За своїм функціональним призначенням стратегічні карти є інструментом стратегічного управління підприємством. Вони забезпечують візуалізацію стратегії організації та її перенесення на операційний рівень діяльності за допомогою відображення стратегічно важливих аспектів діяльності підприємства у показниках фінансового і нефінансового характеру [1]. Показники у стратегічних картах об’єднують у блоки, яких, зазвичай, є чотири: «Фінанси», «Ринок», «Внутрішні бізнес-процеси», «Навчання і зростання». Широкого використання стратегічні карти набули у діяльності підприємств різних галузей економіки як частина збалансованої системи показників. Проте стратегічні карти можливо використовувати окремо від неї як самостійний управлінських інструмент.
Мотивування - це вид управлінської діяльності, що полягає у спонуканні себе та працівників підприємства та досягнення цілей організації [2, с. 196]. Він займає важливе місце у процесі формування стратегічних карт. Згідно рекомендацій, що наведені у економічні літературі при формуванні стратегічних карт слід забезпечити формування (удосконалення) управлінських підсистем підприємства. Під останніми мається на увазі підсистеми мотивування, бюджетування підприємства тощо [3, с.113; 4]. Крім того, вітчизняним підприємствам при формуванні стратегічних карт слід переглянути основні категорії стратегічного управління ними, а саме здійснити перегляд (у деяких випадках формування) місії, стратегії підприємства тощо та поширення знань по стратегічні карти, що є наслідком низької обізнаності із цією концепцією.
Це призвело до зміни класичної моделі формування стратегічних карт та її поділ на підготовчу і проектну (реалізаційну) стадію. Проектна стадія полягає у забезпеченні передумов для формування стратегічних карт: створенні (перегляді) елементів на основі яких повинно відбуватись формування моделі стратегічних карт (місії, стратегії стратегічних цілей підприємства), формуванні управлінських підсистем підприємства (мотивації, бюджетування), визначення функціональних цілей тощо. Проектна стадія, в свою чергу, передбачає безпосереднє формування стратегічних карт.
З огляду на етапи підготовчої стадії, при формуванні стратегічних карт на підприємствах слід забезпечити умови для їх подальшого впровадження шляхом відображення результатів від їх використання у фінансових планах підприємства та заходами мотивації працівників внаслідок використання і оновлення стратегічних карт. Для реалізації останнього нами рекомендовано застосовувати матеріальне і нематеріальне стимулювання: виплату надбавок, доплат, виплату премій, залучення до прийняття управлінських рішень, просування за службовою ієрархією, покращення умов праці тощо. Застосування зазначених стимулів запропоновано здійснювати у результаті участі у формуванні стратегічних карт, проходженні стратегічного навчання, виявленні стратегічної ініціативи (внесенні пропозицій щодо зміни стратегічних карт), обрахунку показників стратегічної карти, обізнаності із стратегічними намірами, використання стратегічних карт у діяльності. Крім того, нами розроблено систему стимулювання працівників при формуванні стратегічних карт із застосуванням перелічених вище матеріальних та матеріальних стимулів із диференціацією працівників, які підлягають мотивуванню в залежності від займаної посади. Наприклад, виплату надбавок та доплат нами рекомендовано здійснити для заступника директора підприємства та окремих працівників на його вимогу у результаті участі у прийнятті управлінських рішень, а виплату премії за результатами виявлення стратегічної ініціативи - усім працівникам підприємства тощо.
Список використаної літератури:
1. Каплан Р.С. Сбалансированая система показателей. От стратегии к действию./ Каплан Роберт С., Нортон Девид П. : [пер. с англ.] - М.: ЗАО «Олимп-бизнес», 2003.- 304 с.
2. Кузьмін О.Є. Основи менеджменту: Підручник. Вид. 2-ге, вип. І доп. / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник – К.: „Академвидав”, 2007. – 464 с.
3. Пилипенко А.А. Організація управління інтегрованими структурами бізнесу в контексті збалансованої системи показників. Монографія./ Пилипенко А.А., Ярошенко І.В. -Х.:ВД «ІНЖЕК», 2007. – 152 с. Укр.мова.
4. Савицкая А. Пять особенностей проектов по созданию BSC [Eлектронний ресурс] // Intelligent Enterprisе - 2006. - № 7. - Режим доступу до ресурсу: http://www.iemag.ru/articles/detail.php?ID=5499.
e-mail: katyok@ukr.net |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter