|
|
|
РОЗВИТОК ВИРОБНИЧО-ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ – ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ
| |
| 18.02.2011 13:42 |
|
Автор: Гершуненко Юлія Олександрівна, аспірант Національного інституту стратегічних досліджень
|
|
[Міжнародна економіка. Інтеграційні процеси. Зовнішньоекономічна діяльність] |
Виходячи з того, що економічна безпека держави є складовою національної безпеки на рівні особи, суспільства і держави; здатність держави забезпечувати ефективне задоволення суспільних потреб і стійкого економічного розвитку її забезпечення тісно пов’язане з ефективністю використання виробничо-експортного потенціалу країни та задіянням механізмів його ефективної реалізації (інституціональних, податкових, технологічних, соціальних, тощо) [1, c.21]. Значущість промисловості як системоформуючої галузі економіки підтверджується тим, що частка продукції реального сектору промисловості в загальній доданій вартості України становить 31,3%. Ефективне використання виробничо-експортного потенціалу країни пов’язане з раціональністю ведення зовнішньоекономічних операцій на рівні країни, ефективністю використання внутрішнього ринку країни, модернізацією основних фондів, детінізацією економіки України, створенням сприятливих соціальних передумов для зменшення диспропорцій економічного розвитку регіонів, що, в свою чергу, вимагає комплексного підходу.
Зважаючи на вразливість економіки України, пов’язану з наявною товарною та географічною структурою експорту, актуальною є переорієнтація вітчизняної промисловості на потреби внутрішнього ринку і зменшення імпортозалежності. Про недостатнє використання потенціалу внутрішнього ринку свідчить те, що частка внутрішнього ринку вітчизняного металопрокату, важливого компоненту українського експорту, становить лише 20-25% [2, c.21]. В той же час частка металургії у формуванні валютної виручки знизилась на 11,2% у другому кварталі 2009 р., в порівнянні з аналогічним періодом 2008 р. Частка товарів вітчизняної легкої промисловості в товарообороті торгової мережі в середньому 33%.
Зважаючи на сильну зношеність основних фондів, недостатню конкурентоспроможність вітчизняних товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках, про що свідчить досить низький рівень проникнення вітчизняної продукції на ринки, слід активізувати реструктуризацію виробничо-експортного потенціалу країни, оновлення основних фондів, впровадження і розробку нових технологій, підвищення стандартів якості продукції, створення сприятливого бізнес-середовища. Заходи спрямовані на детінізацію економіки сприятимуть пожвавленню кредитування реального сектору економіки оскільки тінізація економіки України на рівні 60-80% значно зменшує ефективність механізмів зменшення кредитного ризику, зокрема рейтингових систем, обмежуючи стимулюючу роль кредитування для посткризового відновлення економіки, впровадження інвестиційних проектів та відновлення основних фондів.
Список використаної літератури:
1.Долженков О.Ф. Особливості гарантування економічної безпеки підприємницької діяльності в ринкових умовах [Монографія] / О.Ф.Долженков, Ж.О. Жуковська, О.М. Головченко; за заг. ред. О.Ф. Долженкова – Одеса: ОЮІ ХНУВС, 2007. 2008 с.
2.Геєць В.М. Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави: національна доповідь / За ред. В.М. Гейця та ін. – К.: НВ НБУВ, 2009. – 687 с. ISBN 978-966-02-5465-7
3.Варналій З. Уровень тенизации украинской экономики приближается к 60% / З. Варналій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://delo.ua/opinions/ekspert-uroven-tenizacii-ukrai-134904.
4.Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
e-mail: juli_ger@i.ua
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter