|
|
|
ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
| |
| 21.02.2011 20:59 |
|
Автор: Удод Наталія Миколаївна, аспірантка Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, м. Київ
|
|
[Міжнародна економіка. Інтеграційні процеси. Зовнішньоекономічна діяльність] |
Транснаціоналізація – найважливіша складова і одночасно головний механізм загальних процесів глобалізації. Вона є найбільш суттєвим елементом, регулятором, що забезпечує єдність функціонування світової економіки. При цьому, процес транснаціоналізації розглядається як розширення міжнародної діяльності промислових фірм, банків, компаній сфер послуг, їх виходу за межі національних кордонів, що приводить до перетворення національних компаній в транснаціональні [1].
Потужною економічною силою, що пов’язує національні господарства та визначає економічний розвиток окремих країн та світу в цілому, є транснаціональні корпорації (ТНК). Через ТНК та пов’язані з ними транснаціональні банки проходять фінансові та товарні потоки, що визначають розвиток світового господарства. Вони є провідними факторами глобалізації економіки, адже розміщуючи окремі частини і стадії виробничих процесів на території різних країни, визначають їх подальший розвиток, а часто стають своєрідним фундаментом для внутрішньої економіки країни.
Транснаціональні компанії без перебільшення перетворилися на “володарів світу”, перетворивши при цьому прибуток на основну ціль, до якої потрібно прагнути. З середини 80-х років до початку ХХІ сторіччя кількість транснаціональних компаній зросла з 7 тис. до 40 тис., при цьому 500 провідних ТНК контролюють 70% світової торгівлі, а 400 корпорацій – половину всіх прямих іноземних капіталовкладень [4, с. 75].
Суттєва частка міжнародної торгівлі, а це близько 30%, складається з внутрішньофірмових потоків ТНК. Близько половини світового промислового виробництва, 63% зовнішньої торгівлі припадає на ТНК. Вони також контролюють до 80% патентів та ліцензій на нову техніку, технології та «ноу-хау». Під контролем корпорацій знаходиться 90% світового ринку пшениці, кави, кукурудзи, лісоматеріалів, табаку, джуту, залізної руди, 85% - ринку міді та бокситів, 80% - ринку чаю та олова, 75% - сирої нафти, натурального каучуку та бананів. Половина експортних операцій США здійснюється американськими та іноземними ТНК, в Великій Британії цей показник складає 80%, а в Сінгапурі – 90% [2].
В ТНК створена специфічна форма переказу капіталів з допомогою трансфертних цін, у тому числі спеціально занижених або завищених, що встановлюються самими корпораціями при постачанні товарів та наданні послуг своїм дочірнім компаніям і філіям в рамках корпорацій. Незважаючи на активну діяльність податкових служб промислово розвинених країн, застосування ними нових методик з виявлення завищених або занижених цін при русі товарів усередині ТНК, останні мають вплив на умови конкуренції, що веде до зміни основи міжнародного поділу праці на американському та європейському континентах, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Виробництво автомобілів, тракторів, сільськогосподарських машин, ЕОМ, літаків, різних верстатів, сконцентроване на підприємствах у США, Канаді, Західній Європі, Японії, Латинській Америці, Азії, контролюється одними і тими ж ТНК [3], яким вигідна організація спеціалізованого і диверсифікованого виробництва на світовому рівні.
Така організація виробництва, яка не враховує національні кордони держав, передбачає створення власної торгово-збутової мережі на базі однієї або групи взаємозалежних ТНК, що діють у багатьох країнах. Оскільки окремі підприємства пов'язані з материнською корпорацією виробничо-технологічними процесами, остання ж розробляє та проводить єдину глобальну стратегію.
У передових галузях промисловості (біотехнологія, інформатика, нові матеріали, електроніка й ін.) корпорації створюють стратегічні союзи з технологічного співробітництва з метою скорочення інноваційного періоду, зниження вартості і ризиків. В автомобілебудуванні, хімічній промисловості, виробництві продуктів харчування, радіоелектроніці та інших галузях, пов'язаних з виробництвом товарів масового попиту, головним мотивом для партнерства є доступ на ринок. В індустрії сервісу деякі стратегічні союзи пов'язані з розробкою централізованих комп'ютеризованих систем замовлень та бронювання (квитків, місць в готелях, театрах та ін.). У видобувних галузях промисловості стратегічні союзи формуються з метою зниження вартості та ризиків при розробці і видобутку корисних копалин.
Досвід організації і функціонування сучасних ТНК свідчить про те, що їх ефективність багато в чому визначається ступенем узгодженості дій усередині країни і на світовій арені. При цьому державне регулювання процесів концентрації та розвитку власності корпорацій багато в чому згладжує протиріччя, які об'єктивно виникають при злитті та поглинанні компаній, тим самим полегшується реалізація основних стратегічних цілей, як підприємницьких структур, так і економічної політики держави в цілому.
Список використаної літератури:
1.Арсеньев М. С. Транснациональные корпорации // Российский экономический журнал. – 2001. - № 12. – 35с.
2.Василевский Т. Л. Налевьева М. А. Транснациональных корпораций в мировом хозяйстве // Российский экономический журнал. - 2003. - № 2. – 53с.
3.Дюжев Р. Международный бизнес – ТНК в мировой экономике // Мировая экономика. – 2007. - №3. – с. 4-8
4.Евстигнеев В. Финансовая глобализация – явление и методологический інструмент // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. - №3. – с. 74-76.
e-mail: nata_udod@ukr.net
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter