В ринкових умовах глобалізації та євроінтеграції ефективність діяльності як національної економіки, так і окремого підприємства залежить від розробки, прийняття і реалізації управлінських рішень.
Управлінські рішення спрямовані безпосередньо на систему організації колективної праці, є основним інструментом керівного впливу на ефективність та конкурентоспроможність діяльності підприємств будь-якої галузі і форми власності. Основним стрижнем ефективної та конкурентоспроможної діяльності є мотивація та оплата праці. В економіці України в сучасній організації оплати праці існує цілий ряд невирішених проблем: розміри заробітної плати не завжди залежать від конкретних результатів праці окремих працівників і підприємств в цілому; не створений дійовий механізм соціального партнерства; не визначені до кінця місце і роль заробітної плати в системі стимулів ринкової економіки; значне посилення міжгалузевої і регіональної диференціації заробітної плати.
Певний науковий інтерес для осмислення проблем оплати праці в сучасних умовах мають класичні моделі оплати праці, розроблені Д.Кейнсом, Д.Кларком, Д.Мідом, Д.Хіксом та іншими відомими вченими. Багато цікавих ідей відносно реформування оплати праці пропонують вчені колишніх соціалістичних країн, зокрема Я.Бальцерович, В.Клаус, К.Михайлович, А.Хорват та інші. Суттєвий вклад у вирішення даної проблеми в умовах ринкових перетворень вносять наступні українські вчені: Д.П. Богиня, М.Д. Ведерников, А.В. Калина, М.І. Карлін, A.M. Колот, Г.Т. Куликов, В.Д. Лагутін, Н.Д. Лук'янченко та інші.
На даний час існує досить широке поле для дослідження проблем формування конкурентоспроможної системи управління оплатою праці на підприємствах різних галузей і форм власності. В економіці країни залишається значною диференціація рівня оплати праці за видами економічної діяльності та регіонами. Найбільш оплачуваними є працівники авіаційного транспорту та фінансових установ, а серед промислових видів діяльності - зайняті на підприємствах з виробництва коксу, продуктів нафтопереробки, готових металевих виробів та видобуванні паливно-енергетичних корисних копалин, рівень оплати праці перевищив середній в економіці в 1,5-2,0 рази. Значно нижчою залишається заробітна плата працівників сільського, рибного господарства, охорони здоров'я та соціальної допомоги, роздрібної торгівлі, текстильної промисловості та пошиття одягу, де її розмір був на 30 % меншим від середнього в економіці країни. Аналізуючи стан та проблеми оплати праці в системі споживчої кооперації України, необхідно відмітити наявність зворотно пропорційної залежності між розміром заробітної плати і темпами її зростання. Реальна заробітна плата працівників підприємств різних галузей споживчої кооперації України майже вдвічі нижча відповідного показника в економіці України [2].
Для визначення дії стимулюючої ролі заробітної плати на підприємствах різних галузей споживчої кооперації України було досліджено темпи зростання заробітної плати і продуктивності праці. В сучасних умовах необхідно приділяти особливу увагу оптимізації співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати, так як невиконання принципу випереджаючого зростання продуктивності праці призводить до перевитрат фонду оплати праці, підвищення собівартості продукції, зменшення прибутку, зниження конкурентоспроможності продукції і підприємства.
В сучасних умовах зростає складність управлінських завдань, що зумовлює потребу в постійному розвитку і вдосконаленні методологічних положень, методів і методичних рекомендацій. Наукова обґрунтованість рішень, їхня оптимальність залежать, насамперед, від ступеня досконалості методів, що використовуються в процесі розробки й реалізації управлінських рішень, а також від рівня знань персоналу управління та його володіння комплексом управлінських методів [1, с. 431].
Вибір методів для обґрунтування конкретних управлінських рішень повинен включати: аналіз управлінського завдання з точки зору його змісту, можливостей формалізації; вибір методів для пошуку оптимального варіанту рішення; визначення правил і умов застосування методів.
Концептуальними науково-методичними рекомендаціями щодо формування оптимальних управлінських рішень як складової конкурентоспроможності в оплаті праці в сучасних умовах є: визначення ефективної стратегії діяльності підприємства; створення оптимальної внутрішньофірмової диференціації рівня оплати праці персоналу; формування на підприємстві внутрішнього ринку праці; застосування сучасних мотиваційних і стимулюючих механізмів інноваційної діяльності працівників, зокрема визначення розміру заробітної плати шляхом використання комплексної оцінки ефективності інноваційних пропозицій і впроваджень, особистого внеску і ділових якостей працівника; забезпечення індивідуалізації в організації оплати праці, посилення її залежності від рівня ефективності праці, професіоналізму, кваліфікації, відповідальності працівника за результати праці, творчого характеру праці.
Таким чином, оптимізація управлінських рішень в оплаті праці сприятиме створенню ефективного мотиваційного механізму, удосконаленню оплати праці, підвищенню конкурентоспроможності працівника, продукції, підприємства й економіки України в цілому.
Список використаної літератури:
1. Управління людськими ресурсами: філософські засади. Навч.посіб. під ред. д.ф.н., проф. В.Г. Воронкової. - К.: ВД "Професіонал", 2006. -576 с.
2. Рівень життя населення України / НАН України. Інститут демографії та соц. досліджень, Держ. ком. cтатистики України; За ред. Л.М. Черенько. -К.: ТОВ "Видавництво "Консультант", 2006. - 428 с.
e-mail: ukr_alina@ukr.net |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter