Проблема адаптації законодавства будь-якої держави передбачає реформування правової системи та її поступове приведення до загальноприйнятих юридичних норм. При цьому інтеграційний процес зумовлює впровадження міжнародних стандартів в усіх галузях, у тому числі у сфері незалежної форми контролю – аудиті, його аналітичній та управлінській сферах.
Для розбудови ефективної вітчизняної системи аудиту необхідно розробити заходи з гармонізації нормативно-правового забезпечення із міжнародними та європейськими стандартами [3].
Значна експансія породила нові проблеми в аудиті прозорості власників і розміру регулятивного капіталу банків. У практичній діяльності при проведені аудиту іноземних банків відсутня інформація про потенційних інвесторів, яка завуальовує фінансові операції щодо надання кредиту інсайдерам банку на безповоротній основі. Доречним кроком на шляху до зближення корпоративного нагляду і аудиту в масштабі цілого світу є прийняття Європейським парламентом та Радою Європейського Союзу Директиви про обов’язковий аудит річної та консолідованої звітності, яка визначає[2]:
- по-перше, функціональні обов’язки аудиторської комісії;
- по-друге, стосунки керівництва банку з аудитором.
Необхідність правового регулювання аудиту банків, як однієї з форм фінансово-господарського контролюю, зумовлена зростанням кількості проблемних банків і пов’язана не лише із загальною макроекономічною нестабільністю, а й дією негативних чинників, які виникають внаслідок ризикованої кредитної політики, відсутності стратегічного планування, некваліфікованого управління, недостатності внутрішнього контролю в банках.
Особливу увагу треба приділити функціональній ролі аудиту в системі управління фінансовими ресурсами банків. Це передбачено ст.146 Цивільного кодексу України, де зазначається, що для здійснення контролю за фінансовою діяльністю може призначатися аудиторська перевірка. Зобов’язальне право аудиту банків регламентується ст.162 Цивільного кодексу України та ст.90 Господарського кодексу України, у яких передбачено обов’язковість його проведення перед публічним поданням річної фінансової звітності [1].
Перед банками постає важливе проблемне завдання, яке полягає у підвищенні їхньої фінансово-господарської діяльності, конкурентоспроможності банківських інструментів та послуг на основі інноваційних досягнень науково-технічного прогресу, оптимізації існуючих форм господарювання і системи менеджменту.
Доцільно зазначити, що функціонально-правова роль аудиту в системі управління грошовими коштами банків є надзвичайно важливою та необхідною, оскільки забезпечує ефективну фінансово-господарську діяльність банків і виводить їх на конкурентоспроможний прибутковий рівень [3].
Список використаної літератури:
1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 436- IV
2. Директива Європейського Парламенту та Ради Європи 2006/ 43/ЄС від 17.05.2006 про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності.
3. Кот О.С. Економіко-правове регулювання аудиту грошового обігу банків. – 2009. – № 12( 102). – С.182-187.
e-mail: vova77716@gmail.com |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter