|
|
|
АУДИТ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯК МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКОЮ
|
15.02.2011 10:44 |
Автор: Репетько Оксана Олександрівна, аспірант кафедри економічної теорії та історії економіки Національної академії державного управління при Президентові Україні
|
[Облік, аналіз і аудит] |
Історично фінансовий контроль в Україні успадкував фіскальне спрямування – пошук відхилень від встановлених норм та покарання осіб винних у допущених порушеннях. Водночас в світову практику вже давно увійшла така форма контролю, як аудит адміністративної діяльності. Зважаючи на недостатність фінансових ресурсів в економіці та неможливість у багатьох випадках забезпечити відшкодування завданих фінансовими правопорушеннями збитків, є всі передумови для запровадження і використання в Україні аудиту адміністративної діяльності. За його допомогою доцільно досліджувати питання складання і використання бюджетів, бюджетних програм, фінансових планів та ефективність методів державного регулювання економіки. В нашій країні аудит вважався незалежним зовнішнім фінансовим контролем, заснованим на комерційних засадах, але з 2005 року Державною контрольно-ревізійною службою України (далі ДКРС) проводиться державний аудит, відповідно до «Порядку проведення органами ДКРС аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ» [1]. Отже, констатуємо, що нині існує потреба у здійсненні аудиту адміністративної діяльності бюджетних установ, і для цього вже існують передумови на законодавчому рівні. Аудит адміністративної діяльності, за визначенням Міжнародної організації вищих аудиторських установ (INTOSAI) – це перевірка економічності, ефективності та результативності, з якими орган, що перевіряється, використовує свої ресурси під час виконання своїх зобов’язань [2]. Іншими словами, він забезпечує контроль того, чи урядові організації та установи роблять те, що потрібно, та чи роблять це в правильний і найдешевший спосіб. Аудит адміністративної діяльності вивчає ефективність використання трудових і матеріальних ресурсів з метою надання рекомендацій щодо досягнення кращих результатів регулювання економіки на внутрішньому ринку країни. Важливе значення має достовірність, достатність і якість зібраних даних. Їх кваліфікований аналіз є запорукою правильності висновків і пропозицій аудиторів. Аудит можна проводити в будь-якому сегменті державного сектора: на центральному, регіональному та місцевому рівнях, в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також у неприбуткових організаціях, які отримують бюджетні ресурси для виконання своїх функцій. Він замінює в державному секторі відсутні ринкові механізми. Аудит адміністративної діяльності передбачає, що контролюється не тільки законність і достовірність використання ресурсів за призначенням, а й доцільність і необхідність того чи іншого управлінського рішення про їх використання взагалі [3, с. 92]. З огляду на те, що забезпечити повне усунення наслідків порушень за результатами ревізії неможливо, результати аудиту адміністративної діяльності набувають важливе значення для підвищення ефективності економіки України. Про необхідність подальшого розгортання нової форми контролю свідчать наступні її переваги: -по-перше, результати аудиту дають змогу Міністерству фінансів України виявляти негативні тенденції методів державного регулювання економіки та глибше проаналізувати їх, з’ясовуючи чи виконуються запропоновані методи на засадах узгодження із законодавством цілей і стратегічних пріоритетів. З’ясувати реальність наданої інформація в звітах та в первинних документах; -по-друге, при плануванні витрат на наступний бюджетний рік результати аудиту дають можливість відкоригувати потреби бюджетної програми або ліквідувати її як таку, що працює неефективно; -по-третє, результати аудиту стають основою прийняття органами державної влади рішень, спрямованих на досягнення поставлених цілей з урахуванням рекомендацій аудиторів щодо оптимізації затрат, залучення резервів чи уточнення показників, за якими можна оцінювати ефективність вкладення ресурсів; -по-четверте, при формуванні проекту бюджету, в умовах дефіциту, результати аудиту дають можливість зменшити кількість неефективних методів державного регулювання, сконцентрувавши увагу на найбільш пріоритетних напрямах. Таким чином, на внутрішньому ринку України актуальності набуває запровадження нових форм державного фінансового контролю. Першочерговим завданням повинно стати вдосконалення законодавчо-нормативної бази діяльності органів фінансового контролю, а саме: -внесення змін до закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу України" щодо чіткого надання службі повноважень з проведення аудиту адміністративної діяльності; -розробка інструктивних документів стосовно проведення комплексних контрольних заходів; -створення інформаційної бази служби, яка повинна забезпечувати потреби в інформації при проведенні аудиту; -забезпечення підготовки кадрів державної контрольно-ревізійної служби щодо набуття спеціальних знань, необхідних для запровадження нових форм контролю. Запропоновані зміни повинні не лише відповідати сучасній політиці держави у сфері регулювання економіки, а й закладати основи подальшого розвитку фінансового контролю відповідно до змін бюджетної політики та стану економіки. Запровадження такого прогресивного напрямку контролю є ознакою початку зміни ідеології сучасного державного фінансового контролю, переважно суто фіскального, у бік корегуючого, попереджувального.
Список використаної літератури. 1.Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ : постанова Кабінету Міністрів України від 31.12.2004 № 1777 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 1. – С. 14. 2.Лімська декларація керівних принципів контролю, прийнята IX Конгресом Міжнародної організації віщих контролюючих органів (INTOSAI). Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ac-rada.gov.ua/achamber/control/uk/publish/article/main?art_id=140217. 3.Кирій С.Л. Аудит адміністративної діяльності – синтез державного управління та фінансового аудиту / С.Л. Кирій // Державне будівництво [електронне наукове фахове видання Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України]. – 2007. – №1. – С. 85 – 95.
e-mail: oksankar@pochta.ru |
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|