Зарубіжний досвід показує, що аудит є обов’язковим атрибутом ринкової економіки будь-якої країни. Розвиткові аудиту сприяло розмежування функцій та інтересів підприємців (менеджерів, адміністрації, управлінців), коли власник для керівництва своїми підприємствами почав наймати спеціальний апарат управління. Для попередження недоліків, зловживань, приховування витрат і доходів, неправильного розподілу прибутків, навмисного присвоєння їх найманими керуючими власники змушені вдаватись до перевірки фінансової звітності незалежним аудитором [4].
Розвиток аудиту в Україні розпочався із прийняттям Закону "Про аудиторську діяльність", і, відповідно до нього, аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству й установленим нормативам [1].
В Україні аудит потребує широкої реклами, насамперед, серед потенційних замовників, з одного боку, та серед громадськості з іншого. Аудиторська спільно та має постійно роз’яснювати, що аудит – це не тільки підтвердження звітності, це і контрольно-правове супроводження діяльності, консультування з питань правового та договірного забезпечення, розробка системи внутрішнього аудиту, бізнес-планування, науково-методичні розробки з питань економіки, управління, права, робота з персоналом, тощо[3].
Суттєвими проблемами сучасного професійного аудиту є розробка та впровадження економічного механізму регулювання аудиту, що включає в себе великі штрафні санкції за неякісні аудиторські перевірки, страхування аудиторської відповідальності, розвиток цивілізованої конкуренції на ринку аудиторських послуг. На сьогоднішній день відсутні достатній законодавчий фундамент і досвід судового розгляду позовів щодо аудиторів, немає методики оцінки розмірів збитку користувачів від неякісного аудиту, суди не завжди оперативно вирішують справи і впроваджують їх в життя, страхові фірми не здатні і не підготовлені до масового страхування аудиторської відповідальності. У відповідності з цим, основним аспектом підвищення якості аудиту залишається професійний контроль за якістю аудиторських перевірок [5].
Певний досвід проведення аудиту в Україні накопичено. Це стосується, насамперед, підприємств, що приватизуються, а також корпоратизації, експертної оцінки майна суб'єктів підприємницької діяльності, перевірок фінансового стану суб’єктів господарювання, що переходять на емісію цінних паперів або беруть банківські кредити тощо. Разом з тим, до проблемних питань аудиту слід віднести недостатню кількість розробок з аудиторського контролю, брак досвіду аудиторської діяльності, недостатню кількість кваліфікованих аудитор¬ських кадрів, відсутність типових форм документів з аудиту, відсутність методичних рекомендацій з питань комп’ютеризації аудиту тощо [4].
Для кращого розуміння причин цих проблем об’єктивним є визначення кола факторів, які на них мають вплив. До основних чинників, які гальмують розвиток аудиторської діяльності в Україні, можна віднести:
– ціновий чинник. На сьогодні хоч аудитори і скаржаться на падіння вартості аудиторських послуг в Україні , офіційна статистика Аудиторської палати України свідчить про зворотне;
– якість аудиторських послуг. Основними причинами скарг є ігнорування аудиторами вимог ДКЦПФРУ до аудиторського висновку, вимог Національних нормативі аудиту, втрата принципу незалежності та підміна аудита ревізією;
– методика перевірок. Більшість аудиторів змушені виконувати перевірки, які практично нічим не відрізняються від звичайної документальної ревізії. Доволі рідко здійснюється розрахунок суттєвості відхилень та практично не застосовується вибірка, а аудиторський ризик якщо і розраховується, то формально.
На сьогодні аудиторські фірми України можуть надавати достатньо широкий спектр послуг. Тому окреслення кола безпосередньо аудиторських послуг – це одна з найважливіших сучасних проблем теорії аудиту.
Отже, виникає необхідність розробки на основі МСА національних стандартів аудиту із широким використанням передового зарубіжного досвіду, з урахуванням діючої практики аудиту в Україні [5].
Основними потенційними сферами дослідження та удосконалення ринку аудиторських послуг в Україні можуть стати[5]:
1. Розробка нових методик аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств у розрізі галузей їх діяльності, використовуючи узагальнений практичний досвід роботи міжнародних і вітчизняних аудиторських фірм.
2. Приведення у відповідність нової бухгалтерської та аудиторської термінології відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
3. Внесення відповідних змін, доповнень та уточнень до структури системи освіти аудиторів через створення єдиних вимог базової вищої освіти.
4. Сприяння науковим дослідженням у галузі аудиту, написання дисертацій та видання монографій, активізація роботи щодо виконання Меморандуму АПУ «Про підтримку та розвиток наукових досліджень в галузі обліку, аудиту (контролю) та економічного аналізу».
Щодо напрямів удосконалення ринку аудиторських послуг в Україні, то до таких належать: розробити механізм практичного застосування МСА в Україні, створити до них коментарі у повному обсязі; внести необхідні зміни і доповнення до Закону України «Про аудиторську діяльність» з метою приведення його у відповідність до інших законодавчих актів України, що прямо чи опосередковано впливають на регулювання аудиторської діяльності [2].
У сфері надання послуг клієнтам найбільш важливою тенденцією є зростаючий попит на аудиторські послуги у зв’язку з запланованими операціями на ринках капіталу (операції з публічного або приватного розміщення боргових інструментів чи акціонерного капіталу). Незважаючи на волатильність світових фінансових ринків та проблему глобальної рецесії, українські компанії розуміють, що підготовка до виходу на ринки капіталу може зайняти декілька років, і багато з них розпочинають цей процес вже зараз.
Список використаної літератури:
1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. № 3125-XII, в редакції від 14.09.2006 р. № 140-V.
2. Максименко Н.Г. Проблеми розвитку аудиторської діяльності в Україні // Аграрний вісник Причорномор’я, Економічні науки. – 2009. – № 49.
3. Пилипенко И., Шевчук В. Національна система аудиту: проблеми становлення і розвитку // Бухгалтерський облік та аудит. – 2007. – №3 . – С.5-12.
4. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002. – 133 с.
5. Усач Б.Ф. Проблеми розвитку аудиту в Україні / Б.Ф. Усач // Регіональна економіка. – 2007. – №4. – С.217-222.
e-mail: ivannakunashchuk@mail.ru |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter