|
|
|
ОЦІНКА ЗОВНІШНІХ ДЕРЖАВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ УКРАЇНИ
| |
| 18.02.2011 13:54 |
|
Автор: Малерик Марта Миронівна, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка
|
|
[Банківська справа. Фінанси і кредит. Фінанси суб'єктів господарювання] |
Функціонування ринкової економіки у сучасних умовах передбачає використання зовнішніх державних запозичень з метою покриття бюджетного дефіциту. За дотримання державою основних показників боргової безпеки та оптимальної структури боргового портфеля зовнішні запозичення є потужним інструментом економічної політики держави. Проте одночасно виникають і загрози, пов’язані першочергово із чутливістю фінансової системи до ризиків динамічного зовнішнього середовища в умовах глобалізації та небезпеками для фінансової незалежності держави.
Зовнішні державні запозичення активно використовуються як інструмент фінансової політики. Зокрема, погашення зовнішньої державної заборгованості може виступати засобом стерилізації наднормативних бюджетних доходів. Залучення чи погашення зовнішнього державного боргу може використовуватися для гармонізації структури платіжного балансу, управління валютним курсом [2, c. 8].
Проблема масштабного збільшення обсягу зовнішніх боргів одна з найбільш актуальних в умовах розвитку міжнародних фінансів. Найбільшим боржником у світі є США, яким належить майже четверта частина всіх зовнішніх позикових коштів світу, або майже 6,3 трлн. дол. США (станом на 31.01.2009 р.). Відношення державного боргу до ВВП у США на 2008 р. становило 60,8%. [1].
Основними причинами виникнення та стрімкого зростання державного боргу України протягом періоду її незалежності можна виділити такі:
- наявність щорічних дефіцитів державного бюджету;
- дефіцити поточного рахунку платіжного балансу;
- надмірна залежність від імпорту енергоносіїв та висока енергомісткість галузей національної економіки;
- потреба збільшення валютних резервів з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці;
- низький рівень залучення коштів населення у банківську сферу.
Протягом 2008-2009 рр. до переліку таких причин також належать різкі коливання курсу гривні у відношенні до долара США та євро, проблеми, пов’язані з ліквідністю банківської системи, різке скорочення обсягу експорту, а також погіршення макроекономічної ситуації в державі внаслідок впливу світової фінансової кризи.
Важливим фактором, що впливає на обсяги зовнішнього державного боргу, є національні заощадження, низький рівень яких, як правило, означає високий рівень споживання і низький рівень національного інвестування. При нестачі національних інвестицій країна змушена вдаватися до залучення іноземних позик. Підвищення рівня національних заощаджень в Україні можливе за рахунок проведення стримуючої фіскальної політики та стимулюючої податкової політики у сфері заощаджень [3, с. 170].
Взаємовідносини України з іноземними кредиторами та міжнародними фінансовими організаціями мають відповідати критерію гармонійного поєднання процесів глобалізації з одночасним дотриманням національних інтересів та стратегічних орієнтирів.
Управління борговим портфелем повинне своїми заходами та інструментами забезпечити постійну спроможність держави у повному обсязі і своєчасно обслуговувати та погашати державний борг. Таким чином держава отримує додаткові можливості та переваги, формує свій позитивний “імідж” у світовому співтоваристві, оскільки вона зарекомендувала себе перед кредиторами як сумлінний і надійний позичальник, що дотримується платіжної дисципліни відповідно до умов отримання кредиту [4].
Незважаючи на те, що зовнішні державні запозичення є важливими інструментами економічної політики держави і часто відносно дешевими способами залучення фінансових ресурсів, вони одночасно виступають індикаторами боргової безпеки держави, оскільки їхня надмірна частка у загальній державній заборгованості перешкоджає функціонуванню внутрішнього ринку облігацій і спричиняє можливість виникнення значних фінансових та макроекономічних ризиків. При формуванні боргового портфелю зовнішніх запозичень варто пам’ятати, що залучені кошти повинні спрямовуватися у першу чергу на інвестиційні проекти, а саме на виробництво тих товарів, які згодом будуть експортовані, щоб отримати іноземну валюту для обслуговування та погашення зовнішнього боргу. Прибутковість за такими проектами має перевищувати вартість залученого капіталу.
Список використаної літератури:
1.Зовнішній борг США перевищує $6 трильйонів // Главред. – 2009. – Режим доступу до журн.: http://ua.glavred.info/archive/2009/02/11/084442-10.html
2.Зражевська Н.В. Зовнішній державний борг у фінансовій системі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.04.01 “Фінанси, грошовий обіг і кредит” / Н.В. Зражевська. - К., 2006. - 20 с.
3.Лютий І.О. Державний кредит та боргова політика України / Лютий І.О., Зражевська Н.В., Рожко О.Д. – К.: Центр учбової літератури, 2008. - 352 с.
4.Малерик М.М. Особливості управління борговим портфелем України / М.М. Малерик. – Світова економічна криза: причини, наслідки та перспективи подолання: матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції 14-15 травня 2010 р. / Львівський нац. ун-т ім. І. Франка.
e-mail: maleryk@rambler.ru
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter