|
|
|
ІНФОРМАЦІЙНИЙ АСПЕКТ У СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ПРОБЛЕМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ
| |
| 22.02.2011 21:14 |
|
Автор: Балдич Наталія Іванівна, кандидат наук з державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
|
|
[Банківська справа. Фінанси і кредит. Фінанси суб'єктів господарювання] |
Розвиток сучасних фінансових ринків характеризується суперечливими тенденціями. Формування світових і регіональних фінансових центрів, посилення інтеграційних процесів супроводжується втратою керованості глобалізованої фінансової системи, швидким поширенням кризових явищ у планетарному масштабі, збільшенням вразливості асиметрично відкритих національних економік перед експансією спекулятивного іноземного капіталу. Поява інноваційних фінансових інструментів, запровадження нових технологій торгів на фінансових площадках має наслідком збільшення фінансових ризиків, пов’язаних з недосконалістю інформації та процедур її обміну.
Реалії фінансової глобалізації зумовлюють потребу в застосуванні нових підходів, методів і прийомів наукових досліджень різноманітних відносин, що складаються на фінансових ринках. Їх методологічною базою слугують багатовікові дослідження з проблем управління господарськими процесами, доповнені сучасними досягненнями у вивченні поведінки економічних суб’єктів, методів прийняття рішень у ситуаціях неповноти ринків.
Розвиток методології дослідження проблем державного регулювання фінансових ринків бере свій початок від перших спроб втручання держави у роботу фінансових інституцій, зокрема, на початку ХVIII ст., коли відбулись перші скандали, пов’язані зі створенням фінансових пірамід. З тих часів і до сьогодні об’єктивним підґрунтям для державного регулювання фінансових ринків (та багатьох інших ринків) слугують ситуації неспроможності ринкових механізмів саморегулювання, так звані провали або фіаско ринку. Причини неспроможності ринку полягають у порушенні фундаментальної теореми економічної теорії добробуту, відповідно до якої успішно функціонуючі конкурентні ринки здатні забезпечити рівноважну алокацію ресурсів, оптимальну за Парето. Серед умов ефективного функціонування ринків називаються три: 1) забезпечення повноти ринків; 2) конкурентність поведінки споживачів і виробників; 3) досягнення стану рівноваги [2, с. 501]. Порушення хоча б однієї з цих умов призводить до неефективного розміщення ресурсів, а значить – втрат у суспільному добробуті. За цих обставин втручання держави може підвищити добробут ринкових суб’єктів і суспільства в цілому.
Серед зазначених умов ефективності ринків найбільша невизначеність щодо критеріїв її досягнення характерна повноті ринків. Загальний принцип повноти ринків передбачає, що ринки в змозі забезпечити комунікацію між своїми учасниками та їх інформування про можливості укладання взаємовигідних угод, що забезпечують підвищення добробуту обох сторін [2, с. 501-502]. Таким чином, об’єктом багатьох наукових досліджень в економічній теорії стала інформаційна роль ринків, причини неефективного її виконання та завдання держави щодо підвищення поінформованості ринкових суб’єктів.
Важливий емпіричний інструментарій для дослідження процесів прийняття рішень учасниками фінансових ринків з урахуванням фактору їхньої поінформованості надає гіпотеза ефективного ринку (далі – ГЕР, англ. Efficient Market Hypothesis), витоки якої беруть свій початок з робіт французького математика Луї Бушельє на початку ХХ ст., надалі розроблена в 1950-1960-ті рр. Відповідно до ГЕР ринок капіталу є ефективним, якщо він повністю і правильно враховує всю необхідну інформацію при визначенні курсу цінних паперів [3, с 263].
Інформаційний аспект у поведінці ринкових суб’єктів займає важливе місце в теорії раціональних сподівань, розробленій у 1960-1970-ті ХХ ст. американським вченим Робертом Лукасом. Головний постулат цієї теорії полягає в тому, що «оскільки при формуванні своїх сподівань економічні суб’єкти використовують наявну доступну інформацію оптимально (раціонально), то й сподівання їхні слід розглядати як «раціональні» [1, с. 80-81]. Важливий висновок теорії раціональних сподівань для державної політики полягає в мінімальному втручанні у роботу ринків, оскільки раціонально діючі економічні суб’єкти в змозі передбачити будь-які рішення влади і відповідним чином адаптувати свою поведінку.
Розглянуті концептуальні підходи до аналізу фінансових ринків передбачають можливість прийняття ринковими суб’єктами оптимальних рішень з урахуванням рівня їх поінформованості. На принципово інших вихідних позиціях ґрунтується теорія асиметричної інформації, започаткована в 1970-ті рр. американськими вченими Джорджем Акерлофом, Майклом Спенсом та Джозефом Стігліцем. Свої теоретичні моделі вони будували з урахуванням неспроможності ринків забезпечити автоматичне врівноваження попиту і пропозиції за допомогою швидкої зміни цін з причин відсутності повної чи надійної інформації та різних інституційних обмежень [1, с. 139-140]. Автори теорії асиметричної інформації зробили важливий внесок в обґрунтування завдань держави щодо зменшення цієї вади ринків, у тому числі фінансових, через запровадження державних гарантій для споживачів, роботу судів, створення інституцій з інформування тощо. Концепція інформаційної асиметрії стала пануючою в сучасних дослідженнях фінансових ринків.
Таким чином, для сучасних досліджень проблем державного регулювання фінансових ринків характерним є відхід від уявлень про досконалість (у тому числі інформаційну) ринків та визнання неминучих ситуацій неспроможності ринку, що пояснюють потребу в державному втручанні у роботу ринків.
Список використаної літератури:
1. Довбенко М. Криза економіки – не криза науки : монографія / Михайло Довбенко. – К. : ВЦ «Академія», 2009. – 304 с. (Серія «Монограф»).
2. Ледьярд Джон. Несостоятельность (провалы) рынка // Экономическая теория / Под ред. Дж.Итуэлла, М.Милгрейта, П.Ньюмена: Пер. с англ. / Науч.ред.чл.-корр. РАН В.С.Автономов. – М.: ИНФРА-М, 2004. – ХІІ. – С. 501-508.
3. Мэлкиел Бертон. Гипотеза эффективного рынка // Экономическая теория / Под ред. Дж.Итуэлла, М.Милгрейта, П.Ньюмена: Пер. с англ. / Науч.ред.чл.-корр. РАН В.С.Автономов. – М.: ИНФРА-М, 2004. – ХІІ. – С. 263-273.
e-mail: nbaldych@mail.ru
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter