|
|
|
ЗРОСТАННЯ РОЛІ РЕГІОНІВ В ІННОВАЦІЙНОМУ РОЗВИТКУ КРАЇНИ
| |
| 21.02.2011 19:08 |
|
Автор: Поліщук Олена Олегівна, аспірантка Уманського національного університету садівництва
|
|
[Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці] |
Намагання України стати конкурентоспроможним членом світового співтовариства, відповідати високим стандартам ринкової економіки роблять економічне зростання, за рахунок наукових розробок та їх активного впровадження у виробництво, однією з найактуальніших задач. Проте інноваційні процеси гальмуються низкою фінансових та правових чинників. Тривала економічна криза, тягар соціально-економічних проблем, гострота регіональних диспропорцій – саме ці реалії сучасної України унеможливлюють активізацію інноваційної діяльності на загальнодержавному і регіональному рівнях.
Вимоги, що постають перед Україною в умовах активного впровадження нових механізмів розвитку економіки, обумовлюють потребу посилення регіональних аспектів інноваційної діяльності, побудови регіональної інноваційної системи, створення ефективної інфраструктури інноваційної діяльності, функціонування якої було б спрямоване на активізацію впровадження інновацій у виробничий процес. В розвинених країнах за минулі десятиліття відбулася т.з. «регіональна революція», яка викликала внутрішню перебудову устрою економіки. Широко відомими прикладами регіонального розвитку в Західній Європі є Баден-Вюртемберг в Німеччині, Емілія-Романья в Італії, Каталонія в Іспанії та ін. [1] .
На жаль, в Україні, на відміну від розвинутих країн, не створено національної інноваційної системи, а скорочення частки наукового сектору, постійне зниження інноваційної активності вітчизняних підприємств стримують процеси економічного зростання та ставлять під загрозу подальший прогресивний розвиток як регіонів, так всієї держави. Перешкодою регіональному інноваційному розвитку є нерозвиненість інноваційної інфраструктури, що має поєднувати ланки «ідея-наука-технологія-виробництво-ринок». Проблема відсутності ефективної організації взаємодії цих ланок інноваційної діяльності у високорозвинутих країнах вирішується за допомогою утворення кластерів. Кластер виступає індустріальним комплексом на основі концентрації мереж виробників, постачальників і споживачів, пов’язаних технологічним циклом. Причина виникнення кластерів полягає в необхідності створення технологічних зв’язків між галузями і секторами економіки для реалізації їх потенційних переваг [2].
В Україні кластерній моделі розвитку інноваційної діяльності відповідають регіональні центри інноваційного розвитку (РЦІР). На сьогодні в країні їх створено 10: Київський, Північний, Південно-західний, Східний, Північно-східний, Дніпровський, Чорноморський, Таврійський, Західний, Карпатський [3]. На їх керівництво покладено широкий спектр функцій. Серед найближчих завдань РЦІР можна виділити такі:
- забезпечити прийняття середньострокових пріоритетів інноваційної діяльності регіональними суб’єктами інноваційної діяльності України;
- посилити вплив регіональних центрів інноваційного розвитку на обласному рівні шляхом утворення центрів як державних бюджетних установ у кожній області;
- провести аналіз усіх регіональних програм, розробити рекомендації та ввести до їх складу заходи з інноваційною складовою;
- розробити проект опису інноваційного потенціалу регіону та підготувати пропозиції щодо його затвердження;
- розробити та затвердити стратегії інноваційного розвитку регіонів України.
На РЦІР покладено досить важке завдання, адже розвиток інноваційної діяльності в нашій країні гальмується значною кількістю факторів:
•фінансові чинники, що, насамперед, пов’язано з браком коштів;
•несформовані пріоритети регіонального інноваційного розвитку та відсутній механізм інтеграції регіональних галузевих програм до національної інноваційної системи;
•відсутність можливості кооперації між підприємствами і науковими організаціями;
•нерозвиненість інноваційної інфраструктури, що має поєднувати ланки «ідея-наука-технологія-виробництво-ринок»;
•занизька кваліфікація управлінських кадрів для забезпечення інноваційного сталого розвитку регіону країни [3].
Отже, для активізації інноваційних розробок та їх впровадження у виробничу діяльність підприємств потрібно, насамперед, визначити її як пріоритетні на загальнодержавному рівні. На національному рівні необхідно підтримувати розробку та реалізацію регіональних інноваційних програм. Дані програми повинні носити комплексний характер, що базується на розробці взаємопов’язаних завдань та мір, але у яких, в свою чергу, буде наведений індивідуальний підхід до розвитку інноваційної діяльності кожного регіону.
Список використаної літератури:
1.Космидайло І. В. Інноваційна діяльність підприємств: зарубіжна практика / І. В. Космидайло // Актуальні проблеми економіки. – 2006. - № 9. – с.174-180.
2.Данько М. Довгострокові пріоритети інноваційного розвитку економіки України в умовах глобалізації // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. Вип.5. – К.: КНЕУ, 2001. – 334 с.
3.http://www.in.gov.ua/index.php?lang=ua&get=180
e-mail: olenka.star88@mail.ru
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter