Організація та функціонування чіткої системи податкового контролю – один з основних напрямів державної податкової політики. Тому підвищення дієвості та ефективності податкового контролю, посилення його профілактичної спрямованості залежить від діяльності його структурного підрозділу – податкового аудиту. Отже, важливою умовою функціонування податкової системи держави є ефективність податкового аудиту.
Термін «податковий аудит» широко застосовують на практиці, але в законодавстві України відсутнє визначення цього поняття, внаслідок чого податковий аудит, зазвичай, трактують як метод контролю, що здійснюється державними органами.
На думку В.А. Онищенка та А.О. Чугаєва податковий аудит (податкова перевірка) – це процесуальні дії контролюючих органів щодо контролю за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також дотримання законності операцій, пов'язаних з одержанням доходів і здійсненням розрахунків [1]. Податкова перевірка ж визначається як процесуальна дія податкової адміністрації щодо контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обрахунку, своєчасністю і повнотою сплати податків і зборів, що здійснюється шляхом співставлення фактичних даних, отриманих у результаті податкового контролю з даними податкових декларацій та інших звітних документів, що подаються платниками податків до податкових органів [2].
Як бачимо, в податковій практиці відбувається ототожнення понять податкової перевірки, яке існувало з часів появи термінів «податковий контроль» і «контроль» з новим терміном «податковий аудит».
Проте, незважаючи на значні напрацювання фахівців у дослідженні проведення податкового аудиту як складової податкового контролю, проблема його ефективного здійснення потребує подальшого вивчення і теоретичного осмислення.
На жаль, штучно створена Аудиторською палатою України суперечність, коли під аудитом розуміється виключно вид підприємницької діяльності (а не форма податкового контролю), перешкоджає співпраці державних і недержавних аудиторів. Діяльність недержавних аудиторських організацій жодним чином не розв’язує завдань податкового контролю адже немає механізму взаємодії аудиторських організацій із органами державного податкового контролю щодо попередження і припинення порушень податкового законодавства. Крім того, аудиторські організації, посилаючись при здійсненні податкового аудиту на регуляторні акти Аудиторської палати України, як правило, проводять лише документальні перевірки платників податків та відмовляються від застосування методів фактичного контролю, чим обмежують розвиток податкового аудиту, закладають основи для корупції й фальсифікації його результатів.
Неузгодженість державного і недержавного податкового аудиту аж ніяк не сприяє розвиткові цього виду перевірок, а тільки породжує безліч проблем [3]:
- відсутність єдиних для всіх суб’єктів податкового аудиту професійних термінів, їх глосарія;
- утворюється великий розрив між внутрішнім аудитом українських підприємств і зовнішнім (незалежним);
- перевірки, що здійснюються органами державної податкової служби, дедалі частіше мають фіскальний характер.
Варто зауважити, що недержавний аудит має істотні переваги перед іншими формами контролю:
- значна економія державних коштів;
- надходження до бюджету додаткових коштів за рахунок сплати аудиторськими фірмами податків;
- незалежність, конкурентна боротьба, професіоналізм аудиторів, що сприяє підвищенню якості перевірок;
- можливість вибору аудитора замовником тощо.
Одним із варіантів інтеграції недержавного аудиту у сферу податкового контролю є зобов’язання на законодавчому рівні окремих організацій проводити зовнішній податковий аудит, надавати відповідні висновки до податкових органів та виконувати всі рекомендації з виправлення порушень податкового законодавства, виявлених при проведенні податкового аудиту. В цьому випадку податковий аудит повинен здійснюватись аудиторськими фірмами (аудиторами), що акредитовані в Міністерстві фінансів чи Державній податковій адміністрації України як уповноважені агенти або консультанти.
За описаного варіанта реформування системи податкового аудиту відповідні організації (аудитори) здійснюватимуть перевірку економічних суб’єктів на предмет дотримання ними податкового законодавства, а податкові органи – весь податковий контроль (із допомогою камеральних податкових перевірок) та наступний податковий контроль, що проводитиметься у виключних випадках і в порядку нагляду за діяльністю аудиторських фірм (аудиторів)[3].
Підсумовуючи викладене, варто зазначити, що розвиток вітчизняного податкового аудиту повинен базуватися на переосмисленні теоретичних засад та практичної організації здійснення аудиторських перевірок відповідно до сучасних вимог. Наукове і прикладне обґрунтування напрямів удосконалення системи податкового аудиту належить до тих проблем реформування національної економіки України, що потребують невідкладного розв’язання.
Список використаної літератури:
1. Податковий аудит: Навчальний посібник / За заг. ред. В.А. Онищенка, А.О. Чугаєва. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 398 с.
2. Налоговый контроль: налоговые проверки и производство по фактам налоговых правонарушений: Учебно-практическое пособие / Под ред. Ю.Ф. Кваши. – М.: Юристь, 2001. – 540 с.
3. Глущенко В.В., Риженко І.Є. Вектори розвитку податкового аудиту в Україні// Фінанси України. -2010. - №1.
e-mail: ira93agafonova@gmail.com |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter