|
|
|
УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ РИЗИКОМ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ
| |
| 03.10.2010 16:33 |
|
Автор: Толчинський Євген Семенович, студент Міжрегіональної Академії управління персоналом
|
|
[Банківська справа. Фінанси і кредит. Фінансовий аналіз. Фінанси суб'єктів господарювання] |
Одним із головних напрямів діяльності банків є акумулювання грошових ресурсів і спрямування їх на кредитування суб’єктів господарської діяльності. Значну питому вагу серед прибутків банку займають прибутки від кредитної діяльності. Кредитування діє можливість банкам заробляти значні доходи, але водночас супроводжується певними ризиками, пов’язаними з неповерненням позичальниками основного боргу й відсотків за позичками.
Кредитний ризик - основний вид фінансових ризиків, з якими стикаються банки у процесі своєї діяльності. Його поява спричинена, перша за все, допущеними помилками при оцінці кредитоспроможності позичальників, несвоєчасним виявленням проблемних кредитів і недостатністю створених під них резервів, а також недосконалістю кредитного контролю в банках. Підвищення інтересу до оцінки кредитного ризику пов’язано зі зростанням обсягів кредитних та інвестиційних операцій банків,зниженням рентабельності в банківській сфері, що спонукає банки приймати на себе високі кредитні ризики. Усе це обумовлює актуальність науково обґрунтованого управління кредитними ризиками. Ефективний менеджмент кредитних ризиків окремих банків сприятиме стабілізації банківської системи країни в цілому.
Сьогодні банківська система України переживає складні часи, що зумовлені світовою фінансовою кризою і як наслідок кризою ліквідності вітчизняних банків. Природа всіх економічних криз є абсолютно однаковою, вони виникають унаслідок порушення макроекономічної рівноваги. Очевидно, що подолання кризи пов’язано з встановленням нової макроекономічної рівноваги.
Україні та її банківській системі негайно потрібно використати повний арсенал запобіжних заходів, спроможних замортизувати негативний вплив світової фінансової кризи і значною мірою скористатися потенціалом внутрішніх резервів для подолання внутрішніх негараздів.
Схильність банківського сегменту до кредитного ризику обумовлена перш за все значною концентрацією кредитів за окремими позичальниками (у тому числі, по відношенню до капіталу першого рівня), що характерно для значної кількості банківських установ, істотним обсягом валютних кредитів (при нестабільній валютно-курсовій політиці), а також погіршенням платоспроможності значної кількості позичальників, що призводить до розбалансування платіжного календаря. Значний ризик для стабільності банківської системи пов’язаний із поширенням на фінансовому ринку країни «транзитного кредитування», що у ряді випадків передбачає спрощення оцінки кредитоспроможності контрагентів.
На думку рейтингового агентства, рівень проблемної заборгованості не буде надалі істотно збільшуватися (відповідно до офіційної статистики, на початок 2010 року обсяг прострочених кредитів склав 69,935млрд.грн. або 9,4% від сукупного обсягу кредитів), при цьому рейтингове агентство вважає, що більша частина банків може впоратися з наявними і потенційними проблемами якості портфеля. Ми не виключаємо, що максимально можливий обсяг списань за кредитами не перевищить 20%. Законодавчі зміни (зокрема, можливість при розрахунку оподаткованого прибутку, включати у витрати весь обсяг сформованих резервів за кредитами), дозволяють банкам більш адекватно відображати реальну вартість активів, хоча не будуть стимулювати фінансові установи до системного очищення власних балансів (деякі випадки продажу проблемної заборгованості спостерігалися в 2009 році). В той же час, будь-які заявлені заходи, у тому числі, викуп державою проблемних кредитів з метою очищення банківських балансів у поточному році буде складно реалізувати.
Не виключено, що різні галузі економіки будуть виходити з кризи з різним рівнем втрат. Разом із цим, на поточний момент існують передумови для поновлення кредитування підприємств реального сектору економіки – ситуація з ліквідністю у банківському секторі продовжує покращуватися, і на державному рівні можлива кредитна підтримка банків, які фінансують економіку. Разом із цим, на тлі слабкої кредитоспроможності економічних суб’єктів, актуальним стає якісна оцінка позичальників, що у майбутньому дозволить банківському сектору зменшити обсяг втрат. Крім банків, достатніми технічними та аналітичними можливостями для здійснення якісної оцінки кредитоспроможності суб’єктів володіють рейтингові агентства. Наявність кредитних рейтингів значно спростить доступ потенційних позичальників не тільки до публічних запозичень, а також і до банківських кредитів, оскільки характеризує такі компанії, як з боку фінансової спроможності і рейтингової історії, а також з позиції залишатися відкритими для інвесторів.
Слід зауважити, що всі фінансові кризи та подолання їх наслідків призводять до структурних змін банківських систем, оскільки банківська сфера є найчутливішою до їх впливу. З іншого боку, банки все-таки найбільш гнучкі структури в умовах ринку, тому вони найшвидше реагують на події, що відбуваються на міжнародних фінансових ринках і покликані виступати. Головний урок, який має винести Україна з нинішньої ситуації, – це своєчасно прогнозувати як зовнішні, так і внутрішні кризові явища, розробляти механізми їх упередження та пом’якшення.
Список використаної літератури:
1. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» N 1533-VI від 23.06.09.
2. Череп А.В., Ниценко А.М., Управління кредитним ризиком як фактор підвищення ефективності банківської діяльності // Економічний простір. – 2009 р. – №23(2). – С. 44–49.
3. Юркевич О.М. Кредитний рейтинг як інструмент оцінки кредитного ризику // Фінанси,облік, аудит. – 2009 р. – №13. – С. 130–135.
4. http://www.bank.gov.ua/
e-mail: Inanna@ua.fm
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter