх компонентах фінансової звітності, а в Національних стандартах передбачено аж чотири. Також у П(С)БО, на відміну від МСБО, відсутні рекомендації щодо подання фінансового огляду, який містить опис і пояснення основних рис результатів діяльності підприємства та його фінансового становища, а також виклад основних невизначеностей. На відміну від МСБО, у пунктах П(С)БО чітко визначено якісні характеристики та принципи підготовки фінансової звітності. Це означає, що вони відсутні у МСБО, проте непослідовність викладення ускладнює їх розуміння та сприйняття. У Міжнародних стандартах детально визначено перелік користувачів фінансової звітності та їх інформаційні потреби, тоді як Національні стандарти дають визначення користувачів без класифікації за певними групами.
Істотною причиною запровадження МСФЗ є вади, притаманні положенням (стандартам) бухгалтерського обліку (П(С)БО). концептуальна суперечність П(С)БО полягає у їхньому спрямуванні на регламентацію бухгалтерського обліку, а не на регламентацію складання і подання фінансової звітності.
Через активізацію євроінтеграційних процесів в Україні, розвиток міжнародного співробітництва, залученням іноземних інвестицій в економіку України, виходом вітчизняних підприємств на міжнародні ринки капіталу, необхідне подальше реформування системи бухгалтерського обліку та запровадження методології поширення інформації з економічних питань, згідно з міжнародними стандартами, для забезпечення відкритості, прозорості та зіставлення показників фінансової звітності суб'єктів господарювання.
Сьогодні МСФЗ виступають ефективним інструментом підвищення прозорості та зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб'єктів господарювання, створює достовірну базу для доходів і витрат, оцінює активи і зобов'язання. Яка надає можливість об'єктивно розкривати і віддзеркалювати наявні фінансові ризики у суб'єктів звітування, а також порівнювати результати їхньої діяльності з метою забезпечення адекватного оцінювання їхнього потенціалу та прийняття відповідних управлінських рішень.
Слід зазначити, що МСФЗ - стандарти, прийняті Радою з МСБО. Вони включають:
- міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS);
- міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS);
- тлумачення, розроблені Комітетом із тлумачень міжнародної фінансової
звітності.
Прийняття і використання МСБО є нагальною потребою державотворення України. Але існує низка проблем, насамперед зміна системи статистичної звітності, оскільки підприємства, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність у формі звітних даних згідно МСФЗ, а уніфіковану звітність складати згідно з П(С)БО і подавати до органів статистики.
З погляду Міністерства фінансів України, перш за все необхідно окреслити правовий аспект проблем, що виникають при впровадженні МСФЗ, оскільки на сьогодні поки що невизначена процедура включення міжнародних стандартів у правове поле України. Упровадження вимагає підготовки фахівців, які володіють методологією трансформації української фінансової звітності в міжнародну.
Ефективне впровадження МСФЗ в Україні має супроводжуватися створенням методичних рекомендацій відносно застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, міжнародною співпрацею в рамках спеціалізованих професійних організацій.
Крім цього, слід враховувати те, що МСФЗ орієнтовані тільки на комерційні підприємства, створені та функціонуючі для отримання прибутку. Таким чином, МСФЗ жодним чином не регулюють складання звітності некомерційними організаціями, а саме: громадськими, бюджетними, благочинними та іншими.
Одним з полемічних питань на сьогодні залишається питання щодо того, які саме суб’єкти господарської діяльності повинні перейти на складання звітності за МСФЗ? Перш за все, потрібно зазначити, що чинні міжнародні стандарти не призначені для застосування підприємствами малого та середнього бізнесу, що значно звужує сферу їх розповсюдження. Процес застосування міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) має бути поступовим та цілеспрямованим, недоліки вітчизняної системи бухгалтерського обліку мають усуватись відповідно до вимог ринкової економіки.
Запровадження МСФЗ дає змогу досягти таких ефектів, як:
- формування звітності для зовнішніх інвесторів і зарубіжних партнерів у стислі терміни з високою точністю і з мінімальними витратами;
- звітність компанії легко перевіряють і підтверджують провідні світові аудитори;
- звітність за міжнародними стандартами дає змогу об'єктивно оцінювати стан і ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення;
- компанія отримує міжнародну репутацію інноватора і серйозного партнера міжнародного рівня;
- мінімізація зростання витрат на введення МСФЗ.
Отже, переваги складання фінансової звітності за міжнародними стандартами є і вони незаперечні для більшості користувачів фінансової звітності. МСФЗ можна розцінювати як інструмент глобалізації економіки і світових господарських зв'язків. Принципи, закладені в порядок формування звітності згідно з МСФЗ, роблять її адекватнішою і здатною відобразити істинний майновий стан підприємства. Тому цінність МСФЗ важлива не тільки для іноземних, але й для національних інвесторів також.
Запровадження МСФЗ дасть змогу залучити іноземних інвесторів і розширити експортні можливості України, що, своєю чергою, приведе до зниження безробіття, забезпечити вихід із кризи та майбутнє процвітання економіки і вступу України до Європейсько Союзу.
Для реального запровадження МСФЗ необхідно: внести відповідні зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; забезпечити фінансову підтримку процесу переходу на МСФЗ; організувати підготовку спеціалістів з МСФЗ у системі вищої освіти; створити реальний механізм контролю за дотриманням МСФЗ.
Список використаної літератури:
1.Адамчук Н.С. Адаптація фінансової звітності українських підприємств до міжнародних стандартів// Науково-теоретичний журнал “Студентський науковий Вісник” Миколаївського державного аграрного університету. – 2010. – с. 3-7.
2.Голов С.С. Міжнародні стандарти фінансової звітності: вдосконалення та застосування // Бухгалтерських облік і аудит. – 2007. - № 11.- с.7-13.
3.Картузова Т.В.; Необхідність переходу України на міжнародні стандарти фінансової звітності // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − № 20.9 – с.176-180.
4.Левченко В.П. Перехід на МСФЗ як елемент стратегії розвитку ринку небанківських послуг // Ефективне регулювання ринку фінансових послуг – шлях до Європейської інтеграції : матер. Міжнар. конф. – 2009 р.
5.Лютова Г.М. Гармонізація фінансової звітності українських підприємств до міжнародних стандартів //Ввісник університету банківської справи Національного банку україни. – 2008р. – № 3 – с. 184 – 187.
6.Пархоменко В.О. Принципи і підходи регулювання і регламентації бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. - № 11.- с.12-19.
e-mail: anika_lo@mail.ru
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter