Інвестиційна привабливість підприємства є інтегральною характеристикою окремих фірм/об’єктів інвестування з позицій перспективності їх розвитку, обсягів та перспектив збуту продукції, ефективності використання активів, їх платоспроможності, фінансової стійкості та інших значущих параметрів фінансово-господарського стану. Цю категорію можна дифініціювати як систему чинників та характеристик-індикаторів, що дають змогу потенційному інвестору приймати раціональне рішення щодо доцільності реалізації того чи іншого інвестиційного проекту, авансування коштів у конкретне підприємство для отримання максимального ефекту при допустимому рівні ризику.
Пропонуємо при здійсненні оцінки інвестиційної привабливості підприємств (галузей, сфер господарювання, економіки в цілому) та плануванні інвестицій керуватися не лише інтуїтивними орієнтирами, а розглядати цей процес у перспективному та ретроспективному вимірі. З огляду на це, на нашу думку, доцільно використовувати наступні рівні оцінки (характеристики) інвестиційної привабливості:
1) оцінка інвестиційного потенціалу підприємницької структури (на підставі прогностичних значень показників його фінансово-господарського стану, виходячи з основних характеристик підприємства);
2) оцінка інвестиційної активності підприємницької структури (на основі вивчення показників обсягів залучення та результативності використання інвестиційних ресурсів підприємством-реципієнтом в минулому).
Враховуючи сказане, оцінка інвестиційної привабливості має здійснюватися не лише підприємствами-донорами, а і реципієнтами на інвестиційному ринку. Проте мета її здійснення в розглянутих випадках принципово різниться.
Потенційний інвестор зацікавлений в максимізації своїх економічних вигод, що мають досягатися з мінімальним припустимим ризиком. Розглядаючи інвестиційну привабливість підприємств з позицій донора інвестиційних ресурсів, пропонуємо користуватися наступною моделлю (1):
де IAtt (investment attractiveness) – комплексна характеристика інвестиційної привабливості господарюючого суб’єкта в момент часу t; t – момент оцінки інвестиційної привабливості; IPi (investment potential) – прогнозний інвестиційний потенціал господарюючого суб’єкта в момент часу t, оцінений за і-им параметром його (підприємства-реципієнта) фінансово-господарського стану (проспекція); IAcj (investment activity) – характеристика інвестиційної активності підприємства-реципієнта в минулому (ретроспекція); і – порядковий номер параметра оцінки фінансово-господарського стану підприємства з точки зору його інвестиційної привабливості; n – кількість параметрів оцінки фінансово-господарського стану підприємства з точки зору його інвестиційної привабливості; j – період ретроспективної оцінки інвестиційної привабливості підприємства за його інвестиційною активністю; τ – момент часу, що відповідає початку періоду, за який здійснюється оцінка інвестиційної привабливості підприємства.
Дана модель (1) включає два доданки-компоненти. Розрахунок першого із них ускладнений тим, що інвестиційний процес пов’язаний зі значним ризиком. Ризик виникає лише тоді, коли керована економічна система функціонує в умовах невизначеності, а суб’єкт, що приймає рішення, зацікавлений у кінцевому результаті. Для оцінки інвестиційного потенціалу підприємства-реципієнта, на нашу думку, слід застосовувати експертні методики, що враховуватимуть різні «сценарії» розгортання інвестиційного процесу.
Другий компонент, що пропонується нами для визначення інвестиційної привабливості підприємства, може бути розрахований з достатньою мірою точності. Найбільшою вона буде в тому разі, якщо потенційний донор має доступ до всієї релевантної інформації про фінансово-господарський стан реципієнта. Разом із тим, розкриття подібної інформації становить загрозу існуванню реципієнта. Тому, на практиці, оцінка інвестиційної активності реципієнта значно утруднюється. Слід також враховувати, що перебіг інвестиційних процесів відбувався за законами загальноекономічної логіки в конкретних історико-економічним умовах. Тому ретроспективний аналіз інвестиційної активності не може служити беззаперечним орієнтиром у здійсненні інвестиційної діяльності.
Подальшого вдосконалення у вказаній моделі вимагає механізм приведення двох її компонентів до співставного вигляду. З об’єктивних причин унеможливлення простого арифметичного додавання складових компонентів моделі, пропонуємо до моменту розробки необхідних спів ставних процедур обмежитися їх простим співставленням.
Категорія інвестиційної привабливості є визначальною в побудові адекватної економічної політики бізнес-структури. Існує специфічний зв’язок між ефективністю ведення господарської діяльності підприємства, його конкурентоспроможністю на ринку та інвестиційною привабливістю. Вміле оперування релевантною господарською інформацією дає змогу максимізувати економічні вигоди підприємства через його участь в інвестиційному процесі в якості донора чи реципієнта інвестиційних ресурсів.
На основі моделі (1), що спирається на фактологічний базис, імовірна адекватна оцінка інвестиційної привабливості економічного суб’єкта. Поряд із тим, для прикладного застосування ця модель має бути належним чином оптимізована. Оптимізація моделі передбачає визначення конкретного переліку оціночних показників та правильне їх збалансування, що дасть змогу приймати адекватні ситуації рішення.
Список використаної літератури:
1. Балабанова Л.В., Германчук А.Н. Комерційна діяльність: маркетинг і логістика: Навч. посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004 – 288 с.
2. Брянский Г.А., Разу М.Л., Овсянников О.А. Хозяйственные ситуации: Практ. Пособие/ Под ред. О.В.Козловой –2-е изд., доп. И перераб.-М.: Экономика, 1983.-С.5-14.
3. Василенко В. А., Ткаченко Т .І. Стратегічне управління підприємством. – Вид. 2-ге,виправл. І доп. За ред.. Василенка В. О. – К.:Центр навчальної літератури,2004. - 400 с.
e-mail: vkapravyj@yandex.ru |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter