|
|
|
ВДОСКОНАЛЕННЯ РОЗВИТКУ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ
|
15.02.2011 22:21 |
Автор: Горохова Тетяна Вадимівна, аспірант Приазовського державного технічного університету
|
[Економіка та підприємництво] |
У сучасних економічних умовах України вітчизняні підприємства потребують ефективних інструментів досягнення конкурентної переваги. Глибокий спад виробництва, негативним чином позначився на багатьох підприємствах промислового комплексу, поступово змінюється фазою повільного зростання. У цих умовах для багатьох підприємств першорядне значення стало мати, не стільки виживання, скільки забезпечення конкурентних позицій на ринку, що, у свою чергу, в значній мірі залежить від вирішення проблем стратегічного розвитку виробничих систем, пов'язаних з використанням виробничих потужностей, реконструкцією та оновленням основних фондів, використанням сучасних високих технологій. Актуальність обраної теми обумовлена необхідністю підвищення ефективності виробничої діяльності підприємств у довгостроковій перспективі з урахуванням потреб покупців і поліпшенням маркетингової діяльності, так як це дозволить їм конкурувати на внутрішньому і зовнішньому ринках. Стратегія - це система пріоритетів, що включає створення і утримання конкурентних переваг на ринку, своєрідна «модель дій», необхідних для досягнення поставлених цілей і завдань шляхом координації та розподілу ресурсів на ринку товарів і послуг.[3] Стратегія визначає пріоритетні цілі розвитку підприємства і представляє собою сукупність взаємопов'язаних за завданнями, строків здійснення та ресурсів цільових програм, окремих проектів і програмних заходів, які забезпечать ефективне розв'язання системних соціально-економічних проблем. Процес формування стратегії розвитку підприємства включає в себе етапи аналізу середовища і стану потенціалу підприємства, формування критеріїв досягнення цілей, формулювання завдань, виявлення і виділення наявних ресурсів на цілі розвитку, виявлення факторів ризику і форс-мажору і вживання заходів з їх нейтралізації.[2] На відміну від України, де термін «стратегічне управління» з'явився тільки в 90-х роках, у міжнародній практиці він був сформульований на початку 70-х років з метою перенесення центру уваги вищого керівництва на зовнішнє оточення, для того, щоб своєчасно і правильно реагувати на зміни, які в ньому відбуваються. У господарській практиці сучасної України механізм стратегічного управління знаходиться в стадії становлення. Перехідна економіка має суттєві відмінності як від директивної, так і від ринкової. У результаті українські підприємства опиняються в унікальних умовах, для яких не підходять готові, відпрацьовані часом методики західної економіки. Внаслідок даної ситуації кожному окремому підприємству необхідна розробка конкретної стратегії з урахуванням особливостей зовнішнього та внутрішнього середовища. Однак даний аспект має і позитивний бік - можливість синтезу кращого світового досвіду та адаптації його до потреб конкретного підприємства, а також з’явлення нових методів, систем і підходів його управління. Таким чином, вдосконалення стратегічного управління підприємством як складною соціально-економічною системою є одним з ключових шляхів стабілізації української економіки вцілому.
Список використаної літератури: 1. Горемикін В. А., Богомолов О. А.Економічна стратегія підприємства: Підручник. М.: Інформаційно - видавничий Дім "Філін", Рілант, 2001, 506 с. 2. Кох Р. Стратегія. Як створювати і використовувати ефективну стратегію. СПб.:ПИТЕР, 2003. 320с. 3. Економічна енциклопедія / Гол. ред. Л. І. Абалкін. М.: ВАТ "Вид-во "Економіка ",1999. 1055 с.
e-mail: tanya_gorokhova@nextmail.ru |
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|