Для дослідження розвитку договірно-правової бази двостороннього зовнішньоекономічного співробітництва України із країнами Латинської Америки і Карибського басейну, як і для країн Азії та Африки [1, 2], була побудована матриця: країни-типи зовнішньоекономічних договорів[4, 5]. На кінець 2010 року Україна має дев’ять типів зовнішньоекономічних договорів із чотирнадцятьма країнами розглянутого регіону. Таким чином, ми маємо матрицю розмірності 14 на 9. Порівняно із країнами Азії й Африки[3], договірно-правова база двостороннього зовнішньоекономічного співробітництва України із країнами Латинської Америки й Карибського басейну розвинена найменше, що пов'язано з більшою відстанню цього регіону від України.
Згідно нашого дослідження, матриця є сильно розрідженою, що говорить про не достатній ступінь розвиненості договірно-правової бази двостороннього зовнішньоекономічного співробітництва. Україна також не має повних наборів базових зовнішньоекономічних договорів з жодною із розглянутих країн. Ядро розглянутої матриці - це п’ять зовнішньоекономічних правових документів (конвенція про уникнення подвійного оподаткування, угода про сприяння та захист інвестицій, угода про торговельно-економічне співробітництво, угода про науково-технічне співробітництво, меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) тіньових доходів), які в найбільший мірі впливають на збільшення зовнішньоторговельного обігу України з країнами регіону. Отже необхідно розвивати договірно-правову базу України з країнами регіону Латинської Америки і Карибського басейну. Кількість країн регіону з якими Україна має зовнішньоторговельний обіг дорівнює чотирнадцяти, кількість типів зовнішньоекономічних правових документів дорівнює п’яти, отже ми маємо кореневу матрицю розмірністю 14 на 5. У цьому ядрі відсутній раніше використовуваний нами, п'ятий тип базових зовнішньоекономічних договорів - договір про взаємну допомогу в митних справах, щодо країн Азії і Африки. Для країн Латинської Америки й Карибського басейну цей договір відсутній, тому ми замінили його на меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) тіньових доходів який укладається більш частіше з цим регіоном світу.
Для розрахунку ступеня повноти матриці (Тij), або матриці (δij) пропонується ввести відповідний коефіцієнт (форм. 1).
Надалі використовуючи формулу 1, визначимо кількість ненульових елементів у вибраних нами п’яти базових угодах який дорівнює N = 24, кількість нульових елементів дорівнює n • m = 14 ∙ 5 = 70.
Коефіцієнт повноти кореневої матриці розвитку нормативно-правової бази двостороннього зовнішньоекономічного співробітництва України з країнами Латинської Америки і Карибського басейну дорівнює: kп = 24/70 = 0,343, або 34,3%, що говорить про те, що Україна має низький ступінь розвиненості ядра договірно-правової бази двостороннього зовнішньоекономічного співробітництва із цими країнами, що підтверджує раніше зроблений висновок[3], про слабкий розвиток договірно-правової бази двостороннього зовнішньоекономічного співробітництва.
Якщо цей коефіцієнт поширити на всю матрицю, то він буде трохи меншим:
На відміну від країн Азії й Африки договірно-правова база двостороннього зовнішньоекономічного співробітництва України із країнами Латинської Америки і Карибського басейну почала розвиватися роком пізніше (1993 р.). Розглянемо надалі інтервал часу з 1993-2012 рр. включно, який ми розбиваємо на п’ять чотирирічних інтервалів.
Надалі розрахуємо коефіцієнт kп для кореневої матриці на кінцеві моменти часу цих інтервалів: 1996, 2000, 2004 і 2008 рр. Тоді будемо мати:
Таким чином, підтверджується гіпотеза чотирирічних циклів розвитку договірно-правової бази двостороннього зовнішньоекономічного співробітництва України: 1993 1996 рр. 6 договорів; 1997 2000 рр. - 4 договори; 2001 2004 рр. -10 договорів; 2005 2008 рр. - 4 договори, що показано на рис. 1. В наступні чотири роки (2009 2012 рр.) ми сподіваємося будемо спостерігати підвищувальну фазу циклу з активності у підготовці і укладанні базових зовнішньоекономічних договорів України з розглянутими країнами, і зможемо спрогнозувати збільшення зовнішньоторговельного обігу України у майбутньому, хоча ми вже наглядаємо відсутність розвитку договірно-правової бази у останні два роки [7].
Україна посилено розвиває договірно-правову базу двостороннього зовнішньоекономічного співробітництва із Бразилією, Кубою й Аргентиною, і найбільше активно укладаються угоди в області торговельно-економічного співробітництва. Надалі оцінимо вплив базових зовнішньоекономічних угод на взаємну торгівлю України із країнами Латинської Америки й Карибського басейну за останні 8 років, згідно з даними Міжнародного торгового центра при СОТ [8].
Виразний ефект впливу укладання двосторонніх зовнішньоекономічних угод ми спостерігаємо для Бразилії і Мексики, як найбільш потужних зовнішньоекономічних партнерів України.
Це пов’язано почасти з більше тісним співробітництвом України й Бразилії в аерокосмічній сфері, і використанням станції запуску космічних ракетоносіїв Алкантара. Співробітництво з Мексикою найбільш тісно відбувається в галузі турбобудування і будівництва ГЕС [6].
Такий же ефект спостерігається й для менш значних партнерів України Гайани, Гватемали і Панами. Укладання двох базових договорів з Перу (2004, 2005 рр.) не призвів до стабільного росту зовнішньоторговельного обігу.
Відповідно до проведеного аналізу була виявлена певна закономірність яка показує, що зміна щорічного приросту зовнішньоторговельного обігу України із країнами Латинської Америки і Карибського басейну після підписання базових зовнішньоекономічних угод позначається відразу ж або через рік два. Отже, ми приходимо до тих самих висновків, які були отримані нами при такому ж аналізі для країн Азії та Африки, що існує циклічність розвитку договірно-правової бази України і росту зовнішньоторговельного обігу України з країнами цього регіону світу.
Список використаної літератури
1. Російсько-українське порубіжжя: стан та перспективи співробітництва. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 28 березня 2009 року. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. – стр.179-182.
2. Мыца Е.В., Тюпа Д.И. История развития договорно-правовой базы внешнеэкономического сотрудничества Украины со странами Африки (1991-2005гг.) // Бизнес Информ. –Х., 2006.-№3 -С. 70-75.
3. Тюпа Д.И. Матрично-аналитический инструментарий для изучения развития договорно-правовой базы двухстороннего внешнеэкономического сотрудничества на примере Украины и стран Африки // Бизнес Информ. –Х., 2006.-№1/2 -С. 71-74.
4. Тюпа Д.И. Матрично-аналитический инструментарий для изучения развития договорено-правовой базы двухстороннего внешнеэкономического сотрудничества (На примере Украины и стран Латинской Америки и Карибского бассейна) // Бизнес Информ. –Х., 2005. -№7/8. –С.24-30.
5. Мыца Е.В., Тюпа Д.И. История развития договорно-правовой базы внешнеэкономического сотрудничества СССР и УССР со странами Латинской Америки и Карибского бассейна (1991-2004 гг.) // Бизнес Информ. – Х., 2005. – №5/6 – стр. 30-37.
6. Тюпа Д.И. Тендерно-строительно-инвестиционная активность Украины за рубежом // Бизнес Информ. –Х., 2008.-№7-С.7-16.
7. Офіційний Веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/. 10.10.2009р. Загол. з екрану.
8. Міжнародний торговий центр ВТО [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.trademap.org. 18.12.2008г. Загол. з екрану.
e-mail: 191005@mail.ru |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter