|
|
|
ЕКОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ КООПЕРАЦІЇ
|
31.01.2011 18:31 |
Автор: Ушкаренко Юлія Вікторівна, доктор економічних наук, доцент Херсонського державного аграрного університету, Грек Віктор Ігорович, аспірант Херсонського державного аграрного університету
|
[Економіка та підприємництво] |
Розвиток сільськогосподарської кооперації спрямований на виконання двох основних функцій – економічної та соціальної [3, с. 4]. Економічна функція визначається насамперед підвищенням ефективності виробництва членом об’єднання засобів виробництва, коштів і праці. Другою важливою функцією кооперації є соціальний захист інтересів селян − членів кооперативних формувань. Проте, вбачаємо доцільним зупинитися й на екологічній функції, яку виконує кооперація. Сільське господарство є тією галуззю мате¬ріального виробництва, де екологічні проблеми виявляються в усій своїй багатогранності та складності. Це зумовлюється безпосереднім зв’язком аграрного сектора економіки з природою – земля, вода, рослинність, тварини й інші об’єкти природи становлять основу сільськогосподарського виробництва. При цьому ця галузь, з одного боку, впливає на навколишнє середовище шляхом використання природних об’єктів, насамперед землі, у процесі свого виробництва, а з іншого – зазнає впливу цілого комплексу природних факторів (сонячного випромінювання, вітру, опадів). Отже, сільське господарство – це найактивніша сфера взаємодії суспільства і природи, у процесі якої видозмінюються природні системи, створюються нові агросистеми, призначені для задоволення потреб суспільства у продовольстві й сировині рослинного та тваринного походження. Зрозуміло, що вирішення екологічних проблем – це завдання всього суспільства. Сільськогосподарські кооперативи всіх напрямів не можуть ними займатися відокремлено поза загальною програмою з проблем екології сільськогосподарського виробництва. Головним завданням сільськогосподарських кооперативів є завдання підйому сільського господарства, швидкого збільшення виробництва продовольчих культур і продуктів тваринництва. Досягнення цієї мети зумовлює необхідність інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, що пов’язано з хімізацією, меліорацією, механізацією виробництва, широким використанням у рослинництві та тваринництві нових технологій. Це у свою чергу накладає на працівників сільського господарства особливу відповідальність за застосування досягнень науки у здійсненні заходів з інтенсифікації виробництва. Вважаємо, що роль сільськогосподарських кооперативів у вирішенні цих проблем полягає в тому, що вони можуть організувати проведення занять зі своїми пайовиками з екологічно безпечного застосування засобів хімізації і впровадження новітніх технологій у виробництві, організації на кооперативних засадах виробництва і маркетингу екологічно безпечної продукції, проведенні спеціальних занять з підвищення екологічної свідомості сільського населення щодо збереження природного навколишнього середовища, налагодити контроль правильності внесення добрив на поля, їхнього обробітку. На підприємствах з переробки сільськогосподарської продукції необхідне застосування маловідходних і безвідходних технологій. Їм потрібно також проводити екологічне стимулювання природоохоронної роботи. У цьому зв’язку кооперативам доцільно мати спеціальні фонди для мотивації захисту навколишнього середовища і відновлення родючості ґрунтів. Кооперативи зацікавлені у проведенні ретельного дослідження стану землі, що використовується у сільському господарстві, економічної оцінки кожної земельної ділянки. У різних регіонах є свої особливості виробництва сільськогосподарської продукції, тому важливим є еколого-економічне обґрунтування оптимального співвідношення у господарствах рослинницьких і тваринницьких галузей. Кооперативи не можуть знаходитись осторонь у вирішенні цих проблем. Вони зацікавлені в ефективній роботі своїх господарств, що обумовлює необхідність їх участі у розробці науково обґрунтованих пропозицій щодо розміщення виробничих сил в їхній зоні. Ощадливе господарське ставлення до земельного багатства та інших природних ресурсів має велике економічне і соціальне значення. Тому не випадково у програмних документах багатьох кооперативів знаходять відображення екологічні аспекти. Таким чином, діяльність кооперативів повинна бути спрямована головним чином у трьох напрямах: збереженні довкілля, раціональному використанні природних ресурсів та виробництві й маркетингу екологічно безпечної продукції.
Список використаної літератури: 1.Дегодюк Е.Г. Еколого-техногенна безпека України / Дегодюк Е.Г., Дегодюк С.Е. – К.: ЕКМО, 2006. – 306 с. 2.Зіновчук В.В. Організаційні основи сільскогосподарського кооперативу. Вид. друге: доп. і перероб. /Зіновчук В.В. – К.:Логос, 2001.– 380 с. 3.Нечипоренко О.М. Формування кооперативних підприємств в аграрному секторі економіки: Монографія / Нечипоренко О.М. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 172 с. 4.Пантелеймоненко А.О. Аграрна кооперація в Україні: теорія і практика: монографія / Пантелеймоненко А.О. / Укоопспілка, Полтавський ун-т споживчої кооперації України. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008 . – 347 с.
e-mail: Sharmanschik@mail.ru
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|