Запровадження в Україні Національних стандартів бухгалтерського обліку надало підприємствам можливість формувати власну амортизаційну політику на основі самостійного вибору найбільш придатних методів амортизації об’єктів основних засобів. Чинне податкове законодавство також не обмежує відтворювальну функцію амортизації, сприяючи економічній зацікавленості підприємств у формуванні та ефективному використанні амортизаційних резервів. Приведення у відповідність бухгалтерських і податкових методів нарахування амортизації, що передбачено Податковим Кодексом, є необхідною умовою, але не кінцевою метою реформування амортизаційної політики підприємств, адже на її вибір впливають не лише нормативно-правові, але й економічні умови господарювання. Тому актуальними є пропозиції щодо застосування різних методів нарахування амортизації з урахуванням впливу внутрішніх та зовнішніх чинників.
1. Врахування рівня зношеності об’єктів основних засобів при виборі методу амортизації.
Високий рівень зношеності основних засобів підприємств обмежує можливості керівників приймати рішення про застосування прискорених методів амортизації. Фізично спрацьовані та морально застарілі об’єкти вимагають додаткових затрат на їх просте (поточні ремонти) і розширене (капітальні ремонти, модернізація) відтворення, які включаються до собівартості продукції, завищуючи її, що поряд із прискореним нарахуванням амортизації, призводить до зменшення фінансового результату діяльності (прибуток). Тому застосування прискорених та виробничого методів амортизації можливе лише для об’єктів активної частини основних засобів, які мають незначний ступінь зносу, використовуються інтенсивно з мінімальними простоями на планові і позапланові обслуговування та ремонти.
2. Врахування умови реінвестування прибутку при виборі методу нарахування амортизації.
Оскільки суми нарахованої амортизації зменшують обсяг розрахункового фінансового результату (прибутку), який реінвестується у власну діяльність підприємства, то при обчисленні ефекту від використання різних методів нарахування амортизації слід враховувати спосіб розподілу амортизованої вартості об’єкта основних засобів за роками (місяцями) амортизованого періоду. При застосуванні прямолінійного методу амортизації суми амортизована вартість розподіляється рівномірно за періодами нарахування амортизації., а за умови використання прискорених методів – прогресивно. При визначенні обсягу реінвестованого прибутку з урахуванням відсотка вартості капіталу у другому випадку спостерігаємо регресію. Обчислення сумарної величини реінвестованого прибутку за умови фіксованого (постійного) доходу надає перевагу на користі застосування прямолінійного методу амортизації.
3. Врахування цінового чинника при виборі методу нарахування амортизації.
Використання прискорених методів лише за можливості вирівнювання регресії прибутку за допомогою цін на продукцію (в перші роки експлуатації об’єкта ціни на продукцію мають бути вищими). Якщо ж можливості підвищення цін у підприємства відсутні у зв’язку із ринковими обмеженнями, краще застосовувати прямолінійний метод амортизації.
4. Врахування податкового чинника при виборі методу нарахування амортизації.
Оскільки суми нарахованої амортизації зменшують обсяг розрахункового фінансового результату (прибутку) до оподаткування, тим самим зменшуються і суми нарахованого податку на прибуток. Тому в процесі податкового планування з метою законної мінімізації податкових платежів використання прискорених методів амортизації є більш доцільним.
e-mail: ignatova1@rambler.ru |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter