|
|
|
ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА СТИМУЛИ І МОТИВИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
| |
| 09.02.2011 15:46 |
|
Автор: Вороновська Марта Миколаївна, асистент кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка»
|
|
[Менеджмент. Маркетинг] |
Інноваційна діяльність спрямована на використання наукових винаходів, випуск нової, конкурентноздатної продукції та покращення вже існуючої. Результатами інноваційної діяльності є: задоволення потреб споживачів щодо нових чи удосконалених товарів; розвиток підприємств шляхом їх виробництва; створення нового економічного клімату країни; можливість залучення нових інвестицій тощо.
Для успішного розвитку інноваційної діяльності підприємства слід здійснювати стимулювання. Стимулювання інноваційної діяльності, що є елементом мотивування, полягає у чітко усвідомленому заохочені керівником працівників – інноваторів задля отримання найвищих результатів у інноваційній діяльності. Для реалізації зазначених цілей слід застосовувати систему стимулів і мотивів інноваційної діяльності.
Чинники стимулів і мотивів інноваційної діяльності є причинами існування системи стимулів і мотивів у процесі здійснення підприємством досліджень і розробок та впливають на результати її функціонування. Відповідно до визначень понять стимул і мотив, даними у економічній літературі, причини їх виникнення є різними. Стимул застосовується керівником для отримання бажаної діяльності працівника, а мотив виникає у свідомості людини внаслідок дії стимулу. Це дозволяє нам розглядати окремо чинники стимулів і мотивів інноваційної діяльності підприємства.
Дослідження літературних джерел [1, с. 216; 2, с. 20; 3, с. 53; 4] доводить, що у економічній літературі та практиці управління підприємством більш поширеними є визначення чинників мотивування.
Згідно Л. Г. Ліпич та Л. С. Пустюльга, чинники, які впливають на вибір персоналом того, чи іншого мотиву можна поділити на чотири групи [1, с. 216]: економічні чинники (зміна рівня заробітної плати, здобуття інших матеріальних благ); технологічні чинники (впровадження у виробництво нових технологій, наукових винаходів); політичні чинники (прийняття нових законодавчих актів, або зміни у вже діючих); соціальнокультурні чинники (зміна системи цінностей, рівня професійної підготовки ).
Вельш А. чинники, які мають вплив на мотиваційну політику підприємства поділяє на дві групи: соціально – психологічної та соціально – економічної дії. До соціально – психологічної групи чинників входять соціальне очікування, норми поведінки соціальних груп, а також їх взаємодія. До соціально – економічних чинників відносять можливість кар’єрного росту, зміну соціального становища [2, с. 20].
Й. Завадський та Л. Червинська чинники, які впливають на вибір мотивів та стимулів поділяють на три групи: зовнішні чинники (матеріального характеру); особового та організаційного характеру (нематеріальні чинники); внутрішні чинники, які пов’язані з психологічною діяльністю людини (психологічні). [3, с. 53].
Єгорова О. І. зазначає, що значний вплив на рівень мотивації працівників мають такі чинники, як політичне становище в країні та поза її межами та недосконалість нормативно – правової бази [4].
З огляду на це слід зазначити, що, по-перше, не усі дослідники окремо виділяють чинники стимулів та чинники мотивів, що на нашу думку, є помилкою. По-друге, чинники стимулів і мотивів інноваційної діяльності підприємства можна поділити за середовищем впливу на чинники макро-, мезо- та мікрорівня. Беручи це до уваги, багатьма дослідниками розглядаються лише чинники стимулів (мотивів) макрорівня.
На основі узагальнення літературних джерел [1-5], можна стверджувати про вплив на визначення стимулів інноваційної діяльності багатьох чинників внутрішнього та зовнішнього середовища діяльності підприємства. Беручи за основу класифікацію чинників впливу на організацію за Кузьміним О.Є., Мельник О.Г. [5, с. 29 – 31], згідно якої вони поділяють на зовнішні (прямої і непрямої дії) та внутрішні, розкриємо зміст їх впливу на стимулювання інноваційної діяльності підприємства.
Чинниками внутрішнього середовища впливу на підприємство згідно [5, с. 29-30] є працівники, ресурси, технологія, цілі, структура, завдання. Працівники підприємства впливають на визначення стимулу завдяки їх рівню освіти, досвіду роботи, особистим якостям та відповідним їм потребам тощо. Наприклад, досвід роботи працівника потребує стимулювання доплатами та надбавками. Рівень освіти працівника вимагає відповідного розміру заробітної плати, що би задовольняв його потреби тощо.
Те, наскільки підприємство володіє незадіяними у виробничий процес ресурсами визначає можливість здійснення стимулювання інноваційної діяльності його працівників. Структура управління підприємством може передбачати можливість залучення працівників до управління, створення нових посад, пов’язаних із інноваційною діяльністю підприємства – застосування методів нематеріального стимулювання. Новітня технологія, використовувана на підприємстві, впровадження досягнень науково-технічного прогресу може спонукати його керівників запроваджувати безкоштовне навчання працівників для уникнення помилок у процесі виробництва інноваційної продукції тощо. Цілі і завдання підприємства, що є інноваційно активним є різноманітні та впливають на стимулювання працівників для їх досягнення.
У відповідності із цим, чинниками зовнішнього середовища впливу на підприємство (прямої на непрямої дії), що визначають стимули є: конкуренти, постачальники, споживачі, законодавчі акти, органи державної влади, інфраструктура, система економічних відносин і державі, профспілки, партії та громадські організації, науково-технічний прогрес, соціально-культурні обставини, рівень техніки і технології, стан економіки [5, с. 31]. Конкуренти змушують підприємство шукати шляхи покращення якісних характеристик продукції, оновлювати асортимент, генерують інноваційну діяльність, що пов’язана із стимулюванням працівників. Споживачі здатні висувати вимоги до товарів, що впливає на процес стимулювання працівників на виробництво інноваційної продукції. Законодавчими актами передбачено мінімальний розмір заробітної плати, визначено підстави нарахування премій, доплат, надбавок тощо. Аналогічно до цього, усі інші чинники визначають стимули інноваційної діяльності підприємства.
Таким чином, чинники стимулів і мотивів справляють важливий вплив на успішність інноваційної діяльності підприємства. Володіння належним рівнем знань щодо характеру та сили їх впливу дозволить здійснити розвиток інноваційної діяльності підприємства та підвищить її результативність.
Список використаної літератури:
1. Ліпич Л. Г. Генезис розвитку теорій мотивацій / Л. Г. Ліпич, Л. С. Пустюльга // Науково – теоретичний журнал “Наука й економіка”. – 2009. - №4 (16), т. 1. – с. 213 – 216.,
2. Вельш А.Г. Управление на основе мотивации / А.Г. Вельш // Мотивация экономической деятельности: сб. науч. тр. – М. : ВНИИСИ, 1980. – С.18-22.,
3. Завадський Й.С., Червінська Л.П. Фактори мотивації персоналу в менеджменті // Економіка України. – 1999. - №9. с. 53-58.,
4. Егорова О. И. Мотивация труда в аграрной сфере республики Мордовия. [Електронний ресурс]. – код доступу до ресурсу: http://sisupr.mrsu.ru/2008-1/pdf/10-egorova.pdf.,
5. Кузьмін О.Є. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: Навчальний посібник. / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник –Л.: „Інтелект – Захід ”, 2002. –228 с.
e-mail: marta_tomych@ukr.net
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter