Чинним законодавством України визначене лише вузьке коло витрат і доходів, які можна віднести до надзвичайних. В той же час міжнародні стандарти бухгалтерського обліку передбачають набагато ширший склад доходів і витрат надзвичайної діяльності.
Вивченню сутності надзвичайних доходів і витрат присвячені праці Р.Грачової, О.Міклухи, Л.Ільяш, М.Кужельного та інших науковців.
Події, що відбуваються не періодично і не передбачені умовами звичайної діяльності підприємства, визначені як надзвичайні. Згідно П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” надзвичайна подія – це подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді [1, п.4]. До надзвичайних подій відносять стихійні лиха, пожежі, аварії, техногенні катастрофи тощо.
Внаслідок здійснення надзвичайних подій виникають надзвичайні витрати – витрати, понесені підприємством в результаті господарської операцій, що не мають регулярного характеру і над якими підприємство не має повного контролю, а також надзвичайні доходи – це доходи, які одержані за операцією, що не відноситься до звичайної.
Отже, згідно чинного законодавства до надзвичайних доходів і витрат відносять лише ті, що виникають в результаті форс-мажорних обставин природного чи техногенного характеру. Таке визначення ґрунтується на тексті МСБО 8 “Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки” в редакції, що діяла на час розробки П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”: “Екстраординарні статті – це дохід або витрати, які виникають у результаті подій чи операцій, що чітко відрізняються від звичайної діяльності підприємства, а значить, не очікується, що вони повторюватимуться часто та регулярно”.
Згідно міжнародної практики до надзвичайних відносять доходи і витрати, які підприємство не може планувати заздалегідь як звичайні, тобто вони виникають у результаті подій чи операцій, що чітко відрізняються від звичайної діяльності і не очікується, що вони повторюватимуться часто чи регулярно.
У цивільному праві надзвичайна подія – непереборна за даних умов сила або інша незалежна від волі та дій учасників договору (угоди) обставина, яку неможливо передбачити, запобігти їй чи усунути її. Договірною практикою до обставин непереборної сили віднесено стихійне лихо (землетрус, повінь, буря, шторм тощо) та інші обставини, які неможливо передбачити чи запобігти їм (або можна передбачити, але неможливо запобігти) при сучасному рівні розвитку науки і людських можливостей [2].
Однак до складу витрат і доходів надзвичайної діяльності, керуючись визначенням як надзвичайних, можна віднести і такі витрати звичайної діяльності як втрати від списання безнадійної дебіторської заборгованості, нестачі і втрати від псування цінностей, визнані штрафи, пені і неустойки, втрати від зменшення корисності, а також доходи операційної та іншої звичайної діяльності: одержані штрафи, пені і неустойки, дохід від списання кредиторської заборгованості, безоплатне одержання активів, дохід від відновлення корисності активів. Над цими витратами і доходами підприємство не має повного контролю і, звичайно, не передбачається, що вони повторюватимуться періодично.
Включення перелічених витрат і доходів до надзвичайних надасть змогу користувачам облікової інформації проводити більш точну і достовірну оцінку господарської діяльності підприємства в розрізі видів діяльності. Так включення сплачених штрафів, пені і неустойок, втрат від списання безнадійної дебіторської заборгованості тощо до складу витрат надзвичайної діяльності, а також доходу від списання кредиторської заборгованості, безоплатного одержання активів до надзвичайних доходів відображатиме більш точний фінансовий результат і рівень рентабельності саме операційної діяльності підприємства.
Для підприємств, установ, організацій, що використовують у своїй діяльності товарно-матеріальні цінності, які можуть змінювати матеріальну форму внаслідок фізичних і хімічних властивостей, можливим є використання рахунку, призначеного для обліку природного убутку у складі операційної діяльності, а нестач і псування з інших причин – у складі витрат надзвичайної діяльності.
Очевидно, що доцільним є корегування визначення надзвичайних подій, вказаного у П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”, шляхом конкретизації та розширення кола обставин, які можна віднести до надзвичайних. Це б надало змогу точніше розмежувати витрати і доходи звичайної та надзвичайної діяльності і, як наслідок, проводити більш якісну і достовірну оцінку звичайної і надзвичайної діяльності підприємства і не суперечитиме міжнародним стандартам обліку.
Список використаної літератури:
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”: затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0397-99;
2. Шемшученко Ю.С. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Ю. С. Шемшученко та ін. – К.: “Укр. енцикл.”, 1998: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cyclop.com.ua/content/view/1422/1/1/3/#2398.
e-mail: nidjyrogo@i.ua |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter