В сучасних умовах нестійкого ринкового середовища особливо актуальним є питання забезпечення якості вітчизняного аудиту, вирішити яке можна лише шляхом удосконалення організаційних та методичних його аспектів, а також впровадженням у практику аудиторських фірм дієвої системи контролю якості.
Проблеми якості аудиторської діяльності, визначення критеріїв її оцінки охоплюють значне коло питань і спрощений підхід до вирішення проблеми впровадження системи якості, який полягає у перевірці старшими аудиторами роботи асистентів аудиторів, не є прийнятним для довгострокової концепції на ринку аудиторських послуг [1].
Якість аудиту – це тотожність думки аудитора про достовірність в усіх суттєвих аспектах даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та відповідність вимогам законів України, положень бухгалтерського обліку та інших правил суб’єктів господарювання згідно із вимогам користувачів дійсному рівню їхньої достовірності [2].
Для визначення критеріїв оцінки якості аудиту розглядають еволюцію підходів до визначення якості продукції[2]:
- перший підхід – якість аудиторських послуг є прямим результатом професійної компетенції та досвіду аудитора і сприймається інтуїтивно, базуючись на взаємодії між аудитором-виконавцем і фірмою – замовником;
- другий підхід – якість розглядають з точки зору орієнтації на виробництво, тобто як відповідність вимогам аудиторських стандартів та інших нормативних актів з аудиторської діяльності;
- третій підхід – передбачає оцінку якості з точки зору її цінності, включає цінність та ціну у визначення якості;
- четвертий підхід – якість розглядається з точки зору задоволення вимог будь-яких користувачів.
Останнім часом з боку Аудиторської палати України було розроблено та прийнято декілька важливих нормативних документів щодо питання контролю якості аудиторської діяльності, що свідчить про посилення уваги до проблеми якості аудиту, формування ґрунтовної методологічної бази.
У концептуальній основі контролю аудиторської діяльності в Україні, затвердженій рішенням АПУ №182/3[3], визначені чотири основні напрями контролю аудиторської діяльності: контроль за дотриманням аудиторами та аудиторськими фірмами вимог стандартів аудиту, затверджених АПУ, вимог Закону «Про аудиторську діяльність»[4], вимог професійної етики, вимог Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 «Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг».
Діючими нормативними документами України надається перевага оцінці якості аудиту з врахуванням підходу, орієнтованого на виробництво, який, на нашу думку, недостатньо враховує вимоги та переваги користувачів результатів аудиторської перевірки.
Специфіка аудиту передбачає, що основним критерієм якості аудиторських перевірок, який не піддається сумніву, є дотримання вимог стандартів аудиту.
Недоліком даного підходу вважаємо те, що допоки стандарти не базуватимуться на потребах і перевагах клієнтів, якість аудиту залишиться виключно внутрішнім завданням, яке допомагає спростити контроль за наданням аудиторських послуг, однак, не дає клієнтам та суспільству в цілому того, що вони бажають. Наявність такого критерію якості не дозволяє повною мірою провести оцінку якості всіх аспектів аудиторського процесу.
Список використаної літератури:
1. Шалімова Н.С.Концептуальні підходи до визначення якості аудиту. – 2009. – № 5(95). – С. 237-247.
2. Бычкова С.М., Итиглова Е.Ю. Контроль за качеством аудита. – М.: Ексмо, 2008. –208с.
3. Про затвердження Концептуальної основи контролю аудиторської діяльності в Україні: Рішення АПУ від 27.09.2007 №182/3.
4. Про аудиторську діяльність: Закон України від 22.04.1993 №3125-XII.
e-mail: irenadem@rambler.ru |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter