Впродовж останніх років в Україні актуалізується застосування різноманітних митних інструментів, за допомогою яких забезпечується захист національних інтересів держави. Основними серед них є митні платежі – одні із найважливіших важелів регулювання зовнішньоекономічних зв’язків та головне джерело наповнення доходної частини Державного бюджету України. Під митними платежами, як основою системи митного оподаткування, розуміють ті види податків та зборів, які нараховуються в установленому порядку при переміщенні через митний кордон країни товарів та інших предметів під контролем митних служб. Дана дефініція дозволяє не тільки чітко визначити об'єкти оподаткування, але й суб'єкти системи митного оподаткування, до яких належать, крім держави та митних органів, безпосередні платники податків та зборів, тобто юридичні та фізичні особи, які здійснюють зовнішньоторговельну діяльність. Все це обумовлює актуальність значення митних платежів в сучасних умовах здійснення зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД). Сучасна наука й практика доводять, що справляння митних платежів залежить від ефективності процесу їх адміністрування, загальні принципи якого закладені у чинному законодавстві України та в основному відповідають тим, що діють у багатьох країнах. В практичній діяльності контролюючі органи накопичили значний досвід у сфері адміністрування податків [1,с.147]. Належне місце в дослідженні процесу адміністрування митних платежів займають наукові праці провідних вчених і практиків, зокрема, І.Бережнюка, А.Войцещука, О.Гребельника, П.Гончарова, Ю.Іванова, М.Каленського, П.Пашка, Т.Проценка та інших [2, с.22]. Метою даної роботи є вивчити та дослідити сутність адміністрування митних платежів та виявити проблемні аспекти даного процесу. Основним змістом адміністрування митних платежів є реалізація положень податкової системи: забезпечення мобілізації митних платежів і вирішення організаційних питань підвищення ефективності діяльності митних органів. В загальному вигляді адміністрування митних платежів передбачає визначення повноважень органів влади різних ланок в регулюванні відносин у митній сфері, прав і обов’язків суб’єктів ЗЕД та повноважень митних органів, організацію митного контролю та митного оформлення товарів, а також процедури оскарження рішення митних органів. Одним із основних етапів процесу адміністрування митних платежів є правильне визначення митної вартості, яка слугує базою обчислення митних платежів (митні збори, мито, податок на додану вартість) на момент переміщення товарів через митний кордон України [1,с.148]. Введення чітких норм і правил визначення митної вартості товарів дозволить організувати ефективну систему контролю за їхнім дотриманням, що завдяки правильному визначенню бази оподаткування товарів забезпечить повноту надходжень митних платежів до бюджету. Слід звернути увагу, що її недооцінка призводить до ухилення від сплати податків суб’єктами ЗЕД. Поряд із заниженням митної вартості товарів, в Україні на стан надходження митних платежів впливає правильність визначення країни походження, та ідентифікація коду при переміщенні товарів і інших предметів через митний кордон [1,с.149]. Як основний документ, що підтверджує дані про країну походження, використовується сертифікат про походження товару, а належність товару до тієї чи іншої країни суттєво впливає на рівень його обкладання митними платежами. Недостовірна класифікація або підробка сертифікатів про країну походження товарів – основні фактори заниження розміру ввізного мита, що призводить до зменшення нарахування податку на додану вартість. Вищезазначене свідчить про те, що пріоритетними напрямами подальшого вдосконалення процесу адміністрування митних платежів залишається розробка системи контролю оцінки митної вартості товарів, їх правильної класифікації та визначення країни походження товарів. Також важливе значення має правильна класифікація товарів під час митного оформлення, що призводить до повного нарахування митних платежів та убезпечує від неприємностей, що виникають при виявленні недостовірного декларування товарів і пов’язаних із складанням протоколу про порушення митних правил, стягненням суми недоплачених платежів й штрафу. У процесі своєї діяльності митні органи повинні намагатися чітко контролювати факти ухилення від сплати митних платежів. Так, органи Державної митної служби України, застосовуючи конкретні заходи, сприятимуть усуненню фактів заниження митної вартості за допомогою розробленої методики її визначення на базі єдиних підходів з урахуванням індивідуальних характеристик товарів та формування цінових показників стосовно товарів, які потрапляють у групи ризику. Послідовне виконання дій із коригування митної вартості та контролю кодування товарів зумовлять значне зростання додаткових надходжень. Не менш важливим питанням є необхідність закріплення процедурних правил справляння митних платежів в митному законодавстві. Єдині правила справляння платежів допоможуть також в розвитку та уніфікації інших інститутів митного права, зокрема це митний контроль, митне оформлення, що в кінцевому результаті призведе до збільшення надходжень до бюджету. Отже, розглянувши основні аспекти процесу адміністрування митних платежів, можна зробити висновок, що вирішення проблемних моментів даного процесу можливе за ефективної організації контролю визначення коду товарів і заявленої митної вартості. Необхідність проведення такого контролю повинна ґрунтуватись на таких основних підходах: контроль за товарами під час митного оформлення; перевірка правильності заявлених даних митним органом на підставі додаткової документації; подальший контроль через проведення експертного дослідження товарів.
Список використаної літератури: 1. Годованець О. Проблемні аспекти адміністрування митних платежів і напрями їх усунення // Світ фінансів. – 2008. – №4(17). – С.147-153. 2. Мостовий А. Порядок справляння митних платежів // Митна справа. – 2010. – №2(68). – С.22-26.
e-mail: iryna.peleshak@gmail.com |