У сучасних умовах господарювання багато компаній страждають від неефективного використання ресурсів (людських, фінансових, матеріальних), браку інформації, яка необхідна для прийняття ефективних управлінських рішень, викривлення показників фінансової звітності, шахрайства та фінансових зловживань з боку менеджменту та персоналу. Все більшої актуальності набуває питання ефективності організації внутрішнього контролю на підприємстві.
Метою роботи є дослідження стану розвитку внутрішнього аудиту в Україні, а також визначення перспектив його реалізації на вітчизняних підприємствах України. Питання розвитку внутрішнього аудиту досліджували такі вчені як Редько О.,Прилипко С., Ткаченко А., Бодюк А., Сухарева Л., у працях яких розглядаються теоретичні аспекти внутрішнього аудиту, але не деталізуються основні проблеми його практичного функціонування. Кожний із згаданих науковців по своєму розглядає функції внутрішнього аудиту, визначає стратегічні і тактичні завдання.
Стан внутрішнього аудиту в Україні супроводжується низкою проблемних аспектів, а саме: недостатня кількість методичних розробок з аудиторського контролю; недосконалість діючої нормативно-правової бази у сфері регулювання внутрішнього аудиту; брак достатнього досвіду аудиторської діяльності; недостатня кількість кваліфікованих аудиторських кадрів; відсутність типових форм документів з аудиту в цілому та внутрішнього аудиту зокрема. Така ситуація потребує негайного вирішення, адже унеможливлює подальший розвиток внутрішнього аудиту.[1]
На основі аналізу робіт сучасних вчених економістів та вивчення світового досвіду можна виокремити такі принципи щодо формування ефективної системи внутрішнього аудиту на підприємстві: надійність; динамічність; адаптивність; саморегуляція; постійність (постійне та ефективне функціонування системи внутрішнього аудиту дозволяє своєчасно виявляти випадки шахрайства, господарських порушень та інших відхилень від норм, що регулюють фінансово-господарську діяльність підприємства); безперервність розвитку та удосконалення системи внутрішнього аудиту, дотримання яких є актуальним і для економіки.
Внутрішній аудит є одним з видів внутрішньогосподарського контролю суб’єктів підприємницької діяльності. Добре організована робота служби внутрішнього аудиту, особливо в умовах економічної кризи, спонукає працівників підприємства дотримуватись чинного законодавства та нормативних актів, а також розробленої підприємством внутрішньої політики, планів розвитку, внутрішніх правил та процедур, вчасно виявляти та знижувати ризик непередбачених витрат чи втрати репутації підприємством.
Важливим для підприємства є розроблення методик внутрішнього аудиту, робочої документації тощо. Такі документи на підприємстві можна оформити у вигляді корпоративних стандартів, що значно полегшить роботу внутрішніх аудиторів та сприятиме розумінню управлінським складом підприємства тієї інформації, що надає аудит.
Створення сучасного внутрішнього аудиту неможливе без застосування інформаційних технологій. Застосування комп’ютерної техніки значно впливає на якість проведення контролю та ефективність аудиторських процедур. Однак на практиці контрольні функції автоматизуються найважче. Основними напрямами побудови і розвитку дієвого аудиторського відділу в умовах застосування комп’ютерних інформаційних систем є трансформація елементів методу бухгалтерського обліку, контроль якості електронного документообігу, удосконалення уже наявних комп’ютерних форм та системи бухгалтерського обліку, розроблення методологічного забезпечення внутрішнього контролю підприємств, налагодження комп’ютеризованих процедур внутрішнього контролю, нагляд за їхньою якістю.[2]
На практиці, вітчизняні підприємства відмовляються від створення системи внутрішнього контролю, аргументуючи це, насамперед, нестачею коштів на її утримання. На нашу думку, асигнування на утримання такого відділу можна отримати за рахунок виявлених внутрішнім аудитом резервів, підвищення ефективності роботи підприємств, зниження собівартості продукції, збільшення прибутків тощо.
Вцілому, запровадження внутрішнього аудиту на підприємстві характеризуємо такими перевагами: виявлення резервів засобів та джерел фінансування підприємства; розроблення рекомендацій щодо удосконалення системи обліку на підприємстві, що в кінцевому результаті призведе до економії витрат; ефективна система внутрішнього аудиту на підприємстві значно підвищує інтерес інвесторів до таких підприємств.
Укріплення позицій та авторитету внутрішнього аудиту в Україні потребує вирішення таких першочергових завдань: удосконалення законодавчого регулювання внутрішнього аудиту в Україні; подальше розроблення і впровадження нормативів внутрішнього аудиту; поліпшення методики організації внутрішнього аудиту, оцінки його якості; вирішення питання аудиторської етики тощо.
Список використаної літератури:
1. Кравченко В.В. Проблеми та перспективи розвитку внутрішнього аудиту в сучасних умовах господарювання /В.В. Кравченко// Наукові праці КНТЕУ. Економічні науки – 2010. – № 17. – С. 32-35.
2. Макеєва О. Перспективи розвитку внутрішнього аудиту в Україні /О.Макеєва // Економіст. – 2010. – №6. – С. 54-57.
e-mail: ksjynchuk@ukr.net |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter