Провідна роль у створенні умов для сталого розвитку регіонів належить фінансовому механізму, важливою складовою якого є бюджетне регулювання. Бюджетне регулювання відображає процеси політичного та національного значення, що вирішують загальнодержавні завдання стосовно забезпечення економічного зростання, розвитку продуктивних сил, піднесення рівня добробуту населення, усунення розбіжностей у рівнях розвитку певних територій, фінансового самоврядування, вирішення національних проблем тощо.
На сьогодні в регіонах України загострилася проблема фінансового забезпечення, набуваючи загальнодержавної ваги. Із посиленням процесів фінансової децентралізації надзвичайно гостро постало питання проведення такої бюджетної політики, яка б забезпечила послідовне й ефективне розв’язання питань економічного розвитку територій, фінансового забезпечення їх доходної бази, від якої залежать реальні можливості місцевих органів самоврядування.
Вагомий внесок у дослідження проблем бюджету, системи бюджетного регулювання та бюджетної політики зробили такі вітчизняні дослідники, як: О. Василик, Т. Єфименко, І. Луніна, І. Лютий, К. Павлюк, Г. П’ятаченко, С. Слухай, І. Чугунов. Серед західних вчених та науковців, які займалися проблематикою бюджетного регулювання, слід виділити Дж. Б’юкенена, А. Вагнера, Дж. Кейнса, А. Лаффера, Л. Штейна, Р. Штурма та інших.
Актуальність проблем бюджетного регулювання економіки регіонів зумовлена, насамперед, наявністю глибоких територіальних диспропорцій, неефективним перерозподілом бюджетних ресурсів, неузгодженістю інтересів держави та її територіальних одиниць.
Система бюджетного регулювання містить наступні структурні елементи: податкове регулювання, дохідна та видаткова частина бюджету, дефіцит (профіцит) бюджету, державний борг, регулювання міжбюджетних відносин, економіко-політична ситуація в країні [1, с.28]. Ключовими завданнями здійснення бюджетного регулювання є формування та реалізація збалансованої політики у сфері державних фінансів, яка б враховувала специфіку організації і структури бюджетної і податкової системи країни, створення умов зацікавле¬ності органів місцевого самоврядування у повній мобілізації доходів на своїх території, забезпечення самостійності у використанні додатково одержаних коштів в процесі виконання місцевих бюджетів, тощо.
Аналізуючи дохідну частину державно бюджету України за період 2000-2009 років, слід відзначити, що найбільшим джерелом доходів були податкові надходження. Питома вага податкових надходжень у загальному обсязі доходів державного бюджету коливалась від 56,0% у 2000 році до 73,1% у 2005 році. Проте, економічна криза, яка розпочалась в Україні з ІІІ кварталу 2008 року дещо змінила структуру надходжень до державного бюджету. Так, ще у 2008 році питома вага податкових надходжень становила 72,5%, а вже у 2009 році – 66,1%. Частка державних цільових фондів у загальному обсязі надходжень до державного бюджету мала чітку тенденцію до зменшення – якщо у 2000 році вона становила 12,7%, то у 2009 році – 0,3%. Якщо у 2008 році дохідна частина державного бюджету становила 231,7 млрд. грн., і з них податкові надходження складали 167,9 млрд.грн., неподаткові надходження – 52,8 млрд.грн. У свою чер¬гу доходна частина державного бюджету 2009 року зменшилась і порівнянні із 2008 роком на 6,4 млрд.грн., оскільки доходна частина склала 225,3 млрд.грн., з них податкові надходження – 148,9 млрд.грн., а неподаткові – 66,3 млрд.грн..
ВВП України зменшився у І кварталі 2009 року на 20,3 %, у ІІ – на 17,8%, у ІІІ – на 15,9% , у ІV – на 7,0% у порівнянні з аналогічними періодами 2008 року. Отже, ми бачимо, що темп падіння рівня податкових надходжень до державного бюджету України у 2009 році був меншим, ніж темп падіння ВВП. Це дозволяє зробити висновок про збільшення питомої ваги податкових надходжень по відношенню до ВВП у період кризових трансформацій.
Варто зазначити, що в Україні зменшення податків під час економічної кризи відбувалось доволі опосередковано. Причинами цього є значне падіння обсягів промислової продукції та ВВП країни, відсутність реальних джерел фінансування дефіциту бюджету, відсутність стабілізаційного фонду. Тому країна не змогла в повній мірі використати податкове регулювання як ефективних засіб антикризової політики.
Оскільки система бюджетного регулювання передбачає досягнення стану збалансованості державних фінансів, то ми цілком згідні із запропонованими рекомендації, що дозволять забезпечити збалансування бюджету на циклічній основі, а саме [2, с. 368]:
– розробити та запровадити концепцію стратегії середньострокових видатків бюджету;
– концепція стратегії середньострокових видатків бюджету має бути запроваджена паралельно із веденням планування бюджету на трьохрічній основі, що підвищить ефективність використання бюджетних коштів;
– необхідно спрямувати кошти, за рахунок яких покривається бюджетний дефіцит, на інвестиційно-інноваційні проекти та програми, стимулювання ділової активності та підтримку реального сектору економіки;
– країна має проводити виважену бюджетну та боргову політику, адже із зростанням рівня державного боргу збільшуються виплати із бюджету по обслуговуванню цього боргу та в подальшому залишається дефіцит бюджету.
Таким чином, треба наголосити, що головною проблемою подальшого становлення системи бюджетного регулювання в Україні є її нерозвиненість і невідповідність швидким змінам, що відбуваються в економічній системі. Підвищення ефективності системи бюджетного регулювання управління та використання бюджетних коштів повинно здійснюватись у напрямах удосконалення якості прогнозування дохідної спроможності територій та формування і оцінки стимулі місцевих бюджетів щодо мобілізації доходів та економії видатків. Представлені пропозиції дозволять підвищити ефективність управління бюджетними ресурсами та покращити якість прогнозування їх доходного потенціалу.
Список використаної літератури:
1. Чугунов І.Я. Бюджетний механізм регулювання економічного розвитку. - К: НІОС. – 2003. – 487 с.
2. Пасічник М.Д. Система бюджетного регулювання економіки України в умовах економічної кризи // Теоретичні та прикладні питання економіки. – 2009. – № 21. – с. 361- 368.
e-mail: orisya_@ukr.net |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter