|
|
|
ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ
|
20.02.2011 11:56 |
Автор: Мазуренко Анастасія Валеріївна, аспірант кафедри банківські інвестиції Київського національного економічного університету ім. В.Гетьмана
|
[Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці] |
В умовах трансформаційних процесів в економіці України важливе значення має ефективна інвестиційна діяльність підприємств, регіонів, держави. Її ефективність залежить, насамперед, від формування раціональної інвестиційної стратегії підприємства та його фінансових можливостей. Сучасні тенденції економічного розвитку вказують на необхідність переходу до інноваційної моделі економіки, а це потребує значних інвестицій. Тому інвестиції є засобом ресурсного забезпечення інновацій. Інвестиційно-інноваційні процеси, що відбуваються в національній економіці, а також проблеми інноваційного розвитку вітчизняних суб'єктів господарювання знайшли своє відображення в працях М.П. Денисенка [1], О.О. Лапко [2], В.В. Козика [3] та інших. Виходячи з того, що інноваційна діяльність промислових підприємств є вирішальним елементом розвитку сучасного виробництва, проблеми її інвестиційного забезпечення набувають особливої актуальності. Водночас вітчизняна практика свідчить, що інноваційною діяльністю займається незначна кількість промислових підприємств - у 2010 р. їхня частка становила 12,8 % [4]. Активізація інноваційної діяльності підприємств в умовах ринкової економіки пов'язана, з пошуком джерел інвестування, які мають забезпечити баланс між інноваційними витратами та фінансовими можливостями. Забезпечення динамічного розвитку промислових підприємств в Україні, зміцнення їх конкурентних позицій на вітчизняному й зарубіжному ринках потребує значного збільшення інвестицій, спрямованих на впровадження інновацій, проведення технічного й технологічного оновлення виробництва. З кожним роком в Україну все більше йде потік інвестицій з закордону: В 1996 році - 896,9 млн. дол. США, 1999р. - 2810,7 млн. дол. США, 2003р. - 5471,8, 2007 р. – 29542,7 млн. дол. США, 2008р. - 35616,4 млн. дол. США, 2009р. - 40053,0 млн. дол. США, 2010р. - 44708,0 млн. дол. США. [4] Після світової економічної кризи розвинуті країни переглянули свої інвестиційні потоки та сконцентрували свою увагу на інвестуванні в країни, що розвиваються, такою країною є і Україна. Інвестування в 2010 році в Україну (Таблиця 2): [4]
Інвестиції з Кіпру, в більшості випадках можна розглядати, не як іноземні інвестиції, оскільки компанії з українськими бенефіціарами. Ці капіталовкладення до України можна вважати іноземними інвестиціями лише по формальних ознаках. Також у вересні 2010 р. Україна здійснила випуск облігацій зовнішньої державної позики строком на 5 років - 500 млн дол. і 10 років - 1,5 млрд дол., по процентній ставці 6,875 - для п'ятирічних і 7,775 - для десятирічних інструментів. Цей випуск облігацій став першим успішним розміщенням єврооблігацій України, починаючи з 2007 р. Та 18 лютого 2011 року Україна розмістила єврооблігації на суму 1,5 млрд дол. з прибутковістю 7,95% річних. Попит на цінні папери перевищив пропозицію і склав більше 3,5 млрд дол., в операції взяли участь більше 200 інвесторів. При цьому високий попит дозволив розмістити єврооблігації по ставці нижче оголошеного орієнтиру прибутковості (8%) і збільшити об'єм позики з 1 до 1,5 млрд дол. [5] В той же час Україна є не привабливе місце для вкладення грошей. Інвестиційний клімат в Україні як і раніше залишає бажати кращого. Поки не буде показаний позитив тих реформ, про які заявило український уряд, і не будуть створені реальні умови для інвесторів з точки зору безпеки бізнесу, податкового обліку, регуляторної політики і інших речей, інвестиції, необхідні для реального сектора економіки країни надходити не будуть. Для збільшення припливу інвестицій уряду необхідно продемонструвати світовій інвестиційній спільноті відносну стабільність національної валюти, низький рівень дефіциту бюджету (4-5%) і упевнені темпи зростання ВВП (4,5-5%). На маю думку, щоб провести істотні економічні перетворення в країні, іноземні інвестиції повинні складати більше $10 млрд. щорік. Якщо ми створюємо умови для якоїсь групи інвесторів - це одне. У країнах, що тяжіють до авторитарних режимів, інвестор отримує прихильність з боку властей і певні преференції. Але влада може змінитися, можуть помінятися пріоритети. Якщо ми хочемо залучити максимально можливий капітал, потрібно створювати умови, щоб зацікавити масового інвестора.
Список використаної літератури: 1. Провайдинг інновацій: Підручник / За ред. М.П. Денисенка. - К.: Вид-во „Професіонал", 2008. - 448 с. 2. Лапко О.О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання: Монографія. / О.О. Лапко - К.: ІЕП НАН України, 1999. - 254 с. 3. Козик В.В. Можливості та проблеми формування інноваційних структур / В.В. Козик // Регіональна економіка. - 2005. - № 1. - С. 195-202. 4. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://http://www.ukrstat.gov.ua/. 5. Фінансовий сайт. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://news.finance.ua
e-mail: mazurenka@ukr.net |
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|