|
|
|
НАСЛІДКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
| |
| 24.02.2011 11:10 |
|
Автор: Оксенюк Оксана Ігорівна, студентка спеціальності «Фінанси» Львівського національного університету імені Івана Франка
|
|
[Податкова система. Бюджетна система. Правові відносини в економічній системі] |
Податкова система України багатьма науковцями, політиками і практиками визнається такою, що є найменш сприятливою для ведення бізнесу у порівнянні з іншими країнами світу. Виходячи з цього, основним очікуваним актом, який би забезпечив стабільність податкової системи та урегулював відносини у сфері оподаткування, є Податковий кодекс України. Однак, як бачимо, такий, чи не кульмінаційний, момент законодавчого процесу в оподаткуванні, як прийняття Податкового кодексу[1] ще більше загострив економічні відносини між владою і бізнесом.
Відповідно до Податкового кодексу, кількість загальнодержавних податків з 19 зменшилася до 18: єдиний податок повернувся до переліку місцевих. Це плюс, хоча по суті – статус-кво. Замість податку на транспортні засоби з'явився збір на першу реєстрацію транспортного засобу [2].
Основними наслідками прийняття Податкового кодексу можна вважати:
1. В Податковому кодексі знімається обмеження на включення до складу витрат видатків на навчання та перепідготовку працівників, проведення гарантійних ремонтів і замін (але рівень таких ремонтів і замін має бути оприлюднено), рекламних витрат і витрат на страхування. За чинними правилами існує 3% обмеження витрат на навчання, 10% – на гарантійні ремонти, 2% – на рекламні витрати і 5% – на страхові [1].
2. Не можна не згадати про так звані податкові канікули, які так гучно анонсувала влада, їх виявити у Податковому кодексі так і не вдалося. Пункт 154.6 статті 154 розділу ІІІ Податкового кодексу який дає право застосовувати нульову ставку на прибуток для підприємств не поширюється на об’єктів господарювання які здійснюють оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі (п.п.2.15). Саме через цю норму пункт 154.6 фактично є не дієздатним. Постає питання, як можна не займатися оптовою торгівлею з оборотом до 3000000 грн. у рік і особливо виробнику. З іншого боку ми маємо приватних підприємців, річна виручка для яких становить лише 119000 грн. (фіксований податок) та 500000 грн. (єдиний податок) яких просто виключають із процесу господарювання шляхом введення у дію норм Податкового кодексу.
3. Реєстрація нових юридичних осіб, які ведуть діяльність на загальній системі оподаткування, могла би частково вирішити проблеми викладені в пп.2 та пп.3, до яких призвело введення у дію Податкового кодексу. Але, насправді, започаткувати власну справу таким шляхом стало не так вже і легко. Причиною тому стали норми Податкового кодексу що до реєстрації платником податку на додану вартість. Згідно ст.181 та 182 Податкового кодексу, зареєструватися платником податку можливо тільки набравши 300000 обороту або якщо підприємство пропрацювало не менше 12 місяців та більша частина обороту була з платниками ПДВ. Тобто стати платником ПДВ при реєстрації “з нуля” при необхідності неможливо.
4. При співіснуванні спрощеної системи оподаткування та норм податкового кодексу, які стосуються перевірок суб'єктів спрощеної системи оподаткування, виникають суттєві ризики.
Зокрема, фактичні перевірки без попередження платника податку визначені ст.80 Податкового кодексу. Така перевірка може тривати до 10 днів та бути продовжена додатково ще на 5 днів, і кількість таких перевірок не обмежена законом. Під час цієї перевірки встановлена пп.80.8 можливість проведення хронометражу (тобто фактичного обліку господарських операцій, що здійснюється контролюючим органом). Крім того, у ст.20 Податкового кодексу пп.20.1.5 та 20.1.9 встановлено право контролюючого органу вимагати під час перевірки інвентаризації активів та здійснення контрольної закупівлі. Все це у сукупності суттєво ускладнить діяльність будь-якого суб’єкта малого підприємництва та призведе до псевдообліку діяльності суб’єкта господарської діяльності з боку контролюючих органів, що буде об’єктом зловживань проти підприємця та посилення корупції [3].
Податковий кодекс України є визначальним нормативним документом, що регламентує процес оподаткування та звів воєдино низку правових актів. Однак, він не усунув протиріч в економічних відносинах, а, подекуди, навіть загострив їх . Отже, можна зробити висновок, що даний документ потребує подальшого удосконалення з метою внесення ряду змін задля забезпечення оптимізації податкової системи України.
Список використаної літератури:
1.Податковий кодекс України № 2755-VI вiд 02.12.2010р.
2.Податковим кодексом зменшено кількість податків і зборів: загальнодержавних – до 18, місцевих – до 5 [Електронний ресурс]: сайт ДПА в Чернівецькій області. – Режим доступу: http://www.dpa.cv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=5704:----------18----5-&catid=74:2009-06-02-13-52-33&Itemid=155
3.Проблеми співіснування єдиного та фіксованого податків з Податковим кодексом України [Електронний ресурс]: дані Інституту власності і свободи. – Режим доступу: http://pfi.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=132:news08122010&catid=37:podii&Itemid=1
e-mail: oxeniuk_oxana@ukr.net
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter