Банківська діяльність – це особливий вид підприємницької діяльності, пов'язаний з рухом позичкових капіталів, їх мобілізацією та розподілом [1]. В ринковому господарстві банки виконують наступні важливі функції: • посередництво в наданні кредиту між грошовими та функціонуючими капіталістами; • посередництво у платежах; • мобілізація грошових доходів та збережень й перетворення їх у капітал; • створення кредитних знарядь обігу. Виконуючи перераховані функції, банки сприяють розширеному відтворенню шляхом: • надання позичок в розпорядження підприємців, використовуючи їх для розширення підприємств; • скорочення невиробничих витрат обігу завдяки концентрації касових операцій, розвитку безготівкових розрахунків і заміни металевих грошей кредитними знаряддями звернення; • мобілізація грошових збережень і частини особисто споживаних доходів і перетворення їх у додатковий капітал [2]. На сьогодні сталий розвиток банківської системи України стримується значними територіальними диспропорціями щодо забезпечення банківськими послугами окремих регіонів в тому числі Вінницького регіону. Причому за цим показником Україна відстає від багатьох інших держав. Так, у країнах ЄС на 100 тис. осіб припадає 40—50 кредитних установ, Центральної та Східної Євро¬пи — 7, в Україні 3.2 (в столично¬му регіоні — 5.7., на решті території України, без урахування столичного регіону, — 3.0) [3]. Рівень розвитку регіональних банківських систем значною мірою залежить від соціально-економічного розвитку регіонів, чисельності насе¬лення, розвитку ринкової і транспорт¬ної інфраструктури, мережі зв'язку тощо. У сучасних умовах банківська систе¬ма відіграє стратегічну роль у соціально-економічному розвитку Вінницького регіону та економіки України в цілому. Банки істотно підтримують вітчизняну економіку. В основному це виявляється у фінансуванні інвестиційного процесу на підприємствах, наданні коштів для задоволення споживчих потреб населення, розрахункових послуг тощо.
Аналіз даної таблиці показує, що кількість філій банківських установ Вінницького регіону протягом 2007-2009 років неістотно зменшилась та основним напрямком їх діяльності є операції з кредитами. Також спостерігається підвищення кількості безбалансових відділень у регіоні. Особливу увагу потрібно звернути на регіони, спеціалізацією яких є сільське господарство, переробна промисловість. Саме до таких можна частково віднести Вінницький регіон. Порівняно з іншими регіонами України ці регіони мають низькі показники щодо кредитування (насамперед довго¬строкового кредитування), що призводить до диспропорцій у розвитку банківської системи Вінницького регіону та економіки України в цілому, також призводить до так званого «вимивання коштів» з регіонів із низьким рівнем розвитку фінансової інфраструктури і низькою інвестиційною привабливістю в більш розви¬нуті та інвестиційно-привабливіші регіони. Необхідно розробити нові шляхи стабілізації руху фінансових ресурсів у регіоні. Один із них — підвищення ролі регіонального банку у фінансовому секторі економіки регіону та інших регіонів нашої держави. Кроком до цього має стати підтримка діяльності в Україні регіональних банків місцевими та центральними органами влади, а також створення в Україні спеціалізованих регіональних банків [5].
Список використаної літератури: 1. Гроші та кредит: Підручник.— 3-тє вид., перероб. і доп./ За заг. Ред.. М.І. Славука.– К: КНЕУ, 2002.– 598с. 2. Патрикац П.І. Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України // Вісник НБУ. – 2003. - № 1. – С.46-49. 3. Грудзевич У.Я. Особливості розміщення та діяльності банків у регіонах України //Регіональна економіка. – 2003. - № 3. – С.127. 4. Головне управління статистики у Вінницькій області. «Статистичний щорічник Вінниччини», 2009. – 638с. 5. Шлапак О., Пушкарьов В., Корчева Г. Основні тенденції і проблеми діяльності банків України //Вісник НБУ. – 2003. - № 6. – С.2-5.
e-mail: miroslavapasko@mail.ru |