Податкова система України багатьма науковцями, політиками і практиками визнається однією з найменш сприятливих для ведення бізнесу у світі. В наслідок цього прямі іноземні інвестиції очікують перепони і складності сфери оподаткування, які важко подолати, чим підривається конкурентоспроможність вітчизняних підприємств, загострюються суперечності економічних відносин між учасниками податкового процесу, значна частина вітчизняного валового продукту залишається в тіні. Тому набувають особливої актуальності питання з розв'язання проблем, пов'язаних із усуненням суперечностей податкового законодавства, застосуванням податкових важелів стимулювання економіки, пошуком додаткових джерел доходів, що повинно гармонізувати податкові відносини.
Учасники податкового процесу (держава, підприємці і громадяни) очікують, що реформування податкової системи приведе її у відповідність з такими пріоритетами державної політики соціально - економічного розвитку, як сприяння сталому економічному зростанню на основі виважених інвестиційно-інноваційної заходів, «забезпечення достатності сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, проведення збалансованої бюджетної політики» [1, с. 4].
Виходячи з цього, основним очікуваним результатом реалізації положень прийнятого Податкового кодексу України є врегулювання відносин, пов'язаних з оподаткуванням в Україні. Однак ми бачимо, що такий, чи не кульмінаційний, момент законодавчого процесу в оподаткуванні, як прийняття Податкового кодексу загострив економічні відносини між владою і бізнесом. Дійсно, довгоочікуваний Податковий кодекс України, прийнятий парламентом 18 листопада 2010 року, не тільки не вирішив всіх суперечностей, натомість він «несе суттєві ризики, що можуть обернутися звуженням прав громадян і порушенням засадничих гарантій прав і свобод, визначених Конституцією України»[2, с.1].
Розглянемо окремі його моменти. Беззаперечними позитивними сторонами Податкового кодексу є узагальнення в єдиному кодифікованому нормативно-правовому акті положень чинних норм по податкам і зборам, зменшення їх кількості, спрощення механізму адміністрування, застосування пільг для утворених малих підприємств та підприємств, що отримали прибуток у зв'язку із впровадженням енергоефективних технологій тощо.
Серед найбільш позитивних якостей кодексу необхідно зазначити поступове зниження податкових ставок. Так, зниження ставки податку на прибуток з чинної у 25% до. 16% з 1.01.2011[3, ст. 151] свідчить про наявну потужну інвестиційно-інноваційну складову.
В основу розділу V покладено порядок оподаткування податком на додану вартість з урахуванням бажаних напрямів його реформування та вимог Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість, що наближує Україну до інтеграції у світовий економічний простір.
Кодексом передбачено подання платниками податку податковому органу копії записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді одночасно з подачею декларації за звітний податковий період [3]. Впровадження електронної системи адміністрування податку на додану вартість певним чином ускладнює нарахування податку на місцях, але такий механізм відповідає вимогам Директиви Ради 2006/112/ЄС і має сприяти покращенню його адміністрування; своєчасному виявлення безпідставно заявлених сум до відшкодування з бюджету; запобіганню мінімізації податкових зобов’язань; прискоренню здійснення податковими органами перевірки достовірності даних податкової декларації. Забезпечення більшої прозорості і об’єктивності в адмініструванні ПДВ дещо нівелювало обурення серед платників податків через збільшення працемісткості його обчислення.
В кодексі вперше в історії чинного податкового законодавства України міг бути впроваджений термін «податкові канікули», які планувалось застосовувати «з метою залучення інвестицій в оновлення основних засобів, створення додаткових робочих місць, збільшення обсягів виробництва продукції, робіт, послуг, для новоутворених суб'єктів господарювання - юридичних осіб до 1 січня 2016 року» [4] Щоправда, поки що податкові канікули не знайшли достатньої підтримки серед законодавців і у прийнятий Податковий кодекс зазначена норма перейшла у вигляді пільги «для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати», [3, ст. 154 р.ІІІ]. Започаткування позитивне, однак, останнє обмеження, яке стосується оплати праці, штовхає підприємців до приховування реальної суми оплати праці заради отримання пільги, чим, на наш погляд, провокується загострення податкових відносин, тому пропонуємо виключити дане обмеження.
Необхідно звернути увагу, що податок на додану вартість і податок на прибуток є найбільшими за обсягами бюджетних надходжень податками. Однак, їх спільні риси цим не обмежуються: ці два податки також є найбільш працемісткими у визначенні, документуванні, звітності. Саме тому вони займають провідне місце в чинному і новому податковому законодавстві і потребують ретельної уваги. На наш погляд, в Податковому кодексі допущена значна методична помилка, пов’язана з цими найбільшими податками, яка стосується підходу до методу визначення податкових зобов’язань та права на витрати і податковий кредит. Для податку на прибуток застосовується метод нарахування, для ПДВ – метод визначення дати першої події [3, р. ІІІ, р. V].
Відсутність єдиного підходу неприйнятна за кількох причин. По – перше, ускладнюється накопичення інформації та виникає загроза її викривлення, адже від об’єкта господарювання вимагається ведення подвійного обліку доходів і витрат.
По – друге, ускладнюється можливість контролю так як дані не прив’язані ні до податкового обліку, що застосовується для ПДВ, ні до вимог бухгалтерського обліку.
По – третє, не сприяє формуванню гармонійних відносин між платниками податків та податковими органами через збільшення обсягів робіт та можливість викривлення інформаційних даних. Тому пропонуємо уніфікувати порядок визначення доходів і витрат (податкового кредиту) за одним методом.
Пропозиція щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з поставки будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти на наш погляд дещо недопрацьована, адже не наведено тлумачення терміну «доступне житло». Пропонуємо визначати «доступне житло», як житло збудоване для малозабезпечених верств населення, граничною вартістю, визначеною КМУ, і заборонене до продажу на вторинному ринку протягом не менше 5 років. Такий підхід усуне невизначеність і вплив суб’єктивних факторів.
І, нарешті, необхідно розглянути ще один вирішальний елемент формування економічних відносин, який викликав найбільший резонанс в суспільстві, це положення про спрощене оподаткування малого бізнесу. На сьогодні товари і послуги, що оточують споживача і створюють комфортні умови життя здійснюються в Україні, як і в більшості країн світу, силами суб’єктів малого підприємництва. Ремонтні майстерні всіх напрямів, перукарні, стоматологічні і ветеринарні кабінети, торгівельні кіоски тощо, все це непомітні, але важливі цеглинки нашого буття, які могли зникнути з прийняттям Податкового кодексу без призупинення дії окремих положень, які унеможливлювали їх існування. На сьогодні дія розділу, що стосується спрощеної системи оподаткування призупинена Президентом України [2], однак і на далі, пропонуємо підтримати чинність спрощеної системи оподаткування, можливо за умови підвищення ставки оподаткування та обмеження видів діяльності (вилучення ліцензійних видів діяльності з переліку спрощеного оподаткування) і окремих товарів (заборона продажу підакцизних товарів і предметів розкоші, як хутра, ювелірні вироби, паливо – мастильні речовини тощо через суб’єкти малого бізнесу). Лояльний, з точки зору оподаткування, підхід до малих підприємств, за якими стоїть понад 2-х мільйонів українців сприятиме гармонізації економічних і політичних відносин в суспільстві.
Дослідження чинного законодавства з оподаткування та прийнятого Податкового кодексу України довело, що узагальнення в єдиному кодифікованому нормативно-правовому акті положень норм по податкам і зборам, зменшення їх кількості, поступове зниження ставок за окремими податками, наявність інвестиційно – спрямованих пільг є безумовно позитивним зрушенням. Однак, для забезпечення подальшого формування гармонійних економічних відносин між учасниками податкового процесу: державою, підприємцями, фізичними особами необхідно переглянути окремі положення, тому пропонуємо розглянути можливість внесення відповідних змін:
- Задля забезпечення відображення реальної оплати праці суб’єктами підприємницької діяльності, до яких застосовується пільга з податку на прибуток як для малих нових підприємств виключити з р. ІІІ обмеження, яке стосується розміру оплати праці.
- Уніфікувати метод визначення доходів і витрат (податкового кредиту) за одним методом, чим привести у відповідність інформацію про доходи і витрати за податком на прибуток та податком на додану вартість;
- Конкретизувати визначення терміну «доступне житло», як житло збудоване для малозабезпечених верств населення, граничною вартістю, визначеною КМУ, і заборонене до продажу на вторинному ринку протягом не менше 5 років.
- Підтримати чинність спрощеної системи оподаткування, можливо за умови підвищення ставки оподаткування та обмеження видів діяльності (вилучення ліцензійних видів діяльності з переліку спрощеного оподаткування) і окремих товарів (заборона продажу підакцизних товарів і предметів розкоші, як хутра, ювелірні вироби, паливо – мастильні речовини тощо через суб’єкти малого бізнесу).
Нещодавно прийнятий Податковий кодекс України, є визначальним нормативним документом, що регламентує процес оподаткування, не усунув протиріч в економічних відносинах, а, подекуди, навіть їх загострив. Тому наші подальші теоретичні і методичні розробки будуть присвячені детальному вивченню положень кодексу з метою вилучення тих його положень, що викликають загострення суперечностей в суспільстві.
Список використаної літератури:
1. Проект постанови Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції реформування податкової системи України" [Електроний ресурс]: режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art _id = 65412.
2. Пропозиції Президента України до Податкового кодексу України // Прес - служба Президента України Віктора Януковича. 02. 12. 2010 р. [Електронний ресурс]: http://www.president.gov.ua/ news/18855.html.
3. Податковий кодекс України // «Голос України» [Електронний ресурс]: http://www.pro-u4ot.info/index.php?section=browse&CatID=56&ArtID=1106
4. Проект Податкового кодексу України, "Урядовий кур'єр", 03.08.2010 р., N 141 [Електроний ресурс]: режим доступу: http://www.ligazakon.ua/sitemap.
e-mail: krai@ua.fm |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter