На сьогоднішній день тема розвиток малого підприємництва в Україні – є дуже актуальною. Так як мале підприємництво – є найнеобхіднішою складовою валового розвитку економіки країни, воно завжди було, є і буде найефективнішим інструментарієм підтримки життєдіяльності людей, формою їх участі власній економіці країни.
У високо розвинутих країнах світу малий бізнес посідає значне місце у підприємницькому середовищі. Воно цілковито та істотно впливає на структурну перебудову в економіці країни, робить певний внесок у збільшення загальних обсягів виробництва, сприяє економії та раціональному використанні усіх ресурсів, сприяє як вагомий чинник до інноваційних процесів та отримання високо ефективної праці, створює певне середовище для розвитку конкуренції та ліквідації монополії у здійсненні монопольної діяльності, забезпечують гнучкість, стабільність та стійкість економічної системи, підводять її до потреб певних споживачів, виконують важливу соціальну роль – надають великий обсяг робочих місць та проявляє себе, як джерело доходу значного прошарку населення, визначають темпи економічного розвитку та зростання, структуру та якість валового національного продукту.[1]
З часів набуття Україною незалежності валова обсяг малих підприємств значно зріс. Протягом 1991-2009рр.-кількість малих підприємств зросла на 66 одиниць(1991р. – 9 од., 2000 р. – 44 одиниці, 2009 р – 75 підприємств, з розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення). Проте треба не забувати про той фактор що, демографічна ситуація стабільно знижується у аналізованому періоді: 1991р. – 51944,4тис.осіб, 2000 р. -49429,8 тис. осіб, 2009 р. -46143,7 тис. осіб. Стосовно валової частки реалізованої продукції малими підприємствами, то на 2009 р. – цей показник становив 16,6%, а у 2000р. – 8,8% - проаналізувавши добре видно, що показник валової частки реалізованої продукції зріс.
Порівняно з економічно розвиненими країнами, Україна значно відстає у кількісних показниках розвитку малого підприємництва. Проаналізувавши за чисельністю і обсягом власності частка малих підприємств в нашій країні у 3-5 разів менше, порівняно з високо розвинутими країнами., відсоток зайнятих у малому підприємництві також значно відстає. В нашій державі мале підприємництво забезпечує не більше 8% ВВП, тоді, як у високо розвинутих країнах він сягає від 45% -75%.
Однак, для нормального розвитку малого підприємництва необхідно вирішити ряд недоліків:
1.Низький рівень інформатизації - саме він заважає підприємцям та громадян доcтупу до інформації про умови та процедури отримання дозволів, висновків, погоджень, інших нормативно-правових актів дозвільного характеру, а також до інформатизації про регулярні вимоги та наявні ресурси, які можна легко залучити для розвитку бізнесу, інформації, щодо наявних земельних ділянок, приміщення та обладнання.
2.Недосконалість нормативно-правових актів України та бюрократичні проблеми, процес реєстрації підприємства та отримання дозволу на початок його становлення та функціонування – є досить грошомістким та проблемним. На законне формування підприємницької діяльності витрачається великий обсяг часу, що значно заважає високому та швидкому розвитку підприємництва в країні за даних обставин. Щодо усунення цього недоліку потрібно значно скоротити процедуру адміністративної реєстрації та замінити необґрунтовані та неадекватні вимоги стосовно функціонування ринків та підприємства, встановленні санітарними, будівельними, ветеринарними, протипожними правилами та нормами. Для оптимального розвитку підприємств малого бізнесу необхідно встановити принцип одноразової сплати збору за розміщення об’єкту сфери послуг та торгівлі. Завдяки цьому підходу – буде ліквідовано затратна та часомістка процедура отримання дозволу на початку діяльності торгових об’єктів, підприємств.
3.Одним з найважливіших факторів – є податкова система України., від якої залежить ефективність підприємницької діяльності та стрімка динаміка розвитку малого бізнесу. Тому дуже великі недоліки оподаткування (найпомітніше – це виявляється в питаннях начислення на заробітну плату, що призводить до значної тонізації в малому підприємництві) дуже ускладнює підприємницьку діяльність. Вагоме уповільнення нарощування критичної маси підприємницького сектору та стрімке зниження темпів приросту суб’єктів малого бізнесу свідчить про неповне використання державою стимулюючої функції оподаткування. Це все пояснюється недосконалістю нормативних та теоретичних положень оподаткування сфери малого бізнесу, відсутністю сукупної науково-обґрунтованої концепції податкової політики в даному секторі економіки.
Якщо відбудуться структурні зрушення, стосовно ліквідації основних недоліків – це все призведе до значного удосконалення функціонування малих підприємств, збільшить ефективність народного господарства, значно зменшить рівень безробіття, та підвищить вагомий внесок малими підприємствами у внутрішній валовий продукт країни.
Саме, малі підприємства – є невід’ємною частиною ефективної ринкової економіки, тому потрібно створювати необхідні та належні умови для їх становлення, розвитку та процвітання в Україні.
Список використаної літератури:
1. Долгоруков Ю., Кутман О. Про розвиток малого підприємництва. // Економіка України. - 2005. - №12. - С. 11-18.
e-mail: keon@ukr.net |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter