Глобалізація — всеохоплюючий і фундаментальний процес нашого часу — не може не супроводжуватися істотними змінами у сфері державних фінансів, хоча на сьогодні ці зміни перебувають на початковій стадії. Транснаціональні податки ще не відображено в законодавстві, не закріплено в суспільній свідомості, але в умах наукової й політичної еліти вони вже існують. Світ стоїть на порозі серйозних змін у системі міжнародних фінансових відносин.
Сьогодні в Україні податок на додану вартість виконує яскраво виражену фіскальну функцію і є основним джерелом надходжень у бюджет. Починаючи з 2003 p., його частка у податкових надходженнях бюджету зросла з 23,2% до 36,8 % у 2007 р., у 2009 р. - до 40,1% .
Найважливіша перевага податку на додану вартість — потенційно висока фіскальна ефективність — зумовлена тим, що він має широку базу оподаткування, яка включає більшість груп товарів і послуг, тобто зміни в асортименті споживання суттєво не впливають на надходження податку до бюджету. Крім того, оподаткування споживання є надійнішим, оскільки людина завжди має потребу в певних товарах чи послугах і зупинити цей процес неможливо. Водночас оподаткування доходів чи прибутку в умовах економічної кризи не може бути надійним джерелом наповнення бюджету. Той факт, що оподаткуванню підлягає переважно дохід, який спрямовується на споживання, а інша частина значною мірою використовується на накопичення, опосередковано стимулює процес інвестування. ПДВ має й адміністративні переваги, адже ухилення від його сплати ускладнене механізмом взаємного контролю платників податку. А поетапне справляння забезпечує рівномірний розподіл податкового тягаря між усіма суб'єктами підприємництва. У зв'язку з ефективністю та зручністю справляння ПДВ широко застосовується в країнах з ринковою економікою та є обов'язковим у країнах ЄС. Вважаємо за доцільне виокремити наступні напрями реформування податку на додану вартість в Україні, що сприятимуть його адаптації до єдиних вимог ЄС, які будуть закладені у майбутньому Податковому кодексі: по-перше створення сприятливих умов для формування інституту оподаткування, по-друге удосконалення законодавства в частині справляння податку на додану вартість, по-третє, відшкодування з бюджету ПДВ протягом бюджетного року допускається для платників податку, що здійснюють систематичні поставки товарів на експорт, проводять діяльність у сферах, пов'язаних із сезонними закупками товарів, витрати на які не покриваються надходженнями від їх продажу у звітних періодах, мають значні інвестиційні витрати, при здійсненні інших господарських операцій, які призвели у звітному періоді до від'ємного значення, ПДВ відшкодовується з бюджету, якщо впродовж наступних шести місячних звітних періодів ці суми не погашені податковими зобов'язаннями, тощо, по-четверте, забезпечення демократизації податкової служби України, що включає в себе надання платникам податків послуг вищої якості через допомогу в роз'ясненні та виконанні податкових зобов'язань, а також належне і справедливе відносно до всіх платників застосування податкових законів [2]. Підсумовуючи викладене, можна стверджувати: реалії сьогодення переконливо засвідчують, що невід’ємною складовою процесу вдосконалення податкового законодавства України є його адаптація до законодавства Європейського співтовариства.
Список використаної літератури:
1. Паянок Т. Реформування ПДВ в умовах економічної кризи // Економіст, 2009 р. – №1 – С. 49-51
2. Ярова Н. В. Вплив ПДВ на фінансово-господарську діяльність підприємств // Актуальні проблеми економіки, 2009 р. – №5 – С. 230-231.
e-mail: sidorenko007@ukr.net |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter